Справа № 22ц-14141/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Бондаренко В.М.
Категорія 44 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Перцової В.А.
Суддів: Глущенко Н.Г., Лисичної Н.М.
При секретарі: Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – відділ громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України у Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 28 вересня 2010 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1; зобов'язано відділ громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України у Дніпропетровській області відмінити її реєстрацію за вказаною адресою.
ОСОБА_3 звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду та залишити заяву без розгляду, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, фактично позбавив її спадщини.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2009 року належить на праві власності будинок АДРЕСА_1 (а. с.6-8).
В зазначеному будинку зареєстрована ОСОБА_3, яка не є членом сім'ї власника будинку і фактично в ньому не проживає із 2005 року, що вона сама визнала в судовому засіданні та підтверджується довідкою Привовчанської сільської ради № 257 від 14 червня 2010 року (а. с. 5), але добровільно знятись з реєстрації не бажає.
Апеляційний суд вважає, що за таких обставин міськрайонний суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність перешкод власнику у здійсненні ним своїх прав і, керуючись ст. 391 ЦК України, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_3 про те, що цей будинок належав її батькові, який помер у ІНФОРМАЦІЯ_1 році, а її сестра – ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину тільки на своє ім'я і продала спадковий будинок позивачу, фактично позбавивши її спадщин, не можуть бути прийняті до уваги і бути підставою для скасування рішення суду, так як вони не відносяться до предмету розгляду по даній справі. ОСОБА_3 не позбавлена можливості звернутись до суду із відповідним позовом щодо її права на спадщину та законності договору купівлі-продажу в установленому законом порядку.
Не є підставою для скасування рішення суду і те, що суд помилково послався в рішенні на норми Житлового кодексу України, оскільки, обставини справи ним установлені правильно і відповідають обставинам, викладеним позивачем в обґрунтування позовних вимог, та вимогам ч. 2 ст. 405 ЦК України про те, що член сім'ї власника будинку втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Те, що вона не проживає в будинку 5 років, в ньому відсутні її речі і постійно вона мешкає в іншому селі, підтвердила сама позивачка як в суді першої інстанції так і судовому засіданні в апеляційній інстанції. Ніякої домовленості про користування будинком між нею та власником будинку не було.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідачки відхилити, а рішення міськрайонного суду – залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 28 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: