Справа № 22ц-6359/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Слюсар Л.П.
Категорія 41 Доповідач: Перцова В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 листопада 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Перцової В.А.
Суддів: Глущенко Н.Г., Куценко Т.Р.
При секретарі: Ляпченко Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 50, Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради про визнання недійсною приватизації квартири, визнання недійсним розпорядження на приватизацію квартири, визнання недійсним договору дарування Ѕ частини квартири, вселення, визначення порядку користування квартирою та зобов'язання укладення окремого договору найму, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_3, в якому просила визнати недійсними рішення Дніпропетровської міської ради від 21 червня 2007 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1 та договір дарування цієї квартири, винести рішення про зміну умов договору найму жилого приміщення, закріпивши за нею в користування жилу кімнату 17,1 кв. м.
Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська, уточнивши позовні вимоги позивачки, подав в інтересах ОСОБА_2 позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зазначивши в якості третіх осіб Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 50, Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, Шосту дніпропетровська державна нотаріальна контора, Службу у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, в якому просив визнати недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_1; визнати недійсним розпорядження (наказ) Виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 3/252-07 від 6 квітня 2007 року на приватизацію цієї квартири згідно свідоцтва про право власності на житло від 6 квітня 2007 року; визнати недійсним договір дарування Ѕ частини даної квартири від 12 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діяв в інтересах малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; вселити ОСОБА_2 в спірну квартиру; виділити їй в користування жилу кімнату площею 17,1 кв. м. та лоджію площею 2,4 кв. м., а ОСОБА_3 – жилі кімнати площею 18,5 кв. м., 12,8 кв. м., балкон площею 0,9 кв. м., залишити в загальному користуванні кухню площею 9,6 кв. м., вбиральню площею 1,1 кв. м., ванну кімнату площею 2,0 кв. м., коридор площею 5,7 кв. м., комору площею 0,4 кв. м., змінивши при цьому договір найму квартири; зобов'язати КЖЕП № 50 укласти договір найму із ОСОБА_2 на виділені їй приміщення.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2010 року частково задоволено позов прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Управління житлового господарства Дніпропетровської міської, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 50, Виконавчий комітет Дніпропетровської ради, Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради про визнання недійсною приватизації квартири, визнання недійсним розпорядження на приватизацію квартири, визнання недійсним договору дарування Ѕ частини квартири, вселення, визначення порядку користування квартирою та зобов'язання укладення окремого договору найму; визнано недійсною приватизації квартири АДРЕСА_1; визнано недійсним розпорядження (наказ) виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 3/252-07 від 6 квітня 2007 року на приватизацію цієї квартири згідно свідоцтва про право власності на житло від 6 квітня 2007 року; визнано недійсним договір дарування Ѕ частки квартири від 12 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діяв в інтересах малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; вселено ОСОБА_2 в дану квартиру; в іншій частині позову відмовлено; вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду з тих підстав, що суд допустив порушення вимог норм процесуального права, зокрема, не розглянув позовні вимоги ОСОБА_2, визнав недійсним документ про приватизацію, який не видавався зазначеним в рішенні органом, неправильно визначив процесуальний статус учасників процесу, безпідставно відмовив у розгляді її зустрічного позову, а також, при вирішенні спору не врахував дійсні обставини справи.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що відповідно до обмінного ордеру № 5371 від 3 січня 1989 року, виданого виконкомом Охтирської міської ради Сумської області ОСОБА_2 на трьох членів сім'ї ( чоловіка та двох доньок) була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Згодом в квартирі залишились проживати ОСОБА_2 та її донька – ОСОБА_3
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2005 року було задоволено позов ОСОБА_3 і визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування даною квартирою. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2007 року це рішення суду було скасовано і справа направлена на новий розгляд.
При новому розгляді вказаним судом 25 грудня 2007 року було прийнято таке ж рішення.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2008 року зазначене рішення суду першої інстанції було скасовано і в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням і зняття з реєстраційного обліку спірній квартирі відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що за таких обставин слід визнати правильним висновок районного суду про те, що ОСОБА_2 має право користування спірною квартирою і ухвалив рішення про її вселення в квартиру.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_3 про те, що суд не прийняв її зустрічний позов про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування спірною квартирою, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, відмова районного суду є обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам ст. 123 ЦПК України.
Тому, підстав для скасування рішення суду в цій частині немає.
Разом з тим, апеляційний суд вважає незаконним рішення суду в частині визнання недійсним розпорядження (наказу) виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 3/252-07 від 6 квітня 2007 року на приватизацію квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 6 квітня 2007 року та визнання недійсним договору дарування Ѕ частки квартири від 12 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діяв в інтересах малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира була приватизована на підставі розпорядження органу приватизації, а саме – Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради № 3/252-07 від 6 квітня 2007 року (т. 2 а. с. 1).
Даних про те, що вказане розпорядження було видано виконкомом Дніпропетровської ради, як зазначено і в позовній заяві прокурора і в рішенні суду, в матеріалах справи немає. Тобто, суд визнав недійсним неіснуючий документ.
Про визнання незаконним, як вищезазначеного розпорядження, так і свідоцтва про право власності на спірну квартиру, виданого на підставі цього розпорядження (т. 1 а. с. 60), позовні вимоги ніким заявлено не було.
Крім того, суд вирішував питання про визнання недійсним документу про приватизацію без залучення органу, який прийняв рішення про приватизацію квартири і видав цей документ, до участі у справі в якості відповідача. Як було зазначено вище і виконком Дніпропетровської міської ради і Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради приймали участь у справі як треті особи.
Таким чином, судом було допущено порушення вимог ст. ст. 30-33 ЦПК України.
Тому, в зазначеній частині рішення суду не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові в цій частині, а відповідно, і в позові про визнання недійсним договору дарування.
Що стосується рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про зміну умов договору найму житлового приміщення, апеляційний суд вважає за можливе залишити рішення в цій частині без змін, враховуючи, що документи щодо права власності на квартиру недійсними не визнані, тобто, статус квартири не змінився і у позивачка не може ставити питання про зміну умов договору найму.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне, апеляційну скаргу ОСОБА_3 подану в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей задовольнити частково, рішення суду в частині визнання недійсним розпорядження (наказу) виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 3/252-07 від 6 квітня 2007 року на приватизацію квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 6 квітня 2007 року та визнання недійсним договору дарування Ѕ частки квартири від 12 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діяв в інтересах малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог, а в решті рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст.307, 308, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2010 року в частині визнання недійсним розпорядження (наказу) виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 3/252-07 від 6 квітня 2007 року на приватизацію квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 6 квітня 2007 року та визнання недійсним договору дарування Ѕ частки квартири від 12 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діяв в інтересах малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати.
Відмовити в задоволенні позову прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Управління житлового господарства Дніпропетровської міської, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 50, Виконавчий комітет Дніпропетровської ради, Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради про визнання недійсною приватизації квартири, визнання недійсним розпорядження на приватизацію квартири, визнання недійсним договору дарування Ѕ частини квартири.
В решті рішення районного суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: