АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Сопруна В.В., Медяного В.М.,
при секретарі Зозулі Н.Р.,
за участю позивачки, апелянтки ОСОБА_1, представника відповідача - ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» - Головатюк О.В., розглянувши у від-критому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційно-го суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства
«Комерційний банк « Хрещатик », приватного підприємства «Поділ-
лябудматеріали» за участю третьої особи, яка не заявляє самостій-
них вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів заста-
ви основних засобів, майнових прав, поруки, припинення забезпечен
-ня зобов’язань поручителя,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінсько- го районного суду м. Вінниці від 13 липня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
22 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернулася в Ленінський районний суд м. Вінниці з позовом до ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії, при-ватного підприємства «Торговий дім «Поділлябудматеріали» про визнання не -дійсним договору поруки. Позовні вимоги мотивувала тим, що 26 грудня 2007 року ВАТ КБ «Хрещатик» та ПП «Торговий дім «Поділлябудматеріали» був укладений договір про овердрафт не кредитування № 1298/07. Цього ж дня ОСОБА_1 уклала з банком договір поруки за тим же № 1298/07, взяв-ши на себе обов’язок нести солідарну відповідальність за невиконання пози-чальником зобов’язань по погашенню кредиту. Через неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань банк звернувся в суд з позовом про солідарне стягнення заборгованості за договором про овердрафтне кредиту-вання з ПП «Торговий дім «Поділлябудматеріали» і позивачки. Лише тоді
ОСОБА_1 встановила, що банк ввів її в оману при укладанні договору по-руки, оскільки фактично, за її твердженням, на момент укладання нею дого-вору поруки з позичальником не було укладено ні договору застави майно-вих прав на надходження грошових коштів, ні договору застави рухомого ма- йна основних засобів. Останній був укладений наступного дня, тобто 27.12.
Справа № 22ц-4368/10 Рішення ухвалене під головуванням судді Сало Т.Б.
Категорія 27 Доповідач Денишенко Т.О.
2007 року ( а. с. 6-9 ).
В подальшому позивачка двічі змінювала власні позовні вимоги ( а. с. 31-35, 65-70 ) і остаточно просила визнати недійсними договір застави основних засобів від 27.12.2007 року № 1298/07, укладений між ВАТ КБ «Хрещатик» та ПП «Торговий дім «Поділлябудматеріали», договір застави майнових прав, укладений між ВАТ КБ «Хрещатик» та ПП «Торговий дім «Поділля-будматеріали», договір поруки від 26.12.2007 року № 1298/07, укладений між ВАТ КБ «Хрещатик», ПП «Торговий дім «Поділлябудматеріали» та ОСОБА_1, припинити забезпечення зобов’язань поручителя в частині повної солі-дарної відповідальності ОСОБА_1
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 липня 2010 року у позові ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі ( а. с. 92-100 ).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1. оскар-жує його в апеляційному порядку, просить скасувати дане рішення та ухвали-ти нове про задоволення позову в повному обсязі. Апелянтка вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і проце-суального права ( а. с. 105-111 ).
Заслухавши cуддю-доповідача, пояснення та заперечення сторін, дослі-дивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до вис-новку, що скарга задоволенню не підлягає.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце об- ставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами во-ни підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирі-шення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини виплива-ють із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судачин-ства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які бу -ли досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 26 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Хрещатик» та приватним підприємством «Торговий дім «Поділлябудматеріали» (далі - ПП) був укладений договір про овердрафтне кредитування, за яким виконання зо-бов’язання позичальника забезпечувалося заставою майнових прав на над-ходження грошових коштів на суму 2200000,00 гривень, заставою рухомого майна основних засобів на суму 74000,00 гривень, порукою про повну солі-дарну відповідальність ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Згідно Статуту ПАТ КБ «Хрещатик» є правонаступником ВАТ КБ «Хре-щатик» ( далі - банк ), тому суд здійснив заміну відповідача.
26 грудня 2007 року між банком, ОСОБА_1 та ПП «Торговий дім «По-діллябудматеріали» був укладений договір поруки, за яким ОСОБА_1, як поручитель, зобов’язалася перед банком нести в повному обсязі солідарну від -повідальність за невиконання ПП «Торговий дім «Поділлябудматеріали» як позичальником, своїх зобов’язань перед банком з погашення одержаного кре-диту відповідно до договору про овердрафтне кредитування.
27 грудня 2007 року між банком та ПП «Торговий дім «Поділлябудматері-али» був укладений договір застави основних засобів, за яким ПП «Торговий дім «Поділлябудматеріали» як заставодавець, з метою забезпечення своїх зо-бов’язань, передало банку як заставодержателю в заставу майно, що нале-жить підприємству. Даний договір застави нотаріально посвідчений. Відпові-дно до договору добровільного страхування майна юридичної особи від 08 січня 2008 року підприємство застрахувало майно, зазначене в договорі зас-тави основних засобів від 27 грудня 2007 року на суму 72000,00 гривень.
26 грудня 2007 року між банком та ПП «Торговий дім «Поділлябудмате-ріали» був укладений договір застави майнових прав, за яким, з метою вико-нання зобов’язань підприємства, останнє, як заставодавець, передало банку, як заставодержателю, в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 2200 000,00 гривень, що надійдуть на поточний рахунок, відкритий у Вінницькій філії банку на виконання договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів, укладених між ПП «Торговий дім «Поділлябудматеріали» і ЗАТ «Агромаш» на 1500000,00 гривень ( цементу ); укладеного між ПП «Торговий дім «По-діллябудматеріали» і ТОВ «Південний Буг» на суму 300000,00 гривень, укла-деного між ПП «Торговий дім «Поділлябудматеріали» і ФОП ОСОБА_3 на суму 200000,00 гривень про продаж будівельних матеріалів; укладеного між ПП «Торговий дім «Поділлябудматеріали» і ФОП ОСОБА_5 на суму 200000,00 гривень, а також інших договорів, що укладені та будуть укладати-ся протягом терміну дії договору про овердрафтне кредитування. Відповідно до п. 1.2. договору застави майнових прав за домовленістю сторін вартість за-ставних майнових прав становить 2200000,00 гривень. Згадувані договори бу -ли надані суду.
ОСОБА_1 посилається на фіктивність договору застави основних засо-бів від 27.12.2007 року, а договір поруки підписаний нею під впливом помил-ки завдяки обману банку.
Суд першої інстанції дав вірну, обґрунтовану оцінку мотивам позову ОСОБА_1., правильно визначившись з підставами фіктивності правочину, при-йнявши до уваги положення постанови Пленуму Верховного Cуду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», статей 203, 215 ЦК України.
Колегія cуддів приймає до уваги, що вимагаючи визнання недійсними до-говорів застави основних засобів, майнових прав, ОСОБА_1 разом з тим не є стороною цих договорів, тому у неї відсутні підстави звернення з таким по-зовом. Власне самі сторони цих договорів ( банк та ПП «Торговий дім «По-діллябудматеріали» ) дійсність цих договорів не оспорюють. Суд першої інс-танції в оскаржуваному рішення зазначив, що позивачка не належить до кола суб’єктів, між якими виникли спірні правовідносини за договором застави ос-новних засобів і майнових прав, її права та законні інтереси даними правочи- нами не порушуються. Суд, дослідивши згадувані договори, прийшов до пра-вильного висновку про відповідність їх вимогам закону.
Висновок суду відносно вимоги про визнання недійсним договору поруки, укладеного між банком та позивачкою, а саме про недоведеність ОСОБА_1 свого позову, є підставним і законним.
ОСОБА_1 за укладеним з банком 26.12.2007 року договором поруки № 1298/07 зобов’язалася нести відповідальність за невиконання ПП «Торговий дім «Поділлябудматеріали», з яким перебувала у трудових стосунках, зобо-в’язань за договором про овердрафтне кредитування.
Наявність в діях ПАТ КБ «Хрещатик» умислу, спрямованого на обман під час укладання договору поруки, істотність значення обставин, щодо яких, ні-бито, ОСОБА_1 було введено в оману, сам факт обману позивачкою суду не доведено.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ух-валив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од-них лише формальних міркувань.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції вірно визначився у правовід-носинах, що склалися між сторонами у справі, дав їм належну правову оцінку та дійшов підставного висновку про відмову в заявленому позові, при цьому правильно застосувавши норми матеріального права, не порушивши вимоги процесуального права.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обстави-ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо необгрунтованості оскаржу-ваного судового рішення не відповідають нормам чинного законодавства і не заслуговують на увагу, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія cуддів –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 липня 2010 року за -лишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили .
Головуюча:
Судді: