Справа № 22ц-14082/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Черновськой Г.В.
Категорія 45 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Перцової В.А.
Суддів: Глущенко Н.Г., Лисичної Н.М.
При секретарі: Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права на земельну ділянку, запобігання вчинення дій, що порушують право на земельну ділянку та відшкодування заподіяних збитків та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Дніпропетровської міської ради про скасування рішення, державного акту про право власності на земельну ділянку та усунення перешкод в її користуванні, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2; зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити перешкод у вільному володінні і користуванні належної ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованій по АДРЕСА_1 в межах, передбачених рішенням сесії Дніпропетровської міської ради № 50/28 від 13 лютого 2008 року у відповідності до Державного акту серія ЯЖ; в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вони посилаються на те, що при розгляді справи суд порушив їх процесуальні права, неповно з'ясував обставини справи, не врахував і не дав оцінки всім наданим доказам.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 13 липня 2005 року № 167/29 (а. с. 25-26) ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд було погоджено місце розташування індивідуального житлового будинку садибного типу і надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у відповідності до схем, а рішенням від 13 лютого 2008 року № 50/28 ОСОБА_2 було передано у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд вказану земельну ділянку та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (з доданим планом), площею 0,100 га. (а. с. 18).
На підставі останнього рішення міської ради ОСОБА_2 було видано Державний акт серія ЯЖ №003516 на право власності на виділену йому земельну ділянку (а. с. 16).
Однак, він позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за призначенням і вести будівництво, оскільки, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перешкоджають йому в цьому.
Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 25 квітня 1960 року (а. с. 20, 64) ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а. с. 10). В теперішній час цей будинок належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 травня 2008 року ОСОБА_3 (а. с. 72). Право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не оформлювалось.
Комісією з питань земельних спорів Жовтневої районної ради в місті Дніпропетровську 8 вересня 2006 року було розглянуто спір з приводу суміжного користування між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і запропоновано надати можливість ОСОБА_2 продовжувати роботи по відведенню земельної ділянки (а. с. 24)
Жовтнева районна у місті Дніпропетровську рада погодилась із висновками комісії і рішенням від 1 листопада 2006 року № 63 узгодила ОСОБА_2 межі земельної ділянки відповідно до рішення міської ради.
11 травня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до районного суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та Дніпропетровської міської ради, в якому, в тому числі, просила скасувати рішення міської ради № 50/28 від 13 лютого 2008 року про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, який суд прийняв і розглянув по суті.
Однак, при цьому суд не врахував, що, згідно із вимогами ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності поширюється компетенція адміністративних судів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010, до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що провадження по цивільній справі в частині позову ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення Дніпропетровської міської ради № 50/28 від 13 лютого 2008 року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд закрити необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, так як, справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки, ОСОБА_2 отримав у власність спірну земельну ділянку у відведених межах в установленому законом порядку, рішення міської ради про надання йому земельної ділянки незаконним не визнано і не скасовано, відповідачі без достатніх підстав перешкоджають йому у володінні і користуванні цієї земельної ділянки, а для задоволення позовних вимоги ОСОБА_3, про скасування державного акту на земельну ділянку та усунення перешкод в користуванні земельної ділянки за наявності вказаного рішення міської ради немає, апеляційний суд, враховуючи вимоги ст. ст. 373-375, 391 ЦК України, ст. ст. 116, 152 ЗК України, вважає, що рішення районного суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, зобов'язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою та відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 про скасування державного акту на землю і усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, є законним.
Доводи в апеляційній скарзі про неповне з'ясування судом обставин справи, пов'язаних із правом ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою, межами її ділянки, не можуть бути прийняті до уваги і бути підставою для скасування рішення суду, так як було зазначено вище, земельна ділянка ОСОБА_2 у визначених межах надана в порядку, установленому законом, рішення сесії міської ради про передачу йому земельної ділянки у цих межах не скасовано, ОСОБА_3 доказів того, що ОСОБА_2 вийшов за встановлені межі його земельної ділянки і порушив межі земельної ділянки, яка знаходиться в її користуванні, суду не надала.
Допущені судом порушення норм процесуального права, про які зазначено в апеляційній скарзі, на законність рішення суду не вплинули.
Доводів щодо незаконності рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, апеляційна скаргу не містить.
На підставі наведеного апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково, рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення ради скасувати, провадження по справі в цій частині її позову закрити, а в решті рішення районного суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308, 310 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2010 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення ради скасувати.
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення Дніпропетровської міської ради № 50/28 від 13 лютого 2008 року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд закрити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: