КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-40/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Тіщенко Л.В.  

Суддя-доповідач:  Сауляк Ю.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді                              Сауляка Ю.В.

Суддів                                          Глущенко Я.Б., Федорової Г.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 02.06.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора Дорожньо-патрульної служби Талалаївського Відділення Державтоінспекції Чернігівської області Сінебока Миколи Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Талалаївського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Інспектора Дорожньо-патрульної служби Талалаївського Відділення Державтоінспекції Чернігівської області Сінебока Миколи Сергійовича, в якому просив суд поновити строк для звернення до суду, визнати незаконними дії відповідача під час складання постанови в справі про адміністративне правопорушення СВ №077502 від 05.03.2010 року, скасувати протокол про адміністративне правопорушення серії СВ №078692 та постанову в справі про адміністративне правопорушення СВ №077502 від 05.03.2010 року, винесені відповідачем.

Постановою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 02.06.2010 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, Постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням прав позивача та процесуальних норм, з неповним з’ясуванням обставин справи.

До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.

Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено порушення позивачем п. 15.9 «г»Правил дорожнього руху України, що стало підставою притягнення останнього до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З висновками суду не можна не погодитися з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.03.2010 року о 13:45 годин інспектором Дорожньо-патрульної служби Талалаївського Відділення Державтоінспекції старшим сержантом міліції Сінебоком М.С. складено протокол серії СВ №078692 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2, в якому вказано, що 05.03.2010 року о 13:45 годин в с. Поділ Срібнянського району водій керував службовим трактором та здійснив зупинку на перехресті, чим порушив п.15.9 «г»Правил дорожнього руху України. Як наслідок вказаною посадовою особою прийнято постанову серії СВ №077502 від 05.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_2 посилається на те, що зупинка транспортного засобу, яким він здійснював керування 05.03.2010 року, на перехресті, вчинена ним на вимогу працівника міліції.

Відповідно до положень статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак, в порушення вимог вказаної статті, наведені обставини позивачем належним чином не підтверджені.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підтвердження вчинення позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху України, відповідач надав фотознімки, на яких зафіксовано, що транспортний засіб, яким здійснював керування позивач 05.03.2010 року, стоїть перед знаком, яким позначено перехрестя, без водія.

Посилання апелянта на те, що в розділі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення»зазначено «управління трактором з не пройденим ТО»та відсутній підпис позивача, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з копії протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ №078692 у зазначеному вище розділі містяться пояснення позивача, а саме: «керував трактором та здійснив зупинку на перехресті»та є підпис правопорушника.

Крім того, в апеляційній скарзі позивач зазначає про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, в той час як предметом розгляду в суді були правомірність та законність протоколу та постанови, складених відповідачем відносно позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи вкладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, а висновки суду ґрунтуються на діючих нормах матеріального та процесуального справа.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.   

Враховуючи вище наведене, апеляційна скарга позивача на Постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 02.06.2010 року –підлягає  залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 02.06.2010 року –залишити без задоволення.

Постанову Талалаївського районного суду Чернігівської області від 02.06.2010 року  –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Сауляк          

                              Судді                                                                      Я.Б. Глущенко          

                                                                                                    Г.Г. Федорова