Справа №22ц-109 2007 р.                                                   Головуючий в 1 -й інстанції

Варняк С.О.    Доповідач: Оначенко Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця „05" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Оначенко Л.І. Суддів:       Капітан І.А.

Цуканової І.В. При секретарі - Юр'євій М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Комсомольського районного суду м Херсона від 02 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4про визнання договору дарування недійсним, визнання договору таким, що відбувся, визнання права власності,

встановила:

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 листопада 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_2відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2. посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального закону.

ОСОБА_2. в апеляційній скарзі також просить рішення суд скасувати, постановити нове, яким її позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального закону.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також заявлених в суді першої інстанції вимог, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд дійшов висновків про те, що при укладенні договору дарування сторони діяли добровільно, що цей договір був безоплатний та з дотриманням передбаченої законом форми. При цьому суд не прийняв до уваги договір завдатку оскільки на час його укладення ОСОБА_1. не був власником квартири, а тому договору на забезпечення якого він був укладений, не існувало.

Однак, до таких висновків суд дійшов в порушення вимог матеріального закону, при невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, що є підставою згідно вимог ст. 309 ЦПК України для скасування рішення суду та ухвалення нового.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.02.2005 року ОСОБА_1. був власником спірної квартири. Спадкодавець ОСОБА_5. померла ІНФОРМАЦІЯ_1року.

09.07.2004 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2., уклали договір у простій письмовій формі за яким ОСОБА_1. отримав від ОСОБА_2. 5300 грн. в рахунок договору купівлі-продажу спірної квартири, оформлення якого мало відбутися не пізніше 01.01.2005 року.

14.08.2004 року ОСОБА_2. видала на ім'я ОСОБА_3довіреність, якою уповноважила останню на здійснення певних дій, оскільки сама в цей час знаходилася в м. Сургуті Російської Федерації.

Після отримання 11.02.2005 року свідоцтва про право власності на квартиру ОСОБА_1. 19.02.2005 року уклав з ОСОБА_3договір дарування спірної квартири.

Сторони не оспорюють тих обставин, що ОСОБА_1. у 2004 році передав ОСОБА_2. ключі від квартири; ОСОБА_2. вселилася в неї та провела ремонтні роботи; ОСОБА_1. не передавав квартиру ОСОБА_3та остання в неї не вселялася; гроші від ОСОБА_3за квартиру ОСОБА_1. не отримував, але він отримав їх від ОСОБА_2., якій на його думку ще у 2004 році спірну квартиру продав без належного нотаріального оформлення угоди.

У відповідності з вимогами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 єдиним спадкоємцем спірної квартири став ОСОБА_1., якому це майно належало з дня смерті спадкодавця. На час домовленості з ОСОБА_2. про продаж квартири та отримання від неї грошової суми за квартиру ОСОБА_1. належало це майно і він мав право вирішувати питання щодо його продажу.

За таких обставин суд безпідставно не прийняв до уваги укладений 09.07.2004 року договір на підставі якого ОСОБА_1. отримав від ОСОБА_2. грошову суму за продаж квартири. Між сторонами відбулася домовленість щодо усіх істотних умов угоди, в тому числі, і щодо нотаріального посвідчення угоди після отримання ОСОБА_1. правовстановлюючого документу, без наявності якого посвідчення угоди не було можливим. ОСОБА_1. та ОСОБА_2. виконали усі умови відбувшейся угоди.

Разом з тим, укладаючи договір дарування квартири ОСОБА_1. не мав наміру передавати безоплатно квартиру ОСОБА_3оскільки фактично раніше вже продав це майно ОСОБА_2. ОСОБА_3навмисно ввела ОСОБА_1. в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме, маючи довіреність від ОСОБА_2. та будучі її

невісткою, впевнила ОСОБА_1. про те, що має домовленість з ОСОБА_2. про оформлення квартири на неї за договором дарування. Навмисність дій ОСОБА_3підтверджується тим, що їй достовірно було відомо про продаж квартири саме ОСОБА_2.

Згідно з вимогами ст. 230 ЦК України вчинення правочину під впливом обману є підставою для визнання його недійсним.

Оскільки фактично щодо спірного майна була укладена угода купівлі-продажу, що підтверджується обставинами справи, письмовими доказами, однак ОСОБА_1. ухилився від нотаріального посвідчення цієї угоди, про що свідчить укладення ним договору дарування на ім'я ОСОБА_3такий договір слід визнати дійсним згідно з вимогами ст. 220 ЦК України. На підставі цієї угоди ОСОБА_2. набула право власності на спірне майно.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового, яким позовні вимоги підлягають задоволенню частково з підстав, передбачених ст.ст. 220, 230 ЦК України, з інших заявлених підстав позов задоволенню не підлягає, оскільки вони не знайшли підтвердження при вирішенні спору.

Керуючись ст. 220, 230 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 листопада 2006 року скасувати, постановити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_2задовольнити частково.

Договір дарування між ОСОБА_1та ОСОБА_3від 19 лютого 2005 року визнати недійсним.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1між ОСОБА_1та ОСОБА_2

Визнати за ОСОБА_2 право власності на зазначену квартиру.

В задоволенні позову з інших підстав відмовити.

Рішення набирає чинності після проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України у касаційному порядку.