Справа №2-8425/10р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого –судді Цокол Л.І.
при секретарі Кирей О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду і просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №КЗVPGА15006369 від 12 липня 2007 року в розмірі 452 735,43 доларів США- звернути стягнення на квартиру загальною площею 86,0 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з квартири №АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку, стягнути з відповідачів судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, що на думку позивача є підставою для звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився. Представник відповідача подав до суду свої пояснення, відповідно до яких суму заборгованості по сумі взятого кредиту визнав, оскільки вона дійсно утворилась у зв’язку з фінансовою кризою, у зв’язку з чим просив відмовити в стягненні штрафних санкцій. Крім того, представник позивача просив застосувати строки позовної давності в стягненні пені, яка встановлена в один рік.
Відповідач ОСОБА_2 визнала вимоги позивача в стягненні суми заборгованості по частині непогашеного кредиту, однак просила відстрочити звернення стягнення на майно, оскільки вона має наміри сплатити борг. В іншому випадку їй необхідно знайти інше благоустроєне житло.
Суд вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства ,а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 572 ЦПК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (про застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі не виконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов»язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов»язання, а вразі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Під час судового розгляду встановлено, що 12 липня 2007 року між Приватбанк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №КЗVPGА15006369, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 365 400 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.07.2017року. Згідно умов договору погашення заборгованості повинно здійснюватись щомісячно сплачувати грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, до якої входять заборгованість за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач ОСОБА_1 12.07.2007р. уклали договір іпотеки квартири за реєстровим №406. Згідно договору відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме однокімнатну квартиру загальною площею 86,0 кв. м., житлова площа 29,10 кв. м., яка розташована в АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко У.Є. 28 липня 2005 року за реєстровим номером №2472.
Під час судового розгляду встановлено, що у зв’язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань виникла заборгованість , яка станом на 15.09.2009р. складає 452 735,43 доларів США, що є еквівалентом 3 621 883,44грн. і складається із : заборгованості по кредиту 341 088,27 доларів США, заборгованості по відсотках 24 510,79 доларів США, заборгованості по комісії 4 384,80 доларів США, заборгованості по пені-82 751,57доларів США.
Суд відхиляє посилання представника відповідача на порушення позивачем строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені).
Так, відповідно до ст.. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки(штрафу,пені).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідач ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості таким чином. Здійснивши погашення чергового платежу 20.10.2008р. , наступний платіж здійснив 17.04.2009р. Із зверненням до суду позивач звернувся 03.04.2009р., тобто до закінчення встановленого строку позовної давності в один рік, який застосовується до вимог про стягнення неустойки.
Суд відхиляє посилання представника відповідача про те, що неплатоспроможність боржника виникла внаслідок світової кризи та необхідність зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Відповідно до ст..616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
В даному випадку судом не встановлено жодної обставини, яка б на погляд суду давала підстави для зменшення неустойки. В той числі наслідки світової фінансової кризи на діяльність відповідача ОСОБА_1
Відповідно до ст.. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на
предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини суд прийшов до переконання про обґрунтованість вимог позивача в частині звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки і виселення відповідачів з житлового приміщення.
Вимоги позивача про зняття відповідачів з реєстраційного обліку задоволенню не підлягають як такі, що заявлені передчасно.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням , визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Суд виходить з того, що виселення відповідачів є підставою для зняття їх з реєстраційного обліку і є адміністративною дією.
Cудові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Суд вважає за можливим відстрочити виконання рішення суду, оскільки виселення з житлового приміщення передбачає наявність іншого благоустроєного житла, яке відповідачі на даний час не мають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 526, 572,589, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12,33,38,39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215,217 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № К3VPGA15006369 від 12 липня 2007 року в розмірі 452 735,43 доларів США, що еквівалентно 3 621 883,44 грн. - звернути стягнення на квартиру загальною площею 86,00кв. м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки за реєстровим №406 від 12 липня 2007 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094 м. Дніпропетровськ вул.. Набережна Перемоги,50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Виселити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з квартири №АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 1 738,50грн.
В решті вимог відмовити.
Відстрочити виконання рішення строком на три місяці.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти діб з дня проголошення, а особами, що брали участь в розгляді справи, але не були присутні під час проголошення – в той же строк з дня отримання копії рішення. У разі неподання апеляції рішення набирає законної сили.
Суддя