Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 року справа №2а-21910/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Малашкевича С.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у справі № 2а-21910/10/0570 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними, визнання недійними повідомлень, зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
15 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними, визнання недійними повідомлень, зобов’язання вчинити певні дії. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у справі № 2а-21910/10/0570 позов задоволено частково. Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстровано в якості суб’єкта господарювання рішенням виконавчого комітету Селидівської міської ради, державна реєстрація проведена 06.05.2005 р. (а.с.12), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33426253 (а.с. 13), діє на підставі статуту (а.с. 8-11), має свої структурні та відокремлені підрозділи. Відповідач Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження. Відповідно до податкових розрахунків земельного податку № 1459 від 01.02.2010 р. (а.с. 30-31), від 28.01.2010 р. (а.с. 33-34), № 9000068595 від 27.01.2010 р. (а.с. 34), № 90000686630 (а.с. 35), від 28.01.2010 р. (а.с.36) Державним підприємством було визначено податкове зобов’язання з земельного податку за квітень 2010 р. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про плату за землю», податок-обов’язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками. Платниками земельного податку згідно статті 2 цього Закону є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції.
Статтею 14 цього Закону передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», податок на землю є загальнодержавним податком. У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем у відповідності до зазначених приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були виконані в повному обсязі зобов’язання щодо сплати до бюджету узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку шляхом перерахування сум податку платіжними дорученнями. Платіжні доручення № 2920 від 12 квітня 2010 р. на загальну суму 10173,74 грн., № 2921 від 12 квітня 2010 р. на суму 1698,70 грн. (а.с. 23), № 2918 від 12 квітня 2010 р. на суму 2362,86 грн., № 2919 від 12 квітня 2010 р. на суму 4007,80 грн. (а.с. 24), № 13009 від 31 травня 2010 р. на суму 4007,80 грн. (а.с. 25), № 13007 від 31 травня 2010 р. на суму 1756,90 грн. (а.с. 28), № 13008 від 31 травня 2010 р. на суму 1367360 грн. (а.с. 29) було надано банку до настання граничного строку сплати податку та зборів за квітень 2010 р., платіжними дорученнями № 13014 від 31 травня 2010 р. на суму 7489,63 грн. було сплачено податкове зобов’язання з земельного податку за квітень 2010 р. в сумі 2489,63 грн., за лютий 2000 грн., за березень 3000 грн. (а.с. 25), № 13006 від 31 травня 2010 р. на суму 3362,86 грн. сплачено податкове зобов’язання з земельного податку за квітень 2010 р. в сумі 3262,86 грн., за лютий 100 грн. (а.с. 27). Отримання банком платіжних доручень підтверджується відповідними відмітками банку про одержання на платіжних дорученнях.
Не зважаючи на виконання зобов’язання зі сплати податків та зборів з боку платника податку, Красноармійською об’єднаною державною податковою інспекцією було направлено позивачу податкові повідомлення № 105210010326707 від 13.04.2010 р. про здійснення розподілу сплаченої за платіжним дорученням № 2921 суми податкового боргу з яких 1552,60 грн. були зараховані на погашення боргу а 146,10 грн. на погашення пені. № 105210010326708 від 13.04.2010 р. про здійснення розподілу сплаченої за платіжним дорученням № 2919 суми податкового боргу з яких 3820,78 грн. були зараховані на погашення боргу, а 187,02 грн. на погашення пені. № 105210010326709 від 13.04.2010 р. про здійснення розподілу сплаченої за платіжним дорученням № 2918 суми податкового боргу з яких 2107,56 грн. були зараховані на погашення боргу, а 255,30 грн. на погашення пені. № 105210010326713 від 13.04.2010 р. про здійснення розподілу сплаченої за платіжним дорученням № 2920 суми податкового боргу з яких 9060,89 грн. були зараховані на погашення боргу, а 1112,85 грн. на погашення пені. № 105210010338346 від 02.06.2010 р. про здійснення розподілу сплаченої за платіжним дорученням № 13014 суми податкового боргу з яких 6842,70 грн. були зараховані на погашення боргу а 646,93 грн. на погашення пені. № 105210010338349 від 02.06.2010 р. про здійснення розподілу сплаченої за платіжним дорученням № 13009 суми податкового боргу з яких 3805,78 грн. були зараховані на погашення боргу, а 202,02 грн. на погашення пені. № 105210010338351 від 02.06.2010 р. про здійснення розподілу сплаченої за платіжним дорученням № 13006 суми податкового боргу з яких 2993,50 грн. були зараховані на погашення боргу, а 369,36 грн. на погашення пені. № 105210010338354 від 02.06.2010 р. про здійснення розподілу сплаченої за платіжним дорученням № 13007 суми податкового боргу з яких 1748,24 грн. були зараховані на погашення боргу а 8,66 грн. на погашення пені. № 105210010338355 від 02.06.2010 р. про здійснення розподілу сплаченої за платіжним дорученням № 13008 суми податкового боргу з яких 12166,43 грн. були зараховані на погашення боргу а 1507,17 грн. на погашення пені (а.с. 14-23).
Податковим боргом у відповідності до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею. Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Абзацом першим підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Відповідно до абзацу другого підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 вищезазначеного Закону, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Форма зазначеного повідомлення наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 N 290.
Порядок направлення платнику податків повідомлення з інформацією про розподіл сплаченої платником податків суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), регулюється пунктом 3.7 Інструкції.
У вказаній нормі зазначено, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758, із змінами та доповненнями, повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1. Відповідно до пункту 1.9 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Отже, податкове повідомлення - це є письмове попередження платника податків про те, що до надіслання повідомлення йому було нараховано податкове зобов'язання у зв'язку з випадком, який передбачено даним Законом.
З наведених норм вбачається, що функцією повідомлення є інформування платника податку про дії податкового органу щодо розподілу отриманих сум. Безпосередньо таке повідомлення не впливає на права та зобов’язання платника податку, оскільки не тягне юридичних наслідків для нього. Такі наслідки тягнуть дії контролюючого органу щодо розподілу кошів в погашення основної суми боргу та пені. Повідомлення не є підставою для розподілу отриманих сум. Воно виконує виключно інформаційну функцію та не обов’язкове для виконання, є результатом дій податкового органу, вчинених ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону. Наслідком таких дій є зміна суми податкового боргу, погашеного платником податку. Податковий борг, що погашається платником податку, зменшується за рахунок того, що частина сплаченої платником суми замість погашення податкового боргу спрямовується на сплату пені, нарахованої на суму відповідного податкового боргу. Сума, яка спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.
Зменшення ж суми погашеного платником податків податкового боргу призводить до збільшення пені, що нараховується у подальшому на залишок несплаченого податкового боргу. Відповідно до пункту 4.1 Інструкції погашення сум нарахованої пені здійснюється за рахунок джерел, визначених статтею 7 Закону щодо погашення податкового боргу платників податків. Таким чином, погашення пені, нарахованої на суму податкового боргу, відбувається у тому самому порядку, що й погашення податкового боргу, в тому числі шляхом примусового стягнення на активи платника податків, як це передбачено підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону.
Виходячи з викладеного дії податкового органу з розподілу сплачених платником податків сум, вчинені відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону та пункту 3.8 Інструкції, безпосередньо впливають на розмір залишку податкового боргу та суму пені, що підлягає нарахуванню і стягненню з платника податків. Отже, зазначені дії призводять до виникнення певного обов'язку, що підлягає виконанню платником податків та може бути підставою для вжиття щодо нього в подальшому заходів із примусового погашення податкового боргу. Відтак, зазначені дії є такими, що порушують права позивача. Також, виходячи із аналізу вищевказаних нормативних положень, приписи чинного законодавства дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше. Нормами пункту 16.3.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції. Зазначене свідчить про те, що податковий орган не мав права розподіляти суму, яка призначалась позивачем на погашення податкового зобов’язання з земельного податку по деклараціям за квітень 2010 р., на погашення боргу попереднього періоду, оскільки підприємством у платіжних дорученнях № 2920 від 12.04.2010 р., № 2921 від 12.04.2010 р., № 2918 від 12.04.2010 р., № 2919 від 12.04.2010 р., № 13009 від 31.05.2010 р., № 13007 від 31.05.2010 р., № 13008 від 31.05.2010 р. вказано конкретне призначення платежу, що підтверджує своєчасну та повну сплату самостійно визначеного податкового зобов’язання підприємства по декларації за квітень 2010 р. Відповідно до підпунктів 16.1.1, 16.3.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.
Згідно з пункту 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення. Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 передбачено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені".
Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.
Таким чином для нарахування пені у картці особового рахунку повинно мати місце погашення податкового боргу. На підставі вищевикладеного, слід зазначити, що платіжні доручення № 2920 від 12.04.2010 р., № 2921 від 12.04.2010 р., № 2918 від 12.04.2010 р., № 2919 від 12.04.2010 р., № 13009 від 31.05.2010 р., № 13007 від 31.05.2010 р., № 13008 від 31.05.2010 р. не можуть бути доказами оплати податкового боргу. Податковий орган має право розподіляти лише суми, які надійшли та направлені на погашення податкового боргу, а не сплачені позивачем поточні податкові зобов’язання з податку на додану вартість, а тому підстави для розподілу сплачених сум відсутні. Оскільки відповідачем обставина погашення податкового боргу не доведена, то й нарахування пені позивачу здійснено безпідставно. Відповідно до пункту 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, облікові операції скасування пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення. Тому, що належним способом внесення змін до особового рахунку платника податку є зобов’язання скасування нарахованої пені. Отже суд апеляційної інстанції приймає висновок суду першої інстанції, що податковий орган зобов’язаний внести зміни до особового рахунку позивача, зарахувавши сплачені суми відповідно до вказаного призначення платежу.
Стосовно податкових повідомлень № 105210010338346 від 02.06.2010 р., № 105210010338351 від 02.06.2010 р., колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем дійсно сплачувались податкові зобов’язання не у встановлені законом строки, тобто зобов’язання з земельного податку за лютий та березень 2010 р. сплачувались в квітні та травні 2010 р., що також підтверджується платіжними дорученнями № 13014 від 31.05.2010 р. та № 13006 від 31.05.2010 р., то Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція мала право на застосування до Державного підприємства «Селідіввугілля» норм пункту 16.3.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Щодо вимог Державного підприємства «Селідіввугілля» про визнання недійсними податкових вимог, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції правильно застосовані норми Кодексу адміністративного судочинства, а саме пункт 1 частини першої статті 17 відповідно до якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Повідомлення про перерозподіл сплачених коштів є результатом дій податкового органу, вчинених ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону. Зазначені повідомлення є способом інформування платника податків про дії, вчинені податковим органом на підставі підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону. Безпосередньо таке повідомлення не впливає на права та зобов’язання платника податку, оскільки не тягне юридичних наслідків для нього та не є вимогою для виконання. Повідомлення із відповідною інформацією не впливає на права та обов'язки платника податків, а тому не є актом індивідуальної дії в розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, вимоги позивача щодо визнання недійними повідомлень податкового органу перерозподіл сплачених коштів, не підлягають задоволенню. Отже, на підставі вищевикладеного та аналізу норм податкового законодавства, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог правильним.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню. Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у справі № 2а-21910/10/0570 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними, визнання недійними повідомлень, зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий А.А. Блохін
Судді : С.А. Малашкевич
Е.Г. Казначеєв