УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа  №22ц-11447/2010                                                                                                              Голов.1-ї інст.Дубіжанська Т.О..

Категорія  52                                                                                                                                   Доповідач – Костюченко Н.Є.

У Х В А Л А

Іменем  України

24 листопада      2010  року   Апеляційний  суд   Дніпропетровської  області   в складі :

головуючого  –  Костюченко Н.Є.

суддів –  Григорченка Е.І.,  Кочкової Н.О.

при секретарі  - Самоткан  В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську  цивільну   справу за позовом  ОСОБА_2 до ДП «Придніпровська залізниця»-про визнання наказів незаконними,  поновлення на роботі, стягнення різниці в заробітку, моральної шкоди, -  

В С Т А Н О В И В:

    В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ від 11 серпня 2010р., яким йому відмовлено у позові, посилаючись на порушення судом вимог закону щодо строку позовної давності; невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

    Під час вирішення спору суд 1-ї інстанції встановив, що, працюючи у відповідача з 2002р. начальником відділу кадрів, позивач 1.04.2008. прийшов на роботу у стані алкогольного сп*яніння,   в зв*язку з чим його мали звільнити за п.7 ст.40 КЗпПУ,  однак запропонували  переведення на іншу посаду, на що ОСОБА_2 погодився, і наказом по підприємству від 2.04.2008. переведений на посаду заступника начальника станції Діївка.

Виходячи з того, що з боку відповідача не було примусу по відношенню до позивача  на переведення останнього на іншу посаду, а також вважаючи пропущеним позивачем місячний строк на звернення до суду, - суд відмовив у позові.

    Апеляційний суд вважає необхідним залишити рішення без змін в зв*язку із слідуючим.

    Матеріалами справи встановлено, що позивач працював у відповідача з 2002р. начальником відділу кадрів Дніпропетровської дирекції залізних перевезень.  Наказом від 2.04.2008. переведений на іншу посаду за його письмовою заявою і працює заступником начальника станції Діївка.

    Твердження позивача про те, що відповідач примусив його написати таку заяву, місцевий суд обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки  встановлено, що 1.04.08. він прийшов на роботу у стані алкогольного сп*яніння в зв*язку з чим адміністрація  вирішувала питання про можливе його звільнення за своєю ініціативою по п.7 ст.40 КЗпПУ, надавши при цьому позивачеві можливість написати заяву про його переведення на іншу посаду, з чим він і погодився.

    Згідно роз*яснень, що містяться у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992. №9 (зі змінами) -  подача працівником заяви з метою уникнути відповідальності за винні дії не може розцінюватись як примус до цього.

    За таких обставин,  та враховуючи, що конкретних доказів примусу до позивача з боку адміністрації ним суду не надано, - висновки в рішенні  про відсутність правових підстав для   задоволення усих позовних вимог є  вірними.

    Виходячи із викладеного,  не  можуть визнаватись обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги.

     Керуючись ст.ст.209,  307, 308  ЦПК України, апеляційний суд –

У Х В А Л И В :

    Апеляційну   скаргу   -  відхилити.

    Рішення  Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11 серпня 2010р. -   залишити    без    змін.

    Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 20-денний строк.

    С У Д Д І