Справа № 22ц-14294/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Башмаков Є.А.
Категорія 57 Доповідач: Перцова В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді: Перцової В.А.
Суддів : Глущенко Н.Г., Куценко Т.Р.
При секретарі: Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа – Національний Банк України про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся із позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі – Банк) і просив стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 400 000 грн., проценти за користування цими грошовими коштами у розмірі 391 961 грн. та 1 000000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2008 року по справі за його позовом до ЗАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк" до нього про визнання договору недійсним встановлено, що грошові кошти у розмірі 400 000 грн. були отримані відповідачем від позивача без достатніх правових підстав, у наступному вони були викрадені неустановленою особою; він - позивач не отримував ці грошові кошти. Згідно вимог закону, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. Тим, що на протязі тривалого часу відповідач незаконно не повертає позивачу безпідставно отримані кошти, він спричинив позивачу моральну шкоду, яку також повинен відшкодувати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2010 року позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно набуті гроші у сумі 400 000 грн., проценти (доходи) за користування безпідставно одержаними коштами у сумі 391 961 грн. та грошову компенсацію завданої моральної шкоди у сумі 1 000 грн.; вирішено питання щодо судових витрат.
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, порушив вимоги процесуального права, не врахував наявність рішення суду, що має преюдиціальну силу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач отримав від позивача 400 000 грн. без достатніх правових підстав і не повернув йому зазначені кошти.
Однак, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки, вони не відповідають вимогам норм матеріального права та обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2008 року, яке набрало законної сили, було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ЗАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення суми за договором банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, в якому він просив стягнути з відповідача грошову суму вкладу в розмірі 425 000 грн., передану ним Банку на підставі договору про депозитний вклад "Стандарт" від 18 лютого 2005 року, а також, відсотки згідно умов договору, пеню та 3% річних за несвоєчасне повернення коштів та відшкодування моральної шкоди (а. с. 8-11).
Вказане рішення районного суду в частині задоволення позову ЗАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсним спірного договору депозитного вкладу між сторонами було скасовано Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 7 жовтня 2009 року з тих підстав, що цей договір є нікчемним, оскільки, він був укладений неповноважною особою, Банком цей договір не схвалювався і не виконувався, і не потребує визнання його недійсним (а. с. 20-23).
Зазначеними судовими рішеннями також було встановлено, що депозитний рахунок на ім'я ОСОБА_2 не відкривався, надані ним кошти були зараховані на транзитний рахунок, з якого були зараховані на картковий рахунок платіжної картки VISA та були зняті невідомою особою, а саме: гроші зараховані за квитанцією від 18 лютого 2005 року – зняті 21 лютого 2005 року; за квитанцією від 24 лютого 2005 року – 25 лютого 2005 року; від 16 березня 2005 року - 17 березня 2005 року; від 28 березня 2005 року – 29 березня 2005 року; від 11 квітня 2005 року – 12 квітня 2005 року; від 26 квітня 2005 року – 27 квітня 2005 року та від 12 травня 2005 року – в той же день.
За фактами викрадення грошей, в тому числі ОСОБА_2 Службою Безпеки України було порушено кримінальну справу за ч. 5 ст. 191 КК України.
Як зазначено в листі слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області від 27 вересня 2010 року № 55/8/3401 (а. с. 83-84), на даний час досудове слідство у кримінальній справі зупинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 206, ст. 207 КПК України, у зв'язку з тим, що місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_1. невідоме.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Із вищенаведеного не вбачається, що Банк набув або зберіг майно за рахунок позивача. Грошові кошти, передані позивачем за нікчемним договором, були викрадені і не знаходяться у відповідача.
За таких обставин, у районного суду не було підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з Банку на його користь переданих ним грошових коштів та застосування ст. 1214 ЦК України і стягнення з Банку відсотків за користування цими грошима, а також - відшкодування моральної шкоди.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити, рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа – Національний Банк України про стягнення безпідставно набутої грошової суми, процентів та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: