КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-197/10                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Чугуєвська Т.П.

Суддя-доповідач:  Сауляк Ю.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2010 р.                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                    Сауляка Ю.В.,

суддів                                        Глущенко Я.Б., Федорової Г.Г..,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20.04.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора Ніжинського відділу Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Білана Богдана Миколайовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А :

29 березня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Ічнянського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до інспектора Ніжинського відділу Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Білана Богдана Миколайовича, в якому просив суд визнати дії працівника Ніжинського ДПС МРВ УМВС України в Чернігівській області лейтенанта міліції Білана Богдана Миколайовича незаконними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії СВ №091979 від 24.03.2010 року, винесену інспектором Ніжинського ДПС МРВ УМВС України в Чернігівській області лейтенантом міліції Біланом Богданом Миколайовичем, якою, за допущене позивачем порушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2010 року  в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.            

Не погоджуючись в повному обсязі з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2010 року, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України  неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.

Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ст.2 КАС України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що  27 березня 2010 року щодо ОСОБА_2 була складена постанова про адміністративне правопорушення, в якій зазначено, що ОСОБА_2 27.03.2010 року о 10 годині 30 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Ніжині по вул. Шевченка, здійснив обгін маршрутного транспортного засобу на шляхопроводі, чим порушив п.п.14.6 Правил Дорожнього руху.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення складені згідно чинного законодавства України, а позивачем не доведено порушення відповідачем процесуальних норм при складанні вказаних документів та не надано належних доказів, які б спростовували викладені в протоколі та постанові факти.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.  

Відповідно до п.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач в судове засідання до суду першої інстанції не з’явився, будь-яких заперечень щодо адміністративного позову не надав.

Про неправомірність дій відповідача позивач зазначає в самому адміністративному позові.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Суд першої інстанції відмовив в позові лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення, не перевіривши обставини по справі, чи правомірно було складено постанову про адміністративне правопорушення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що інспектором ДПС Ніжинського відділу ДАІ сержантом міліції Біланом Б.М. 27.03.2010 року складено протокол про адміністративне правопорушення і постанова в справі про адміністративне правопорушення. Зі змісту вказаних документів вбачається, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме ОСОБА_2 здійснив обгін маршрутного засобу на шляхопроводі, чим порушив п. 14.6. Правил дорожнього руху України.

Однак, згідно п. 1.10. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 з наступними змінами та доповненнями, обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, обгін маршрутного транспортного засобу ним не здійснювався. Враховуючи, що ширина дорожнього полотна дозволяла здійснити об’їзд іншого транспортного засобу, ним було вчинено маневр випередження, без виїзду на смугу зустрічного руху.

Відповідно до статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В порушення наведених норм, судом першої інстанції не було вжито жодних заходів для підтвердження або спростування посилань позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. В той же час, відповідач проти адміністративного позову не заперечував.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20.04.2010 року –скасуванню з постановленням нової постанови.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

          Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20.04.2010 року -  задовольнити частково.

Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20.04.2010 року - скасувати.

Постановити по справі нову Постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора Ніжинського відділу Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Білана Богдана Миколайовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення –задовольнити частково.

Скасувати Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії СВ № 091979 від 27.03.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 430 (чотириста тридцять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Сауляк          

                              Судді                                                                      Я.Б. Глущенко          

                                                                                                    Г.Г. Федорова