Справа №1-466/10

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

7 грудня 2010 року                                                                                            м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючої – судді      Тарасюк К.Е.,

при секретарях             Протасенко М.М., Літвіновій О.І.,

                                       Степанишиній Н.О.,

за участю прокурорів   Ніколаєнка А.О., Панчишина М.Я., Мєнчица С.Є.,

та захисників                 ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4,   ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, маючого неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2,  військовозобов`язаного, працюючого в ТОВ «Болден» магазин «Мегамаркет» контролером-продавцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, п/б, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, п/б, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_4 26.10.07р. вчинив розбійний напад на банківське відділення №26 Київського регіонального управління ТОВ «Укрпромбанк» за наступних обставин.     20.11.2006р.  ОСОБА_4 на підставі наказу №512 був прийнятий на роботу у ТОВ «Болден» на посаду продавця-консультанта в магазин «Мегамаркет», який розташований по вул.Горького, 50 в м. Києві.

В кінці жовтня 2007р. ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення та заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, заздалегідь розробив детальний план вчинення нападу на відділення №26 Київського регіонального управління ТОВ «Укрпромбанк», що розташоване в буд.№31 по вул. Кіквідзе в м. Києві. З цією метою,  ОСОБА_4 у невстановленої слідством особи придбав невстановлену слідством марку пістолету калібру 9 мм, який мав використати як знаряддя фізичного та психологічного насильства щодо громадян, відносно яких намагався вчинити злочин.    

26.10.2007 року, ОСОБА_4, громадським транспортом прибув до м.Києва із села Синява Київської області та о 08.00 год., пройшовши інструктаж, заступив на чергування на КПП №1 по вул.Горького, 50 в м.Києві, маючи при собі пістолет для вчинення запланованого злочину. Після цього, ОСОБА_4 для забезпечення собі алібі та з метою конспірації, щоб його злочинні дії не були своєчасно викриті правоохоронними органами, приблизно о 15.00 год. попрохав невстановлену слідством особу замінити його під час несення чергування на зазначеному вище посту. Далі, близько 15.00 год. ОСОБА_4, переодягнувшись в заздалегідь приготовлену для цієї мети куртку світло-біжевого кольору, взявши з собою  пістолет   та   свою   чорну   в'язану   шапку,   на   невстановленому транспортному засобі прибув на станцію метро Дружби Народів, 28 в м.Києві. Там, ОСОБА_4 пересів у автомобіль таксі марки ВАЗ -2109 зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, на якому в подальшому прибув на вулицю Кіквідзе, 29 в м.Києві, де наказав ОСОБА_5, чекати його там.

Після цього, приблизно о 15 год.23 хв., ОСОБА_4, одягнувши на голову  свою чорну в'язану шапку, діючи з корисливих мотивів, з метою вчинення умисного злочину, направленого проти чужої власності, з пістолетом у правій руці проникнув у приміщення відділення №26 Київського регіонального управління TOB «Укрпромбанк», що розташоване в буд. 31 по вул. Кіквідзе в м. Києві, де вчинив напад на присутніх громадян, під час якого, демонструючи охоронцю вказаного банківського відділення ОСОБА_6 пістолет невстановленої слідством марки калібру 9 мм, висловивши при цьому погрозу фізичної розправи, у разі невиконання його вимог, приставив вказаний пістолет ОСОБА_6 до голови та сказав «Всем на пол, это ограбление!» Охоронець ОСОБА_6, сприйнявши погрози з боку ОСОБА_4, як реальні та небезпечні для свого життя та здоров'я, не став чинити опір останньому.

Після цього ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, з метою подолання опору присутніх працівників банківського відділення та клієнтів банку, направив руку з пістолетом на віконце каси, де на той час перебувала касир вказаного відділення TOB «Укрпромбанк» гр-ка ОСОБА_7, та наказав видати йому гроші з каси. Отримавши відмову від ОСОБА_7, ОСОБА_4, просунув у віконце каси свою праву руку з пістолетом та повторно висловив погрозу віддати йому гроші. Отримавши знов відмову від ОСОБА_7, ОСОБА_4, для подолання можливого опору присутніх та у підтвердження своїх погроз, здійснив постріл з вказаного пістолета через віконце каси, де перебувала ОСОБА_7, в скляну перегородку між приміщеннями цієї каси з іншою.

Після здійсненого пострілу, тобто погрози застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я гр-ки ОСОБА_7, ОСОБА_4 правою рукою, в якій також тримав пістолет, незаконно заволодів коробочкою з грішми в сумі 3649 грн., які належали Київському регіональному управлінню ТОВ «Укрпромбанк», після чого з місця вчинення злочину з викраденим втік на вулицю, де сів в автомобіль ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, біля 15 год.47 хв. прибув на вул. Горького, 50 в м. Києві, де продовжив чергування на КПП№1 магазину «МегаМаркет». 01.11.07р. ОСОБА_4 на своєму робочому місці був затриманий працівниками міліції.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину категорично не визнав і пояснив, що восени 2006р. він пішов працювати в магазин «МегаМаркет» по вул.Горького, 50 у м. Києві на посаду продавця-контролера, у жовтні 2007р.  працював добу через дві. 26.10.07р. він громадським транспортом приїхав з с.Синява Рокитнянського району Київської області, де він проживав із родиною, до м. Києва. О 08.00 год., пройшовши інструктаж у начальника охорони, він разом зі своїм напарником ОСОБА_8 заступив на добове чергування на КПП№1, змінивши ОСОБА_9 і ОСОБА_10. Зазвичай, на посту робота відбувалась наступним чином: одна людина стоїть біля шлагбауму, де здійснюється виїзд машин, допомагає касиру видавати чеки, а друга людина знаходиться в службовому приміщенні КПП№1, де здійснюється пропускний режим фірм «Оріон» та «АДС». Це приміщення знаходиться приблизно в 5-ти метрах від паркувальника та касира і оздоблено дверима, що мають магнітний замок. Кнопки відкриття дверей знаходяться  в приміщенні, де сидить охоронець на КПП, тому, ані зайти, ані вийти з приміщення без його допомоги не можливо. Крім того, на підприємстві охоронцям по журналу чергування видавали зброю, але пістолет був пневматичний та лежав під столом. Того дня ОСОБА_8 приїхав і попросив, що він постійно буде стояти на вулиці, оскільки випив напередодні і погано себе почував, тому він, в свою чергу, залишився на посту в службовому приміщенні. Приблизно між 12.00 та 13.00 год. він змінився з ОСОБА_8, щоб той зайшов в приміщення поїсти, а сам вийшов на вулицю. Через 20-30 хв. ОСОБА_8 знов вийшов на вулицю, а він, в свою чергу, зайшов у приміщення. Приблизно о 15.00 год. його на посту бачила касир ОСОБА_11, яка заходила в приміщення в туалет, а о 15.05 год. ОСОБА_12, яка працює в фірмі «АДС», виходила на вулицю, щоб покурити, і також його бачила. В 15.30 год. ОСОБА_13, який працював в фірмі «Оріон» охоронцем, заніс і залишив йому на посту сумку. Приблизно о 16.00 год. він знов змінив ОСОБА_8 на вулиці, де знаходився приблизно до 17.00 год. Того дня давали зарплату, тому він приблизно о 18.00 год. сходив отримати гроші  в касі, після чого продовжив чергування. 27.10.07р. о 06.30 год. після зміни він поїхав додому. 01.11.07р., коли він знов прибув на роботу, його було затримано працівниками міліції після того, як на нього вказала касир банку ОСОБА_7, як він дізнався в подальшому. З самого початку він стверджував, що вказаний злочин вчинив не він, проте, не зважаючи на відсутність будь-яких доказів його вини, він протягом тривалого часу перебуває під вартою. Як доказ, органи слідства лише знайшли у нього чорну в`язану шапку, яку він вже місяць возив з собою на роботу, оскільки вдягав уночі на чергування. Вважав, що обвинувачення побудоване на припущеннях.

Разом з тим, не зважаючи на невизнання ОСОБА_4 своєї причетності до  вчинення інкримінованого злочину, його винність повністю підтверджується наступними доказами по справі.

Так, свідок ОСОБА_7 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що 26.10.07р. до відділення «Укрпромбанку» по вул.Кіквідзе, 31, де вона працювала старшим касиром, зайшов ОСОБА_4 З кімнати, що навпроти її касового вікна,  вона почула фразу: «Всем на пол, это ограбление». Коли вона встала, ОСОБА_4 вже був біля її касового вікна і тримав в правій руці пістолет. Цю руку він у повернутому стані просунув у віконну пройму каси, яка була висотою близько 30-40 см, довжиною близько 2,5 м (на довжину касового вікна). При цьому, враховуючи ширину підвіконня каси з боку клієнта, ОСОБА_4 це було можливо зробити. ОСОБА_4 направив на неї пістолет, після чого сказав: «отдавай деньги», на що вона відповіла, що грошей не має. ОСОБА_4 спокійним голосом, без крику, знов повторив цю фразу, на що вона почала його просити, говорити, що в неї не має грошей, і вона нічого не дасть. Тоді, ОСОБА_4 їй сказав: «Отдавай деньги, иначе я сейчас тебя убью», - у відповідь на що, вона почала знов його просити, говорити, що в неї мала дитина, грошей не має. Після чого ОСОБА_4 вистрелив у скляну перегородку між касами, що знаходилась праворуч від неї. Вона відчула звук чогось металевого і присіла, натискаючи кнопку виклику охорони. Коли вона підняла голову, ОСОБА_4 рукою, в якій тримав пістолет, зачепив  пальцями коробку з розмінною купюрою, що стояла в неї на столі. Спочатку вона спробувала вирвати коробку з руки ОСОБА_4, але зробила це не впевнено, оскільки  злякалась, що він зможе знов вистрілити, і перестала. Як ОСОБА_4 вибіг на вулицю, вона не бачила. В подальшому, комісія встановила нестачу грошей по банку у розмірі 3649 грн. 01.11.07р. її викликали в Печерське РУ, де з нею проводилось впізнання, під час якого вона відразу ж на 100 % впізнала ОСОБА_4, як особу, що вчинила розбійний напад на відділення банку.  При цьому ОСОБА_4 гримасничав, намагався змінити обличчя, втягував шию, було видно, що він нервував. Він ховав руки, стискаючи їх одну за іншу, ховав пальці, очі, сидів зігнувшись. Вона відразу ж його впізнала, але оскільки було декілька статистів, спочатку попросила встати іншу особу, щоб подивитись на реакцію ОСОБА_4 Останній посміхнувся, тоді вона посадила іншого чоловіка і вказала на ОСОБА_4, як на особу, що вчинила злочин. Останній відразу почав говорити, що він тоді був не в тому светрі, що то не він, з чого ще всі сміялись. Звернула увагу на те, що під час пограбування ОСОБА_4 говорив російською мовою і було видно, що це є йому не природньо, був акцент.

Свідок ОСОБА_14 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що 26.10.07р. вона працювала у відділенні «Укрпромбанку» по вул.Кіквідзе, 31 у м. Києві. Це був звичайний день, в неї, особисто, була запланована видача кредитів. Приблизно о 15.20 год. вона працювала з клієнтами та підійшла до начальника відділення ОСОБА_15, щоб та перевірила кредитні договори. В цей момент вона почула слова: «Всем на пол, это ограбление». Це було сказано без крику, без підвищення голосу. Вона озирнулась і помітила, як в арку до кімнати, де вони знаходились, зайшов охоронець банку ОСОБА_9. Біля каси, що знаходилась в іншій кімнаті, вона помітила ОСОБА_4, який направив в їх бік пістолет, від чого вона злякалась і присіла. З свого місця вона дуже добре бачила вікно каси, біля якої знаходився ОСОБА_4, який сказав касиру: «Давай деньги». Касир сказала, що в неї грошей не має, тоді ОСОБА_4 просунув праву руку, в якій тримав пістолет, у вікно каси і вистрілив. Потім він повторив вимогу, касир знов відмовила. Тоді, він цією ж рукою, витягнув з каси коробочку з грішми і вибіг. Клієнти банку були у шоці, вона їх заспокоювала, а в цей час одна відвідувачка вибігла на вулицю за злочинцем. Вона вибігла також за нею з ручкою, яку тримала у руці. Потім зі слів відвідувачки вона записала на руці цифри та букви номерного знаку автомобіля, в який сів злочинець. Ці відомості вони потім передали працівникам міліції. В подальшому, з нею проводилось впізнання, під час якого вона впізнала ОСОБА_4, як особу, яка вчинила цей розбійний напад.

Вказані показання повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні, яка підтвердила свої показання на досудовому слідстві та вказала на підсудного, як на особу, яка 26.10.07р. вчинила пограбування відділення №26 «Укрпромбанку», де вона працювала начальником відділення

Свідок ОСОБА_17 підтвердила свої показання на досудовому слідстві, пояснивши, що 26.10.07р. приблизно в 15.20 – 15.25 год. вона прийшла до відділення «Укрпромбанку» з платіжними документами свого підприємства. Там вона відразу побачила ОСОБА_4, який був у чорній в`язаній шапці, для носіння якої було ще тепло. Вона пройшла повз нього в іншу кімнату банку, де стала розмовляти з начальником відділення ОСОБА_15 В кімнаті каси вона чула якийсь шум, але не звернула уваги. Через 2-3 хв. вона відчула в кімнаті, де знаходилась каса, хлопок, схожий на звук петарди. Коли вона повернула голову, то всі чомусь поприсідали. Крім того, вона побачила ОСОБА_4, який тримав в руках предмет, схожий на пістолет, який вона особисто сприйняла, як зброю. Вона злякалась і також присіла на східці. Охоронець банку ОСОБА_9 в цей час був відправлений ОСОБА_4 до їх кімнати, де знаходились люди. В кімнаті каси залишився ОСОБА_4 і касир ОСОБА_7. Вона чула жіночий голос «у меня нету ничего». Останнє, що вона бачила, як ОСОБА_4 виходив з приміщення банку, тримаючи під лівою рукою картону коробку темно-коричневого кольору. В цей час вона вискочила за ним і побачила машину, в яку він сів через задню, або передню праву двер. Це був ВАЗ темно-зеленого кольору, який стояв між будинками №31 та №29, по напрямку руху машин угору по вул.Кіквідзе. Автомобіль поїхав в напрямку бул.Л.Українки. Вона запам`ятала номер машини, який продиктувала одному з працівників банку. Що казав ОСОБА_4 в банку, вона не чула, оскільки голос у нього був тихий. В подальшому, під час проведення слідчим впізнання в приміщенні Печерського РУ, вона відразу впізнала ОСОБА_4, як особу, що пограбувала відділення банку, під час якого направляла в кімнату, де вона знаходилась, пістолет.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що 26.10.07р. він, підробляючи водієм таксі на автомобілі ВАЗ 2109 д.н.з.НОМЕР_1, знаходився по бул.Д.Народів у м. Києва на зупинці поблизу станції метро «Дружби Народів», що навпроти Будинку меблів. Біля 15.00 – 15.30 до нього підійшов чоловік і попросив відвезти його на вул. Кіквідзе, де зачекати його, після чого знов повернутись на метро «Дружби Народів». Вказаний чоловік був на вигляд приблизно 45 років, зріст близько 175 см, дещо повної тілобудови, голова велика, обличчя кругле, волосся сиве, коротко стрижене, пряме. Він був одягнений в куртку  світло-коричневого або гірчичного, в руках тримав чорний поліетиленовий кульок, вміст якого на вигляд був з розмір кімнатних капців. Вони домовились про суму, після чого поїхали по вул.Німанській на вул. Кіквідзе у м. Києві. Пасажир попросив зупинити між буд.№29 та буд.№31, вкінці одного з яких є банк, сказав йому почекати, після чого пішов за ріг у двір будинку. Коли через декілька хвилин він повернувся, на ньому вже була одягнута чорна в`язана шапка з відворотом. Пасажир сів в автомобіль, і вони поїхали до бул.Д.Народів, але в дорозі пасажир передумав, і попросив відвезти його на вул.Горького. На світлофорі біля магазину «МегаМаркет» пасажир попросив зупинити, вийшов, і куди останній пішов, він не звернув уваги. В подальшому, в приміщенні Печерського РУ ГУМВС України з ним проводилось впізнання. В кабінеті був слідчий, особа, яка складала протокол впізнання, та 3-4 особи впізнаваємих, серед яких він показав на ОСОБА_4, який був схожий за зовнішністю на особу, яку він 26.10.07р. підвозив до буд.31 по вул.Кіквідзе у м.Києві, а потім висадив на вул. Горького на світлофорі поблизу «МегаМаркету».

Свідок ОСОБА_16 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві і показав, що 26.10.07р. він разом з ОСОБА_18, працюючи ст.о/у ВКР Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, отримали повідомлення про вчинення розбійного нападу на відділення «Укрпромбанку» по вул.Кіквідзе, 31 у м.Києві. Коли вони прибули на місце вчинення злочину, вони опитали свідків, одна з яких вибігла за злочинцем і запам`ятала марку автомобіля ВАЗ, колір, частину цифр та букви номерного знака машини, на якій розбійник покинув місце вчинення злочину. Вони встановили можливі автомобілі і дали орієнтування всім підрозділам ДАІ та патрульним нарядам по Україні, по якому патруль ДАІ через декілька днів затримав  вказаний автомобіль. Водій повідомив, що дійсно підвозив пасажира 26.10.07р. до буд.№31 по вул.Кіквідзе у м. Києві, де знаходиться банк, після чого відвіз його на вул.Горького, 50, де висадив на світлофорі навпроти супермаркету «МегаМаркет». При цьому, водій описав пасажира, який за ознаками, наведеними свідками у банку, був схожий на особу, яка вчинила злочин. Вони відпрацювали прилеглу до магазину територію, вилучили всі відеозйомки камер спостереження, які були встановлені на двох ресторанах на вул.Горького та в самому «МегаМаркеті». Проглянувши їх зміст, хоча і було не дуже добре видно, вони встановили, що особа, яка була схожа за зовнішніми ознаками на злочинця, тобто ОСОБА_4, входить до території «МегаМеркету», заходить за виїзну частину воріт, зникає за автомобілем, із-за якого вона вже не вийшла. В подальшому, прибувши на вказане місце, ними було з`ясовано, що злочинець не вийшов на відеозаписі із-за машини, оскільки зайшов у підсобне приміщення КПП№1. Шляхом оперативно-розшукових заходів  ця особа була встановлена, ним виявився охоронець «МегаМаркету» ОСОБА_4, який під час свого затримання на робочому місці намагався втекти через решітку, виривався, чинив непокору, під час якої укусив працівника міліції ОСОБА_18 за палець, після чого був доставлений до Печерського РУ, де з ним були проведені слідчі дії, в т.ч. впізнання. Показання  підсудного, в яких він не визнавав свою вину і наводив докази в свій захист, свідок охарактеризував як неправдиві, пославшись на обставини в обгрунтування своєї позиції, зазначивши, що з його практики, як працівника міліції, особа, яка не причетна до вчинення злочину, не намагається втекти при затриманні і не чинить опір.

Вказане повністю узгоджується з оголошеними в судовому засіданні за згодою учасників процесу показаннями свідка ОСОБА_18 на досудовому слідстві, з яких також вбачається, що при огляді робочого місця ОСОБА_4 ними була виявлена та вилучена чорна в`язана шапка, в якій останній перебував під час вчинення злочину (т.3 а.с.194-195).

Свідок ОСОБА_19 підтвердила свої показання, викладені в протоколі допиту її в якості експерта (спеціаліста) і пояснила, що в приміщенні Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві вона проводила з підозрюваним ОСОБА_4 психо-фізіологічне дослідження за допомогою комп`ютерної системи поліграф «КРІС».  ОСОБА_4 надав згоду на таке дослідження, йому були роз`яснені  права, після чого були прикріплені датчики до тіла ОСОБА_4, що фіксували фізіологічні показчики, що надавались останнім, як реакція на запитання, що були побудовані нею у вигляді тестів. Аналіз реакцій ОСОБА_4 на кожен із тестів показав, що ОСОБА_4 обізнаний з усіма, навіть, з самими дрібними обставинами справи, і ця обізнаність була не привнесеною, а його власною, що свідчило про безпосередню причетність ОСОБА_4 до вчинення розбійного нападу на відділення банку 26.10.07р. Так, йому було відомо час, коли відбувся напад на банк, місце розташування та колір вивіски цього відділення, порядок дій нападника, вигляд зброї, шлях, яким злочинець дістався до відділення банку, тощо. ОСОБА_4 на запитання: «хто може бути свідком і впізнати нападника?», - дав чітку реакцію на варіант відповіді: жінка з дитиною.  Під час тестування нею також проводилось візуальне спостереження за підозрюваним, під час якого нею були відмічені такі прояви ОСОБА_4, що свідчили про приховування ним певної інформації щодо обставин вчинення злочину. За результатами дослідження нею була складена довідка, об`єктивність і правильність інформації якої свідок повністю підтвердила.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що 26.10.07р. він разом з ОСОБА_4 працювали охоронцями на КПП №1 «МегаМаркету». Приблизно з 13.30 год. до 18.00 год. він весь час знаходився на вулиці біля будки касира ОСОБА_11, оскільки погано себе почував, ОСОБА_4 в цей період часу на роботі не спостерігав, по мобільному чи внутрішньому телефону з останнім в цей час не спілкувався.

Свідок ОСОБА_9 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві, в частині того, що 26.10.07р. о 08.00 год. він разом зі своїм напарником ОСОБА_10 помінялись змінами чергування з ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які заступили на зміну. Після зміни він з братом ОСОБА_4 -  Павлом і ОСОБА_10 поснідали поблизу роботи, о 10.00 год. він поїхав додому. В 18.00 год. він повернувся на  роботу і бачив ОСОБА_4 ОСОБА_16 останній знаходився того дня протягом 14-16.00 год., йому не відомо.

Свідок ОСОБА_20 підтвердив свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що станом на жовтень 2007 року він працював оператором відеонагляду камер спостереження в супермаркеті «МегаМаркет» по вул. Горького, 50. 26.10.07р. на чергування заступили ОСОБА_8 та ОСОБА_4, з якими він протягом дня не спілкувався, їх не бачив. ОСОБА_4 бачив лише о 23.00 год на посту. Підвердив наявність відеокамери зовнішнього спостереження, яка захоплює вхід і вихід на КПП№1, де працював ОСОБА_4, будку касира платної автомобільної стоянки,  в`їзд та виїзд автомобілів на територію магазину.

Свідок ОСОБА_21 підтвердив свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що він, працюючи контролером-паркувальним на платній автомобільній стоянці, що розташована поблизу супермаркету «МегаМаркет», 26.10.07р. протягом часу з 10.00 год. до 16.00 год. ОСОБА_4 не бачив.

Свідок ОСОБА_22 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що станом на жовтень 2007р. він працював старшим контролером-продавцем ТОВ «Болден» по вул. Горького, 50. 26.10.07р. він заступив на чергування старшим зміни. Разом з ним заступили на добове чергування продавці-контролери ОСОБА_8 та ОСОБА_4, касир ОСОБА_11 та паркувальник ОСОБА_21, з якими він о 08.00 год. провів інструктаж. Того дня ОСОБА_4 в основному перебував в приміщенні, а ОСОБА_8  – на вулиці поблизу касира. В цей день на КПП№1 він не заходив і з ОСОБА_4 не спілкувався. У період часу 15.00-16.00 ОСОБА_4 він особисто не бачив, чи був той на роботі, точно стверджувати не міг.

Свідок ОСОБА_12 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві, та показала, що вона працювала на посаді архітектора в ТОВ «АДС» по вул.Горького, 50. Вхід на роботу здійснюється через КПП, де працював охоронцем також ОСОБА_4 26.10.07р. приблизно о 14.00 год. вона виходила на вулицю на перекур. Проходячи через КПП вона не звернула уваги на те, хто з охоронців знаходився в приміщенні, а хто чергував на вулиці. Зазначила, що проходячи через КПП, їх працівникам не завжди було видно, хто з охоронців сидить на посту.

Свідок ОСОБА_13 підтвердив свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що станом на жовтень 2007 року він працював охоронцем в ТОВ «Оріон», яке знаходиться на другому поверсі магазину «МегаМаркет», що по вул. Горького, 50 у м. Києві. Вхід в приміщення здійснюється через КПП №1, на якому 26.10.07р. чергував ОСОБА_4  Приблизно о 09.00 год. він залишив свою сумку на охороні, де працював ОСОБА_4, оскільки збирався того дня поїхати додому за межі Києва. Протягом вказаного дня він декілька разів бачив на посту ОСОБА_4, після обіду також один раз бачив. Стверджувати, що саме з 15.00 до 16.00 він бачив ОСОБА_4 на своєму робочому місці не міг. Коли саме він забрав свою сумку, не пам`ятав, але це було до 18.00 год.

З оголошених в судовому засіданні за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_11 на досудовому слідстві вбачається, що 26.10.07р. вона працювала на посаді касира-операціоніста магазину «МегаМаркет» ТОВ «Болден» по вул. Горького, 50. В цей день на КПП №1, що знаходиться на відстані 5-8 метрів від її робочого місця, оздобленої металевої з вікнами будки,  працювали охоронцями ОСОБА_8 та ОСОБА_4 Останній з ранку до 12.00 год. пару разів міняв ОСОБА_8, який майже весь час чергував на вулиці. Близько 15.00 год. вона ходила в туалет і бачила ОСОБА_4 на посту. Протягом 15.00 – 16.00 вона ОСОБА_4 не бачила і з ним не спілкувалась. Приблизно о 16.00 год. або пізніше вона бачила його біля входу на КПП№1, де він стояв та, можливо, курив, а потім поміняв ОСОБА_8 В 17.00. вона закінчила зміну.

З оголошених в судовому засіданні за згодою учасників показань свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві і в попередніх судових засіданнях вбачається, що 26.10.07р. він заступив на чергування охоронцем відділення «Укрпромбанку» по вул.Кіквідзе, 31 у м. Києві. Приблизно о 15.24 год. до приміщення зайшов ОСОБА_4 у бежевій куртці та чорній в`язаній шапці, який приставив до його голови пістолет та наказав всім лягти на підлогу. Після цього ОСОБА_4 підійшов до каси, став вимагати у касира гроші, вистрілив у перегородку та, просунувши руку, схопив картону коробку з грішми, після чого одразу вибіг на вулицю. Він викликав наряд міліції. Під час слідчих дій він на 100% впізнав підсудного як особу, що вчинила вказаний розбійний напад.  

Крім того, винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину  повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:

?   даними протоколу огляду місця події від 26.10.07р. у приміщенні «Укрпромбанку» по вул.Кіквідзе, 31 у м. Києві та фототаблицями до нього, правильність яких підтвердила свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні. Під час огляду були вилучені гільза калібру 9 мм та металевий предмет сферичної форми (т.1 а.с. 23-51);

?   даними протоколу огляду місця пригоди від 01.11.07р. приміщення пункту охорони магазину «МегаМаркет» по вул.Горького, 50, в ході якого з чорної дорожньої сумки ОСОБА_4 була виявлена і вилучена чорна в`язана шапка, та фото таблицею до нього (т.1 а.с.153-176);

?   даними протоколу виявлення, огляду та вилучення від 09.11.07р. у приміщенні «Укрпромбанку» по вул.Кіквідзе, 31 у м. Києві двох фрагментів скла із сквозним пошкодженням розміром 10 мм (т.2 а.с. 40);

?   даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 01.11.07р., згідно якого свідок ОСОБА_7 вказала на ОСОБА_4, якого впізнала по обличчю, формі носу, по голосу, рукам, як на особу, що 26.10.07р. вчинила пограбування банку (т.3 а.с.35);

?   даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 01.11.07р., згідно якого свідок ОСОБА_14 вказала на ОСОБА_4, якого впізнала по тілобудові, зросту, формі обличчя, як на особу, що 26.10.07р. вчинила пограбування банку (т.3 а.с.37);

?   даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 01.11.07р., згідно якого свідок ОСОБА_15 вказала на ОСОБА_4, якого впізнала по тілобудові, зросту, формі обличчя, як на особу, що 26.10.07р. вчинила пограбування банку (т.3 а.с.38)

?   даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 02.11.07р., згідно якого свідок ОСОБА_23 вказала на ОСОБА_4, якого впізнала по формі обличчя, тілобудові, зросту, як на особу, що 26.10.07р. вчинила пограбування банку (т.3 а.с.108-109);

?   даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 27.10.07р. за участю свідка ОСОБА_23 та фото таблицею до нього, де остання підтвердила свої показання на досудовому слідстві, вказавши на місце, де ОСОБА_4 чекав автомобіль ОСОБА_5, та напрямок, куди поїхав цей автомобіль (т.1 а.с. 74-80)  

?   даними протоколу огляду місця події – автомобіля ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 зеленого кольору, яким за довіреністю керував свідок ОСОБА_5, та фототаблицею до нього від 28.10.07р. (т.3 а.с.16-21) Як підтвердив свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні, зображений на фототаблиці автомобіль дійсно той, яким він керував 26.10.07р. в день пограбування банку, є зеленого кольору, а розбіжності у кольорі на фототаблиці ймовірно викликані неполадкою принтера, що її роздруковував.;

?   даними протоколу очної ставки між ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_6 від 07.11.07р., показання якого за згодою учасників, дані на досудовому слідстві, були оголошені в судовому засіданні, в яких свідок показав на ОСОБА_4 як на особу, що 26.10.07р. вчинила розбійний напад на відділення «Укрпромбанку» та погрожувала йому пістолетом (т.3 а.с.123);

?   даними протоколів очних ставок за участю ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_7, згідно яких свідки повністю підтвердили свої показання (т.3 а.с.122, 124, 224, 229-231);

?   «справкой о результатах использования аппаратного комплекса измерения уровня психологического стресса человека (полиграфа) в процессе проверки показаний ОСОБА_4К.» від 09.11.07р., складеною спеціалістами поліграфа ОСОБА_19 та ОСОБА_24, згідно якої ОСОБА_4 володіє прихованою інформацією відносно подій озброєного пограбування банку по вул.Кіквідзе. На момент опитування ОСОБА_4 приховує від слідства свою інформованість щодо обставин:

-   на якому саме таксі приїхав злочинець;

-   де злочинець залишив таксі перед пограбуванням;

-   хто сів у таксі відразу після того, як вийшов злочинець;

-   як розташований вхід у банк;

-   колір вивіски банку;

-   що робив злочинець при пограбуванні;

-   яким чином злочинець забрав гроші;

-   особливості зброї.

Ймовірно припустити, що для забезпечення свого алібі ОСОБА_4 домовився зі своїм напарником про підміну без відмітки в журналі книги нарядів. (т.3 а.с. 200-205).  

?   висновком балістичної експертизи №250 від 30.11.07р., згідно якого предмет, схожий на гільзу, вилучений 26.10.07р. по вул.Кіквідзе, 31 у м. Києва, є стріляною гільзою, частиною сигнально-шумового пістолетного патрону калібру 9 мм, виробництва фірми «UMAREX» (Німеччина). Предмет сферичної форми, наданий на дослідження, є кулькою діаметром 6,4 мм промислового виробництва. (т.2 а.с. 74-83);

?   даними протоколу виявлення, огляду та вилучення від 06.11.07р. в приміщенні охорони ТОВ «Болден» по вул. Горького, 50 зошита зелено-сірого кольорів з надписом «Автомобільний інстинкт», в якому, згідно пояснень ОСОБА_4, записувались відомості: до кого і хто з осіб заходили через КПП№1, де він працював, у приміщення (т.2 а.с. 104);

?   висновком почеркознавчої експертизи №10 від 22.01.08р., згідно якого рукописні записи за 26.10.07р. на 40 арк. вищевказаного зошиту, в 1,2,3,4,7,8 –му рядках виконані ОСОБА_4, а в 3-му рядку – іншою особою. На 41 арк. зошиту в 5,6 –му рядках виконані ОСОБА_4, а в 1,2-му рядках – іншою особою.(т.2 а.с. 114-124) Як пояснив ОСОБА_4 записі у зошиті «іншою особою» за 26.10.07р. зроблені ОСОБА_8, решта – ним особисто;

?   даними розкадровки камери відео спостереження №59 за КПП №1 по вул. Горького, 50, яка згідно даних протоколу виявлення, огляду та вилучення 28.10.07р. була вилучена працівниками міліції у приміщенні магазину «МегаМаркет» (т.2 а.с. 128-146);

?   речовими доказами по справі.

Показання свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні, в яких останній зазначав, що ОСОБА_4 – не та особа, яку він 26.10.07р. підвозив на автомобілі до вул.Кіквідзе у м. Києві, оскільки підсудний ніби-то вищий за того пасажира на зріст, судом розцінюються критично, виходячи з наступного:

а) з матеріалів справи вбачається, що таксист ОСОБА_5 заробив за послуги, надані злочинцю у розмірі 70 грн., хоча слідством не встановлена обізнаність свідка у злочинних намірах ОСОБА_4 При цьому, пасажир ОСОБА_5 ще й віддячив, оскільки свідок погодився відвезти його за 65 грн., а отримав 70 грн.;

б) Свідок ОСОБА_17 підтвердила свої показання на досудовому слідстві про те, що впевнено може сказати, що автомобіль таксі чекав ОСОБА_4, оскільки, коли останній сів в авто, «водій різко вивернув вліво, виїхав до основної дороги, при цьому, міг створити ДТП, та попрямував на великій швидкості в  сторону бул. Л.Українки»;

б) судом також приймалось до уваги тенденція розбіжностей в показаннях вказаного свідка, що стосувались деяких фактичних обставин справи. Так, будучи допитаним на досудовому слідстві 28.10.07р. (через 2 дні після події злочину) свідок ОСОБА_5 зазначав, що підвозячи пасажира по вул. Горького, він зупинився біля «МегаМаркет» саме тому, що його попрохав про це пасажир. При цьому, останній сказав йому: «О, останови здесь, я в магазин заскочу». Там же були й жінка з дитиною, що стали наступними пасажирами свідка. (т.3 а.с.11). Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_5, пригадуючи події 3-річної давнини в своїх вільних показаннях, вже зазначав, що пасажир хотів вийти раніше, але коли ОСОБА_5, помітивши жіночку з дитиною, що стояли біля «МегаМеркету», запропонував йому вийти на світлофорі, пасажир погодився і там вийшов. Тобто свідок вже зазначав, що пропозиція вийти напроти магазину виходила від нього, а не від підсудного, що протирічить його первинним показанням.  

в) Разом з тим, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив повністю свої показання на досудовому слідстві, свій підпис у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 02.11.07р., зазначивши, що слідчий давав йому читати всі документи, складені за його участю, він їх підписував, тиску на нього не було.

г) В судовому засіданні свідок ОСОБА_16  показав, що він, будучи працівником ВКР Печерського РУ та займаючись розкриттям цього злочину, особисто спілкувався з водієм ОСОБА_5 після його затримання працівниками ДАІ. Останній спочатку правильно розповідав події, які мали місце 26.10.07р., коли він підвозив пасажира на вул.Кіквідзе, 31 у м. Києві, зазначав прикмети цього пасажира, які співпадали з описаннями свідків. Але після того, коли ОСОБА_5 повідомили про обставини вчинення цим пасажиром розбійного нападу на відділення банку, водій відразу відреагував негативно, злякався, намагаючись уникнути слідчих дій та дачі пояснень. Свої побоювання ОСОБА_5 пояснював тим, що у Львівській області, звідки він родом, було багато випадків, коли свідками погрожували, а тому, він почав уникати стверджувальних свідчень щодо описання прикмет злочинця, і т.інш., оскільки боявся розправи з боку ОСОБА_4

      Оцінюючи вищенаведене, суд вважає необхідним прийняти за основу в підтвердження винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину дані протоколу пред`явлення особи для впізнання від 02.11.07р., в ході якого свідок ОСОБА_5 вказав на ОСОБА_4 як на особу, яка схожа на того чоловіка, якого він 26.10.07р. від бул.Д.Народів підвозив на вул. Кіквідзе, висадив між буд.№29 та №31, чекав приблизно 5 хвилин, після чого останній повернувся до його автомобіля, маючи на голові вже чорну в`язану шапку, і він на його прохання відвіз його на вул. Горького до магазину «МегаМаркет».(т.3 а.с.95-97).

    При цьому, посилання підсудного на те, що проведення впізнання за участю ОСОБА_5 проводилось з порушенням КПК України, оскільки ОСОБА_4 перед цим ніби-то виводили і водили по двору Печерського РУ для того, що показати свідку через вікно, а вже після цього провести впізнання з його участю, судом перевірялось і визнано безпідставним, оскільки на такі обставини не посилався ОСОБА_5 в ході його неодноразових допитів, а крім того, такі обставини спростовуються показанням свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні, та, крім слів підсудного, не підтверджені жодним доказом по справі.

    Показання свідка ОСОБА_8 який стверджував, що 26.10.07р. ОСОБА_4 протягом дня нікуди з посту не відлучався, свідка про таке не повідомляв, про підміну ОСОБА_4 на посту в той день йому нічого не відомо, судом розцінюються критично, виходячи з наступного:

?   Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні від 27.05.08р. (під головуванням судді Карабаня В.М. т.4 а.с.174) зазначав, що 26.10.07р. «перед обідом хлопці занесли  горілку, ОСОБА_8 випив, але краще йому не стало». Вказане, в сукупності з поясненнями ОСОБА_4 про те, що 26.10.07р. ОСОБА_8 заступив на чергування напідпитку, у зв`язку з чим попросився стояти весь час на вулиці, оскільки погано себе почував, а також з показаннями ОСОБА_4 від 02.11.07р., в яких він зазначав, що звернув увагу на те, що ОСОБА_8 випив під час обіду половину «чекушки», і коли він два рази його міняв, то ОСОБА_8 за ці рази допив усю пляшку (т.3 а.с.104), на думку суду, свідчить про неможливість віддати перевагу вказаним показанням свідка ОСОБА_8 перед іншими доказами по справі, оскільки така інформація особи, що перебувала в день вчинення злочину у стані сп`яніння, не може бути достовірною.

?   Крім того, будучи допитаним під час слідства 01.11.07р. свідок ОСОБА_8 зазначав про те, що 26.10.07р. перед обідом ОСОБА_4 залишив приміщення «МегаМаркету», при цьому його хтось підміняв, хто саме, він сказати не може, але зазвичай він прохав свого брата, або когось з інших працівників охорони. Приблизно о 16.00 год. він бачив, як ОСОБА_4 повернувся на автомобілі таксі на роботу, але він з ним не спілкувався. (т.3 а.с.138) В судовому засіданні свідок, підтвердивши наявність своїх підписів на вказаному протоколі допиту, заперечив наведений зміст, зазначивши, що він такого не казав. При цьому, ОСОБА_8 пояснював, що допит його слідчим Гущею І.В. проводився ані під фізичним, ані під психологічним тиском, зі змістом протоколу він мав можливість ознайомитись.

?   Враховуючи таку позицію свідка, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_26, який будучи ст.слідчим Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві 01.11.07р. проводив допит ОСОБА_8  Свідок ОСОБА_26 показав, що допит ОСОБА_8 проводився з дотриманням норм КПК України, всі показання ОСОБА_8 у протоколі писались ним виключно зі слів останнього та були завірені підписами свідка. За таких обставин, постановою суду від 11.11.10р. за клопотанням прокурора у справі вказані матеріали були виділені і направлені до прокуратури Печерського району м.Києва для перевірки та прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України

      Посилання підсудного та його захисників на грубі порушення слідством вимог кримінально-процесуального закону, в т.ч. ст.174 КПК України при проведенні слідчої дії – впізнання особи, під час якої свідки вказали на ОСОБА_4, як на злочинця, що вчинив 26.10.07р. розбійний напад на відділення банку, судом також перевірялось і повністю спростовується наступними доказами по справі:

?   Так, твердження підсудного та його адвоката про те, що свідок ОСОБА_7 бачила перед затриманням ОСОБА_4, а тому, проведення впізнання за її участю не може мати доказового значення по справі, судом визнається безпідставним, оскільки результат впізнання ОСОБА_4 свідком ОСОБА_7 повністю узгоджується з позицією останньої протягом досудового і судового слідства. Крім того, вказана слідча дія проведена з дотриманням ст.174 КПК України і, на думку суду, може бути покладена в основу судового рішення, як доказ вини ОСОБА_4 Крім того, згідно п.2 ч.1 ст.106 КПК України орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, коли очевидці, в т.ч. й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин. Тому, присутність свідка при затриманні підсудного, під час якого вона вказала на ОСОБА_4, як на особу, що вчинила злочин, було законним, як і проведення в подальшому слідчих дій за її участю.

?   Свідок ОСОБА_14 стверджувала, що до моменту проведення з нею впізнання, вона осіб, з якими проводилась ця слідча дія, не бачила. Будь-яких суттєвих розбіжностей між особами, що надавались на впізнання, вона не помітила. Серед них вона вказала на ОСОБА_4, як на особу, що вчинила злочин, оскільки чітко бачила його обличчя, коли він повернувся до їх кімнати з пістолетом в руці під час пограбування 26.10.07р. Підтвердила правильність інформації, викладеної в протоколі слідчої дії за її участю;

?   Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_17, звернувши увагу суду на те, що як тільки вона зайшла на впізнання, то відразу помітила ОСОБА_4 і впевнено вказала на нього, як на злочинця. Той факт, що вона обирала між останнім та іншим чоловіком, було викликано лише тим, що у ОСОБА_4 на той момент була щетина, якої не було під час пограбування;

?   З оголошених показань свідка ОСОБА_6 в суді вбачається, що під час слідства проводилось впізнання, в ході якого він спочатку не вказав на ОСОБА_4, як на особу, що вчинила розбійний напад, оскільки в нього на той момент було погане самопочуття, та він злякався. Під час проведення подальших слідчих дій свідок впевнено вказував на підсудного. Тиску на нього не було, як і підстав обмовляти ОСОБА_4 (т.5 а.с. 139-141).    

?   Посилання ОСОБА_4 на те, що його пред`являли для впізнання свідкам по справі разом з особами, з «якими у нього різниця у 20 років» та суттєво відрізняються від нього зовнішньо, спростовується відомостями, викладеними в протоколах впізнання, де особи представлені приблизно одного віку, «суттєвих розбіжностей у зовнішності та одягу не мають», що підтвердили свідки ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 в судовому засіданні. Вказані протоколи були підписані ОСОБА_4, зауважень такого змісту з боку останнього в них внесено не було.  

Крім того, судом приймалось до уваги те, що свідки ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_15, які безпосередньо вказали на ОСОБА_4, як на особу, що вчинила злочин, до подій, які мали місце 26.10.07р., останнього не знали, підстав обмовляти підсудного судом встановлено не було, а посилання захисника ОСОБА_3 про наявність між ними попередньої змови «разом з працівниками Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві та прокуратури Печерського району м. Києві» є надуманими, не підтвердженими жодним доказом по справі і спрямованими на уникнення його сином кримінальної відповідальності за свої злочинні дії.

Позиція захисника – адвоката, висловлена у судових дебатах, про те, що висновки дослідження експерта ОСОБА_19 не можуть бути доказом по справі, оскільки до матеріалів справи не долучені копії її дипломів, судом розцінюється як така, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки згідно постанови ст.слідчого Печерського РУ ГУМВС Україні в м. Києві ОСОБА_27 від 09.11.07р. про залучення по кримінальній справі ОСОБА_4 експертів ТОВ «Альфа-Щит» для проведення психо-фізіологічного дослідження з використанням поліграфу, слідчим повноваження експертів ОСОБА_19 та ОСОБА_24 перевірялись належним чином, відомості про наявність відповідних дипломів і посвідчень в підтвердження їх повноважень, із зазначенням їх номерів та дат, занесені у зміст вказаної постанови. (т.3 а.с.198).

    Твердження ОСОБА_4 та його захисника - адвоката про те, що специфіка роботи КПП №1 була побудована таким чином, що було не можливо залишити приміщенні охорони «хоча б на 3 хв.», оскільки жоден із працівників, що працюють на другому поверсі, та відвідувачі офісів не вийдуть та не зайдуть у приміщення, а тому, оскільки на КПП№1 завжди повинно бути двоє осіб, а ОСОБА_4 не отримував 26.10.07р. дозволу від начальника охорони ОСОБА_22 на заміну його іншою особою, він не мав можливості покинути пост, що зазначали свідки ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_9 в судовому засіданні, як і посилання при цьому на лист директора ТОВ «Болден» ОСОБА_28, наданого адвокату на запит, аналогічного за змістом (т.4 а.с.167),  -  було предметом ретельної судової перевірки і визнано безпідставним, оскільки спростовується сукупністю зібраних по справі доказів, що переконливо підтверджують винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину.

В цьому контексті, судом також приймалось до уваги те, що:

?   Свідки ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_9  підтвердили свої показання на досудовому слідстві, в яких вони зазначали, що ОСОБА_4 міг бути відсутнім на своєму робочому місці годину і більше. При цьому, його міг підмінити ОСОБА_8, або інші особи, що там працюють та знають специфіку роботи посту;

?   З оголошених за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_11 від 25.01.08р на досудовому слідстві, які остання підтримала в своїй заяві до суду (т.5 а.с.113), вбачається, що на КПП№1 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 могли мінятись між собою місцями, при цьому, охоронець, що стоїть біля її будки касира, міг бути відсутнім (т.3 а.с.243зв.);

?   Свідок ОСОБА_16 показав, що службове приміщення охорони, де працював ОСОБА_4, має тоноване скло, через яке відвідувачам і працівникам офісу не видно, хто з охоронців знаходиться всередині, що знайшло своє підтвердження також показаннями свідка ОСОБА_12;  

?   Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснював, що під час проведення спостереження за КПП№1, він та ОСОБА_18 бачили, що відстань між охоронцем на КПП№1, де працював ОСОБА_4, та тим охоронцем, що стоїть біля будки касира на в`їзді-виїзді з «Мегамаркету»,  складає близько 3,5 метрів. Вони бачили, що іноді один охоронець стояв біля касира-контролера, іноді ні. Безпосередньо вони декілька разів безперешкодно заходили в офіс через КПП№1, при цьому решітка взагалі була відкрита, двері інколи також були відкриті. Крім того, можливо було виключити електричний замок дверей, тоді вхід і вихід буде здійснюватись, взагалі, безперешкодно. Таким чином, свідок зауважив, що ОСОБА_4, як охоронець, міг покинути пост, при цьому особи, що працювали в офісі, могли вийти та ввійти, якщо б двері були відкриті, другий охоронець, що стояв біля касира на незначній відстані, міг допомогти у цьому, тобто така можливість на КПП№1 існувала;

?   Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні від 31.03.09р. зазначав про те, що не може пригадати, чи був хтось з охоронців, коли він 26.10.07р. забирав з їх службового приміщення свою сумку. «Я міг сам взяти сумку та вийти з приміщення, оскільки коли охоронець виходив з приміщення, то він залишав двері відчиненими», «вийти з приміщення не можливо, якщо не знаєш, які кнопки треба нажати» (т.5 а.с.157);  

?   переглядом в судовому засіданні DVD-R диску Datex 4,7 Гб, який долучений до матеріалів справи за клопотання захисника під час судового засідання (під головуванням судді Карабаня В.М.) , на якому зафіксовані події 26.10.07р., встановлено, що протягом часу 15.31 – 16.11 відео зйомки камери спостереження №59, яка спрямована на в`їзд та виїзд на територію парковки «МегаМаркету» та КПП№1, в приміщення через пост, де працював ОСОБА_4, відбувався прохід 1-2 осіб (т.4 а.с.168), що на думку суду свідчить про те, що рух людей 26.10.07р. у період часу після 15.00 год. (п`ятниця) через КПП№1 був незначний, працівники офісів могли «знати, які кнопки треба нажати», а це, в свою чергу, давало б можливість ОСОБА_4 покинути своє робоче місце за обставин, наведених у обвинуваченні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що згідно з матеріалами справи брат ОСОБА_4 – ОСОБА_29 також працював на вказаному посту, знав специфіку роботи, 26.10.07р. до 10.00 год. перебував поблизу вул. Горького, 50, розпиваючи зі слів підсудного з іншими охоронцями спиртні напої на «фонтані», потім ОСОБА_4 йому зателефонував о 17.30 год., щоб отримати заробітну плату, і той о 18.00 год. вже був на роботі, оцінюючи інші докази по справі, суд дійшов висновку, що заперечення ОСОБА_4 факту заміни його невстановленою слідством особою на посту 26.10.07р. в період часу з 15.00 до 16.00 год. спрямоване виключно на уникнення ним кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, і є неправдивим.

Судом також критично оцінюються показання свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні від 20.03.08р. (під головуванням судді Карабаня В.М.) стверджувала, що 26.10.07р. протягом часу 15.00-16.00 вона пару разів бачила ОСОБА_4 на посту, оскільки той виходив покурити (т.4 а.с.103), оскільки такі показання повністю протирічать показанням ОСОБА_11 на досудовому слідстві від 25.01.08р.( ближче до події злочину), в яких свідок зазначала, що у вказаний період часу вона ОСОБА_4 не бачила і з ним не спілкувалась (т.3 а.с.243-244). Такі показання ОСОБА_11 підтвердила в своїй заяві до суду від 09.02.09р. (т.5 а.с.113), де на тиск на неї з боку слідчого чи працівників міліції під час дачі нею показань на досудовому слідстві, вона не скаржилась.

Свідок ОСОБА_30, на особу якого підсудний також посилався в підтвердження свого алібі, в ході його допиту під час судового слідства пояснював, що чітко не може зазначити, що бачив ОСОБА_4 між 15.00 – 16.00 год. 26.10.07р. на КПП№1, але протягом дня бачив.

Підсумовуючи вище наведене, суд вважає, що алібі ОСОБА_4 щодо подій, які мали місце 26.10.07р. і його непричетність до вчинення розбійного нападу на відділення «Укрпромбанку», є цілком надуманими, як і позиція захисника – адвоката щодо необхідності виправдання ОСОБА_4 При цьому, судом також приймалось до уваги те, що з моменту свого затримання 01.11.07р. до 28.01.08р., коли у справу вступив адвокат ОСОБА_2, підсудний, будучи неодноразово опитаним і допитаним (т.3 а.с. 32-34, 106, 117-118) жодного разу не зазначав про те, хто міг його бачити в період часу з 14-16.00 год. на робочому місці, а лише після того, як частина свідків за матеріалами справи дали показання, ОСОБА_4 «побудував» собі алібі.

Зауваження захисників у судових дебатах про відсутність у ОСОБА_4 корисливого мотиву на вчинення злочину, судом також перевірялось та визнано необґрунтованим, зважуючи на те, що свідок ОСОБА_16 стверджував про наявність у підсудного на момент вчинення злочину матеріальних проблем, які спонукали його на це, оскільки під час виходу працівників Печерського РУ для проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_4, вони розповідали про дуже не високий рівень проживання родини останнього у селі. Крім того, під час спілкування з родичами та сусідами ОСОБА_4, ними також були зроблені аналогічні висновки.

Посилання захисту на відсутність у ОСОБА_4 мотиву на вчинення розбійного нападу та у контексті цього, на протокол обшуку від 02.11.07р., проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 в буд.№АДРЕСА_1, згідно якого із припічка у спальні були виявлені і вилучені грошові кошти у сумі 10650 грн., не можуть прийняті судом, як достатні підстави для спростування корисливого характеру злочинних дій ОСОБА_4, оскільки за матеріалами справи вказані гроші збирались підсудним з моменту його одруження, приблизно 7 років, а також за змістом вказаного протоколу, його дружина ОСОБА_31 пояснювала, що вказані гроші належать її чоловіку, про їх існування їй нічого не відомо (т.3 а.с. 55-66).

Твердження підсудного та його захисників про те, що все обвинувачення побудовано на припущеннях та недостатніх доказах по справі, які повинні бути трактовані на користь ОСОБА_4, судом визнано безпідставним, оскільки постанови Печерського районного суду м. Києва, яким вказана кримінальна справа направлялась на додаткове розслідування з підстав можливого розширення органами досудового слідства кола доказів по справі, тричі скасовувались ухвалами апеляційного суду м. Києва із зазначенням достатності доказів для винесення судом першої інстанції законного рішення по справі, а тому, під час вказаного судового розгляду проводилась оцінка наявних доказів по справі, зібраних стороною обвинуваченням і захистом в ході тривалого судового розгляду цієї справи.

Оцінюючи викладене, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 187 ч.3 КК України, як розбій – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у приміщення.

          Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

    Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у  лікаря нарколога і психіатра не перебуває, одружений,  має неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2, позитивно характеризується за місцем навчання у школі№3 с.Рокитне, а також за попереднім місцем роботи в СПД ОСОБА_32, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 мінімальне покарання у виді позбавлення волі, встановлене санкцією статті цього Кодексу, із конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову ТОВ «Український промисловий банк» на суму  3649 грн., що складається із недостачі грошових коштів, яка утворилась внаслідок незаконних дій ОСОБА_4, що доведено Актом ревізії від 26.10.07р. (т.2 а.с.57), суд вважає його таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки вказані збитки знайшли своє підтвердження в ході судового слідства по справі.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Постанови ст. слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_27 від 28.11.07р. про накладення арешту на майно ОСОБА_4, а саме, грошові кошти в сумі 10650 грн, які передані на зберігання до фінансової частини Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві (квитанція №0059), з метою забезпечення цивільного позову та конфіскації майна, слід залишити без зміни.

Судові витрати по справі за проведення експертиз (т.1а.с.123,141,т.2 а.с.74,91,113) вирішити в порядку ст.93 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд-

з а с у д и в :

ОСОБА_4   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді 7 /семи/ років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 обраховувати з 01 листопада 2007 року.

Цивільний позов ТОВ «Український промисловий банк»  задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Український промисловий банк» к/р 32000175001 в Головному управлінні НБУ по м. Києва і Київській області МФО 321024, ЄДРПОУ 19357325 (в особі КРУ ТОВ «Укрпромбанк» МФО 321228 код ЄДРПОУ 26386936) 3 649 /три тисячі шістсот сорок дев`ять/ грн. 00 коп на відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином.

 Речові докази по справі:

-   -     чорна в`язана шапка з біркою «JALS», два фрагменти уламків скла із сквозним отвором, предмет сферичної форми, лазерний диск в коробці зеленого кольору TDK СD-R80 700 Мб (з відео спостереженням системи «Мегамаркету»), - які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Печерського районного суду м. Києва, знищити;

-   -     гільза калібру 9 мм, яка передана до ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС України, залишити у вказаній установі;

-   -     ті, що приєднані до матеріалів справи, залишити у матеріалах кримінальної справи;

-   -     автомобіль ВАЗ-2109 зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_5, залишити останньому.

Грошові кошти ОСОБА_4 в сумі 10650 грн., на які постановою ст.слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_27 від 28.11.07р. накладено арешт, та які передані на зберігання до фінансової частини Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві (квитанція №0059), з метою забезпечення цивільного позову та конфіскації майна, залишити під арештом.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві р/р 35226002000466, Код 25575285, Банк: УДК у Київській області, МФО 821018 судові витрати за проведення дактилоскопічних, балістичних та почеркознавчої експертизи у розмірі 3752 грн. 90 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу у вигляді арешту залишити без зміни, і утримувати його під вартою   в  СІЗО  №  13  м.  Києва   Державного   департаменту України з питань виконання  покарань.

  Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб із моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк із моменту вручення йому копії вироку.

   Суддя                                                                                                      К.Е. Тарасюк