Справа    № 2-8725/10

У Х В А Л А

  20 вересня  2010 року    суддя  Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Пустовіт З.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади с.Дмитрівка в особі Дмитрівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття  спадщини,

Встановила:

09.09.2010 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до територіальної громади с.Дмитрівка в особі Дмитрівської сільської ради, в якому просили визнати поважною причину пропуску  ними строку на подання заяви до державної нотаріально контори із заявами про прийняття спадщини та визначити для них додатковий строк тривалістю у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері - ОСОБА_4.

13 та 14 вересня 2010 року до суду позивачами була подана заява про забезпечення позову шляхом заборони Дмитрівській сільській раді вчиняти будь-які дії щодо надання земельної ділянки, площею 0,41 га по АДРЕСА_1, яка знаходилася у користуванні покійної ОСОБА_4, посилаючись на те, що їм стало відомо, що дана ділянка може бути відчужена шляхом надання її в користування іншій особі.

    Розглянувши заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 Цивільно-процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Враховуючи зміст позовних вимог, які не мають матеріального  характеру, а також те, що позивачами як в позовній заяві так і в заяві про забезпечення позову зазначалося, що земельна ділянка площею 0,41 га по АДРЕСА_1 покійною матір’ю   не була приватизована та на неї немає правовстановлюючих документів, визначених у ст.125 Земельного кодексу України, а тому в силу ст.218 ЦК України  вона не може входити до складу спадщини та бути успадкованою, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є безпідставною і  такою, що не підлягає задоволенню.

              На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд

Ухвалив :

 У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2  про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду                                                                       З.П. Пустовіт