УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа  №22ц-7321/2010                                                                                                                   Голов.1-ї інст. Черновськой Г.В.

Категорія  27                                                                                                                                       Доповідач – Костюченко Н.Є.

  Р І Ш Е Н Н Я

Іменем     України

1 грудня    2010  року   Апеляційний  суд   Дніпропетровської  області   в складі :

головуючого  – судді- Костюченко Н.Є.

суддів –  Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.,

при секретарі  -  Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську  цивільну   справу за позовом  ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк»- про визнання незаконним підвищення процентної ставки, умови кредитного договору , -

В С Т А Н О В И В:

    В апеляційній скарзі відповідач просить  скасувати рішення Жовтневого райсуду м.Дніпропетровська  від     12 січня 2010р., яким задоволені позовні  вимоги,- посилаючись на неврахування судом  вимог матеріального закону, наданих доказів та доводів.

    У позові ОСОБА_2 просив визнати незаконним інформаційний лист про збільшення Банком у січні 2009р. в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором, укладеним між ним і Банком 12.11.2007. (фактично просить визнати незаконним підвищення процентної ставки), визнати недійсною умову договору про одностороннє підвищення процентної ставки, зобов*язати Банк залишити незмінними умови кредитного договору в частині ставки 9,5%.

    Рішенням суду  позов задоволено з висновком суду про те,  що Банк, підвищуючи відсоткову ставку в односторонньому порядку, діяв у порушення вимог Закону.

    Апеляційний суд вважає рішення таким, що повинно бути скасованим з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог.

    Судом вірно встановлено укладення між сторонами 12.11.2007. кредитного договору, однією з умов якого (п.2.3.1.) було право Банку збільшувати в односторонньому порядку відсоткову ставку за користування кредитом при настанні відповідних перелічених у договорі умов. З цим на час укладання угоди відповідач погодився, підписавши її, і така домовленість не протирічила тоді вимогам закону - ст.1054 ЦКУ.

З 10.01.2009. набрав чинності інший Закон України   №661-У1 від 12.12.2008.  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»  та ст.1056-1 ЦКУ, частина 2, 3 якої передбачає: встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений Банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права Банку змінювати розмір роцентів в односторонньому порядку є нікчемною.

 За таких обставин, коли вже законом визнана нікчемність п.2.3.1 укладеного між сторонами Договору,- немає підстав визнавати недійсним данний пункт (умову) кредитного договору як про це просив позивач.  Задоволення у такий спосіб вимог рішенням суду є помилковим. В той же час, прохання позивача, яке фактично міститься в  обгрунтуванні позову, щодо визнання незаконним підвищення Банком розміру процентної ставки в односторонньому порядку з 01.02. 2009р., - суд 1-ї інстанції у мотивувальній частині рішення  правильно визнав таким, що відповідає вимогам зазначеної вище норми цивільного закону, а також Закону України   №661-У1 від 12.12.2008.  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» та ст.55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність, якими передбачена неможливість (заборона) збільшення Банком в односторонньому порядку розміру процентів за кредитними договорами.  А тому  суду необхідно було визнати  незаконним саме підвищення Банком процентної ставки, а не визнавати недійсною умову Договору з цієї обставини. Виходячи з викладеного апеляційний суд вважає необхідним  змінити рішення у частині визнання недійсною умови договору та у відповідності до вимог ст.309 п.4 ЦПКУ задовольнити позовні вимоги про визнання незаконним підвищення Банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором.        

    Не можна погодитись  з рішенням  в частині задоволення вимог щодо зобов*язання Банку залишити незмінною умову Договору щодо сплати позивачем відсоткової ставки 9,5%,  оскільки не можна виключати, що у майбутньому Закон може змінюватись,а розмір ставки як збільшуватись, так і зменшуватись на користь позивача, , а суд своїм рішенням обмежив таке його право.    

    Враховуючи усе наведене, апеляційний суд вважає, що є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача і позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.  307, 309 п.3,4  ЦПК  України,  апеляційний    суд  -

В И Р І Ш И В:

    Апеляційну   скаргу – та позовні вимоги частково  задовольнити.

Рішення  Жовтневого районного суду  м. Дніпропетровська від  12 січня    2010р. –в частині визнання недійсною умови кредитного договору від 12.11.2007 про одностороннє підвищення процентної ставки змінити та  визнати незаконним підвищення ПАТ КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку процентної ставки з 01.02.2009. за кредитним договором від 12.11.2007 між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк», а в частині зобов*язання Банку про залишення незмінними умови кредитного договору про сплату ОСОБА_2 відсоткової ставки 9,5% - рішення скасувати  та відмовити у  зазначених позовних вимогах.

Рішення  чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене  у касаційному порядку  у  20-денний строк.

          С У Д Д І