КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3255/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"02" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Сауляка Ю.В.,
Суддів Глущенко Я.Б., Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою від повільністю «Виробничо-комерційна фірма «Агросоюз»на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою від повільністю «Виробничо-комерційна фірма «Агросоюз»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2010 року Товариство з обмеженою від повільністю «Виробничо-комерційна фірма «Агросоюз»звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому просили суд визнати нечинним податкове повідомлення –рішення від 04.06.2010 року №0010021520/0.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення по справі.
До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Чернігові 25.05.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 25.05.2010 року №848/15-243, в якому зафіксовано, що розмір податку на додану вартість, зазначений позивачем у декларації за квітень 2009 року є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної перевірки, оскільки при заповненні декларації платником включену суму податку на додану вартість, визначену на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Тасі», яке не є платником вказаного податку.
У зв’язку з виявленням порушення п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0010021520/0 від 04.06.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за основним платежем в сумі 22202 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 11101 грн.
Не погоджуючись з рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволені адміністративного позову ТОВ «ВКФ «Агросоюз», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що податкові накладні, виписані суб’єктом, який не мав на це право не можуть бути підтверджуючими документами, які дозволяють включити суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Спеціальним законом, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).
Так, згідно пп. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно пп. 7.2.3 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право ж на нарахування податку та складання податкових накладних, у відповідності з пп. 7.2.4 зазначеного Закону, надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
З огляду на те, що згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, в даному випадку, для того, щоб дійти правильного висновку про правомірність або безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за спірними податковими накладними, складеними постачальником, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ якого було анульовано, слід вичерпно з'ясувати, коли саме було анульованого реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ та чи були видані ним спірні податкові накладні до або після анулювання такої реєстрації.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме копії Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №12 від 05.03.2007 року, свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Тасіс»анульовано з дати складення зазначеного акту.
Згідно копій податкових накладених, виписаних ПП «Тасі», на підставі яких сформовано податковий кредит позивачем, вони датовані 9 та 21 квітня 2009 року, тобто складені після анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Тасіс».
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до виноску, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ВКФ «Агросоюз», а доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою від повільністю «Виробничо-комерційна фірма «Агросоюз»на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді Я.Б. Глущенко
Г.Г. Федорова