КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-867/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"02" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сауляка Ю.В.,
суддів Глущенко Я.Б., Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2010 року у справі за адміністративним позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2010 року Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_3 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просила суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.12.2009 року №0000942350 та №000052350.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2010 року зазначений адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції №0000952350 від 17.12.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною Постановою, відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.11.2009 року працівниками відповідача було проведено планову перевірку щодо дотриманням суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці –магазину –бару «Вишенька», що належить суб’єкту господарської діяльності –ФОП ОСОБА_3
За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 30.11.2008 року №1621/02/32/23/2695910809, в якому зафіксовано порушення з боку позивача п. 2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637, п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
На підставі вказаного Акту перевірки за вчинення зафіксованих в ньому порушень, відповідачем прийнято спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000952350 від 17.12.2009 року, яким згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 28525,05 грн. та №0000942350 від 17.12.2009 року, яким згідно п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 1780,00 грн.
Постановляючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень п. 2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
З такими висновками Вінницького окружного адміністративного суду повністю погоджується і суд апеляційної інстанції.
Щодо порушення позивачем п. 2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не оприбуткування готівкових коштів в сумі 5705,01 грн., суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Із змісту преамбули Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за N 40/10320, випливає, що даним Положенням визначається порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).
Абзацом першим пункту 2.6 Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно з абзацом третім цього пункту у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Абзац п'ятий пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлює, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Як встановлено судом першої інстанції та проти чого не заперечував представник відповідача під час розгляду справи, всі Z-звіти, роздруковані позивачем та зберігаються в книзі обліку розрахункових операцій.
Щодо невиконання позивачем записів про рух готівки та сум розрахунків в КОРО, колегія суддів приходить до наступного.
Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614. Відповідно до преамбули вказаного Порядку, він розроблений на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Розділ 7 даного Порядку закріплює порядок ведення книги КОРО.
За порушення поряду ведення криги КОРО до суб’єктів господарювання може бути застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розмір та порядок накладення якого визначено п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що невиконання позивачем записів про рух готівки та сум розрахунків в КОРО, відповідно до 7.5. Порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614, не є порушенням норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, відповідальність за яке передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норми з регулювання обігу готівки».
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи те, що відповідач оскаржував Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2010 року в частині задоволення адміністративного позову, колегія суддів не знаходить необхідності перевіряти правомірність рішення суду першої інстанції в частині, яка апелянтом не оскаржуються.
Узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, а судом першої інстанції повно встановлені обставини у справі, яким дана належна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2, 41, 160, 196, 198, 197, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді Я.Б. Глущенко
Г.Г. Федорова