АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінни-цької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Зозулі Н.Р.,
за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засідан-ні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду
України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неза-
конними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної
допомоги як дитині війни за 2006-2010 роки, зобов’язання виплачу-
вати вказану надбавку в подальшому,
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Замостянсь-кому районі м. Вінниці на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
24 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в Замостянський районний суд м. Вінниці з позовом до управління Пенсійного фонду України в Замостянсько-му районі м. Вінниці ( далі - ПФУ в Замостянському районі м. Вінниці ) про ви-знання дій незаконними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціа-льної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 2010 рік, зобо-в’язання виплачувати вказану надбавку в подальшому ( а. с. 3-4 ), посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV йому повинна виплачуватися щомісячна держав-на соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, дана соціальна допомога йому не виплачувалася протягом 2006-2007 років, а з січня 2008 року по теперішній час виплачується не в повному обсязі. Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 просив його позов задовольнити в повному обсязі.
Справа № 22ц-3858/10 Рішення ухвалене під головуванням судді Прокопчук А.В.
Категорія 57 Доповідач Денишенко Т.О.
Рішенням Замостянского районного суду м. Вінниці від 24 червня 2010 року ( а. с. 33-35 ) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неза-конною відмову відповідача у проведенні нарахування і виплати підвищення до пенсії позивачу як дитині війни, зобов’язано управління Пенсійного фонду Ук-раїни в Замостянському районі м. Вінниці здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, вста-новленої для відповідного періоду, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по день ух- валення рішення у справі з врахуванням виплачених коштів та виплатити ОСОБА_1. різницю між перерахованою та виплаченою пенсією за вказані періо-ди. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51,00 гривні, 120,00 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення. В решті позовних ви-мог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, управління ПФУ в За-мостянському районі м. Вінниці оскаржило його в апеляційному порядку ( а. с. 36-40 ), посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значен-ня для справи, невірне застосування норм матеріального права. Апелянт про-сить оскаржуване рішення скасувати, ухваливши нове про відмову у задоволен-ні позову в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення на скаргу позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність і обґрунто-ваність оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими об-грунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності, тощо ), що ма-ють значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які право-відносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинст-ва, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дос-ліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з’я-сування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам спра-ви.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що останній має право на пільги, передбачені ст. 6 Закону Ук-раїни «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV.
Зазначений Закон передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячна держав-на соціальна допомога чи щомісчне довічне грошове утримання, що виплачу-ється замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи слідує, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Замостянському районі м. Вінниці та одержує пенсію за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що виплата ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій-ни» від 18.11.2004 року № 2195-IV за 2006 та 2007 роки не проводилася, а з 01. 01.2008 року йому, як особі, яка має статус дитини війни, встановлено підви-щення до пенсії на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили праце-здатність, на підставі підпункту 2 п. 41 розділу 2 Закону України «Про Держав-ний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107. На підставі рішення Конституційно-го Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 управління ПФУ в Замостян-ському районі м. Вінниці перерахунок розміру пенсії позивача з врахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11. 2004 року не проводило. Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії на 30% мінімальної пен-сії за віком, оскільки дана виплата підвищення до пенсії йому раніше проводи-лася у меншому розмірі, ніж гарантовано державою, тому підвищення до пенсії на 30%, як дитині війні підлягає перерахунку та виплаті у повному обсязі в чіт-ко визначені періоди часу.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за ра-хунок коштів Державного бюджету України. На підставі чинного законодавст-ва України суд правомірно не прийняв до уваги посилання представника відпо-відача на відсутність бюджетного фінансування.
Суд першої інстанції підставно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині виплати пенсії як дитині війни за період 2006-09.07.2007 років, оскільки відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій -ни» від 18.11.2004 року № 2195-IV на 2006 рік було зупинено, а відновлено п. 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюд-жет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року № 3367. Пільги дітям війни перед-бачені абзацом 7 ст. 5 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», за-проваджені з 01.01.2006 року поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за по-годженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Даний за-кон набрав чинності з 02.04.2006 року, але підвищення пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання або щомісячної державної соціальної допомо-ги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком могло здійснюватись лише поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Після прийняття Конс-титуційним Судом України рішення від 09.07.2007року № 6-рп/2007 було від-новлено право позивача на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за ві-ком.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Кечко проти України» зазначив: «…в межах свободи дій держави визначати, які надбавки ви -плачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату пев-них надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними».
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом 24.04.2010 року, вимагаючи стягнення коштів за період з 01.01.2006 року. Судом враховано, що ним пропу-щений трирічний строк позовної давності і питання поновлення цього строку позивачем не ставилося.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неможливості за-стосування для розрахунку підвищення до пенсії розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стра-хування» з огляду на таке.
Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пен-сія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України від 09 ли-пня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страху-вання» встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Така правова позиція зі спірного питання неодноразово була висловлена ко-легією cуддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду Ук-раїни, зокрема у постанові від 27 травня 2008 року. Підстав для її перегляду, зміни немає.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції відпо-відно до положень ст. 212 ЦПК України повно з’ясовано обставини справи, то-му підстав для скасування оскарженого рішення судова колегія не вбачає.
Разом з тим рішення суду від 24 червня 2010 року підлягає зміні, з його ре-золютивної частини підлягає виключенню зазначення про стягнення на користь позивач з відповідача судового збору в сумі 51,00 гривні, оскільки управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. звільнене від сплати су-дових витрат, в ОСОБА_1 як дитина війни від цих витрат не звільнений. В такому випадку ст. 88 ЦПК України не передбачає компенсації стороні, на ко-ристь якої ухвалено рішення, судового збору за рахунок Державного бюджету України. З відповідача належить стягнути витрати на інформаційно-технічне за -безпечення розгляду справи, оскільки на виконання ухвали судді апеляційного суду Вінницької області від 21.07.2010 року про усунення недоліків скарги, в додаток до апеляційної скарги управлінням Пенсійного фонду України в Замос-тянському районі м. Вінниці надані неналежні платіжні документи, без відтис-ку печатку банку, що доводить не сплату згаданих судових витрат у справі.
Доводи апеляційної скарги управління Пенсійного Фонду України в Замос-тянському районі м. Вінниці небгрунтовані і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючтсь ст. ст. 303, 304, 304-1, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія cуддів –
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 червня 2010 року змінити, виключивши з його резолютивної частини вказівку про стягнення з уп -равління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці на ко -ристь ОСОБА_1 судового збору в сумі 51,00 гривні.
В іншій частині рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 червня 2010 року залишити без змін.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційній інстанції у розмірі 120,00 гривень, які слід перерахувати за такими реквізитами: до ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 312142637000 02, отримувач платежу - державний бюджет м. Вінниці 22050000, код ЄДРПОУ 34701167.
Рішення апеляційного суду набирає законної з моменту його проголошення, є остаточним і оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Судді :