Справа № 22ц-12917/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Башмаков Є.А.
Категорія 43 Доповідач: Перцова В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 листопада 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Перцової В.А.
Суддів: Глущенко Н.Г., Куценко Т.Р.
При секретарі: Ляпченко Л. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 37 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 37 звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 і просило стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості у розмірі 2222,09 грн. за період з жовтня 2003 року по липень 2009 року, суму інфляційних втрат у розмірі 1075,57 грн. та три проценти річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 157,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачка є наймачем квартири АДРЕСА_1. Вказаний будинок знаходиться на обслуговуванні позивача і відповідачка повинна оплачувати йому за житло, утримання будинку і прибудинкової території у встановленому розмірі. Однак, відповідачка свої обов'язки по оплаті не виконує і станом на 1 липня 2009 року утворилась вказана заборгованість.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2 грудня 2009 року позовні вимоги КЖЕП № 37 задоволено частково; стягнуто з відповідачки на його користь заборгованість за період з жовтня 2003 року по липень 2009 року у розмірі 2222 грн. 09 коп., а іншій частині позову відмовлено; вирішено питання щодо судових витрат.
КЖЕП № 37 оскаржило рішення суду в частині відмови в задоволенні його позову.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2010 року його апеляційна скарга відхилена і рішення районного суду в зазначеній частині залишено без змін.
ОСОБА_2 6 вересня 2010 року звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, порушив вимоги норми процесуальних норм.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 (а. с. 7); на її ім'я відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 для оплати послуг по утримання будинку і прибудинкової території КЖЕП № 37.
Однак, відповідачка не виконує свої обов'язки по оплаті, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з жовтня 2003 року по липень 2009 року у сумі 2222,09 грн. (а. с. 8).
Апеляційний суд вважає, що районний суд, виходячи з вимог ч. 1 ст. 13, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п 17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року, прийшов до обґрунтованого висновку про обов'язок відповідачки вносити установлену оплату позивачу за послуги по утриманню будинку та прибудинкової території.
Доводи в апеляційній скарзі відповідачки про те, що між нею та позивачем не було укладено у відповідності до вимог закону договір на надання вказаних послуг, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, це не є підставою для звільнення відповідачки від оплати за надані послуги.
Безпідставними є і доводи в скарзі про неналежність позивача по справі, так як, згідно додатку № 16 до рішення Дніпропетровської міської ради від 30 липня 2003 року № 34/11, саме позивачу передано на утримання, експлуатацію та ремонт будинок, в якому проживає відповідачка (а. с. 86).
Помилки допущені в рішенні суду при зазначенні норм матеріального права, також, не є підставою для скасування рішення, так як суд правильно застосував ці норми.
Разом з тим, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи в апеляційній скарзі щодо необхідності застосування судом строку позовної давності.
Як вказано в позовній заяві, з якою позивач звернувся до суду 26 жовтня 2009 року, він просив стягнути з відповідачки заборгованість з жовтня 2003 року.
Положення про те, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, встановлено ч. 3 ст. 267 ЦК України, який введено в дію з 1 січня 2004 року. Щодо правовідносин, які існували до вказаної дати, то згідно ст. 75 ЦК України в ред. 1963 року, діючого на той час, суд застосовує строк позовної давності без залежності від заяви відносно цього сторін по справі.
Крім того, як вбачається із заперечень проти позову, доданих до апеляційної скарги, які ОСОБА_2 подавала до районного суду 1 грудня 2009 року (а. с. 80), тобто, до ухвалення судом рішення по справі, вона ставила питання про застосування строку позовної давності.
Враховуючи вказані обставини, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_2 та змінити рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог КЖЕП № 37 і, керуючись ст. 71 ЦК України (в ред. 1963 року), ст. ст. 257, 267 ЦК України, стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території в межах строку позовної давності з листопада 2006 року по липень 2009 року в сумі 1358 грн. 77 коп., а в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з жовтня 2003 року по жовтень 2006 року відмовити.
Оскільки, доводів щодо незаконності рішення суду в частині відмови в задоволенні позову апеляційна скарга відповідачки не містить, а апеляційна скарга позивача на рішення суду в зазначеній частині вже розглянута апеляційним судом, в цій частині рішення суду слід залишити без змін.
Враховуючи, що відповідачка вже виконала рішення районного суду в повному обсязі (а. с. 95), апеляційний суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 380 ЦПК України, вирішити питання щодо повороту виконання рішення суду в надлишково сплаченій нею сумі заборгованості в розмірі 863 грн. 77 коп. і стягнути цю суму з позивача на користь відповідачки.
Керуючись ст.ст.307, 308, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2 грудня 2009 року в частині задоволення позовних вимог змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 37 заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з листопада 2006 року по липень 2009 року в розмірі одна тисяча триста п'ятдесят вісім (1358) гривень 77 коп.
В задоволенні позову КЖЕП № 37 щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за період з жовтня 2003 року по жовтень 2006 року відмовити.
В порядку повороту виконання стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 37 на користь ОСОБА_2 вісімсот шістдесят три (863) гривні 77 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: