У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-12111/2010р. Головуючий в 1 інстанції Сорока О.В.
Категорія-57 Доповідач Козлов С.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Болтунової Л.М.,
суддів: Козлова С.П., Максюта Ж.І.,
при секретарі: Бецман І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ТОВ «Кернер-Трейд» та ВАТ КБ «Надра» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та дружини без шлюбу та стягнення суми, -
В С Т А Н О В И Л А:
В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з таким позовом, посилаючись на те, що з 2003 року вона з ОСОБА_2 проживає однією сім’єю без реєстрації шлюбу та у 2001 році вони з ним придбали транспортні засоби – КАМАЗ 5320, які відповідач має намір продати, тому для захисту свого права позивачка на підставі ст.ст.3,74 СК України просила суд встановити факт спільного проживання її з відповідачем та стягнути з нього на її користь грошову компенсацію у розмірі 1000 грн. за придбане ними спільне майно.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2009 року встановлений факт проживання чоловіка ОСОБА_2 та жінки ОСОБА_1 без шлюбу в період з лютого 2003 року по день винесення рішення, а в іншій частині позову відмовлено.
Вважаючи порушеними свої законні права цим рішенням суду та з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права ТОВ «Кернер-Трейд» та ВАТ КБ «Надра» в апеляційних скаргах просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення.
Розглянувши справу в межах доводів скарг колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню з наступних підстав.
Встановлюючи факт проживання чоловіка ОСОБА_2 та жінки ОСОБА_1 без шлюбу в період з лютого 2003 року по день винесення рішення суд виходив з того, що таке проживання сторін підтверджується наданими сторонами доказами по справі.
З таким висновком суду погодитися не можна.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно з п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно зі ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Як вбачається з доданих до апеляційної скарги копій свідоцтв про укладення та розірвання шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3 03 грудня 1988 року зареєстрував шлюб, який був розірваний 12 червня 2007 року, тобто з 1988 року по 2007 рік відповідач перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою (а.с.65,69).
Факт проживання сторін однією сім’єю з лютого 2003 року суд встановив лише на показаннях одного свідка ОСОБА_4, не з’ясувавши при цьому дійсні відносини відповідача з ОСОБА_3, з якою на той час він перебував у зареєстрованому шлюбі та яка, крім того, при наданні згоди на укладення ОСОБА_2 договору іпотеки нежитлових приміщень у нотаріально посвідченій заяві від 25 жовтня 2007 року зазначала про припинення з ним сімейних відносин з червня 2007 року (а.с.38).
Між тим, вказані норми закону, роз’яснення Верховного Суду України та обставини справи суд залишив без уваги, безпідставно встановивши факт проживання сторін без шлюбу з лютого 2003 року в порушення вимог ст.11 ЦПК України.
Тому рішення суду в цій частині, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог ОСОБА_1 на підставі ст.ст.11,256 ЦПК України та ст.74 СК України.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення грошової компенсації у розмірі 1000 грн. за придбане сторонами майно постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права з підстав недоведеності придбання сторонами спірного майна під час їх сумісного проживання однією сім’єю, ними не оспорюється і не оскаржується, тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги ТОВ «Кернер-Трейд» та ВАТ КБ «Надра» задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2009 року в частині встановлення факту проживання чоловіка ОСОБА_2 та жінки ОСОБА_1 без шлюбу в період з лютого 2003 року по день винесення рішення скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та дружини без шлюбу.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: