ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" листопада 2010 р. Справа № 59/289-10
вх. № 8061/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Чайчук О.О. за довіреністю №145 від 09.09.2010р.;
першої третьої особи (ДП "Ресторан станції Красноград") - не з"явився;
другої третьої особи (СТГО "Південна залізниця") - Колесник О.М., довіреність № 644 від 19.10.2009р.;
відповідача- ОСОБА_3 особисто;
розглянувши справу за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Ресторан станції Красноград", м. Красноград Харківської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Статутне територіально-галузеве об"єднання "Південна залізниця", м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Кегичівка Харківської області
про розірвання договору
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору №22 від 11.05.2005р. купівлі - продажу об"єкта малої приватизації - цілісного майнового комплексу державного підприємства "Ресторан станції Красноград", укладеного між позивачем та відповідачем, а також позивач просить зобов"язати відповідача повернути цілісний майновий комплекс державного підприємства "Ресторан станції Красноград" до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2010р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивача залучено: Державне підприємство "Ресторан станції Красноград" та Статутне територіально-галузеве об"єднання "Південна залізниця".
Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2010р. позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити, проте всіх витребуваних судом документів не надав.
Відповідач в судовому засіданні 23.11.2010р. проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що всі умови договору купівлі-продажу ним виконані вчасно, проте, дії щодо вжиття заходів щодо державної реєстрації припинення підприємства, приватизованого шляхом продажу на аукціоні цілісного майнового комплексу згідно чинного законодавства ним не виконані на даний час з поважних причин, крім того, договором не встановлено строку проведення цих дій і відповідачем на даний час вживаються всі дії, направлені на виконання вказаної умови договору.
Третя особа - Державне підприємство "Ресторан станції Красноград", в судове засідання не з"явиласть, ухвали суду , направлені на адресу третьої особи, яка значиться в ЄДРЮОФОП (63306, Харківська область, Красноградський район, м.Красноград, вул. Копиленка, 18), повернулись з довідкою поштового відділення зв’язку про неможливість вручення у зв’язку з ліквідацією підприємства.
Представник третьої особи (СТГО "Південна залізниця") , присутній в судовому засіданні 23.11.2010р., позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.11.2010р. суд частково задовольнив клопотання відповідача та викликав в судове засідання колишнього директора ДП "Ресторан станції Красноград" - ОСОБА_4 для дачі пояснень по суті спору. Для чого зобов"язав відповідача вручити вказаній особі копію даної ухвали, докази вручення надати суду та забезпечити яку ОСОБА_4 в судове засідання.
Супровідним листом (вх.№ 25286 від 23.11.2010р.) відповідач надав суду докази направлення на адресу колишнього директора ДП "Ресторан станції Красноград" - ОСОБА_4 ухвали суду, проте вказана особа в дане судове засідання не з’явилась.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 03.11.2010 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, а також враховуючи те, що строк розгляду справи закінчується 24.11.2010р., суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника третьої особи (ДП "Ресторан станції Красноград").
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
11 травня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 22 ЦМК об"єкта малої приватизації – Цілісного майнового комплексу ДП "Ресторан станції Красноград", що розташований за адресою: 63306, Харківська область, Красноградський район, м.Красноград, вул. Копиленка, 18.
Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов"язується передати у власність відповідачу вищевказаний об"єкт, а відповідач зобов"язується прийняти його і сплатити за нього ціну відповідно до умов , що визначені в цьому договорі.
Згідно п.3.1. договору право власності на придбання ЦМК переходить до відповідача з моменту нотаріального посвідчення договору.
11.05.2005 р. вказаний договір посвідчено державним нотаріусом Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області Лисяком К.І.
Відповідно до п. 4.2 договору передача об’єкта приватизації і прийняття посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.
Факт передачі ЦМК ДП «Ресторан станції Красноград» відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 11.05.2005р. (арк. спр.14).
Як вбачається з позову, сплата за об’єкт приватизації у сумі 151008,00 грн. здійснена відповідачем у повному обсязі у встановлені договором терміни.
Згідно з умовами договору купівлі – продажу 11.05.2005р. №22 ЦМК відповідач приняв на себе наступні зобов"язання:
п.6.1 в установлений цим договором строк сплатити ціну продажу об"єкта приватизації.
п.6.2. у встановлені цим договором строки прийняти об"єкт приватизації.
п. 6.3 забезпечити збереження документації , яка була розроблена під час приватизації об"єкта приватизації.
п. 6.4 дотримуватись правил і норм екологічної та пожежної безпеки у відповідності до чинного законодавства.
п.6.5 п. 6.4 зберегти для нового власника - у разі перепродажу об’єкта приватизації , або для орендаря при передачі в оренду.
п.6.6. не відчужувати об’єкт приватизації до сплати його повної вартості.
п.6.7 вжити заходи щодо державної реєстрації припинення державного підприємства , приватизованого шляхом продажу на аукціоні цілісного майнового комплексу, згідно чинного законодавства.
Відповідно до п.7.3. продавець зобов"язаний контролювати виконання умов цього договору протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору.
Згідно п.8.4 договору у разі невиконання покупцем умов, які передбачені п.п. 6.1.-6.7 цього договору продавець має право в установленому порядку на розірвання договору та повернення об"єкта приватизації у державну власність.
Згідно з п.8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі - продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції , передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
Листом №13 - 13063 від 25.12.2006р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області пропонувало відповідачу надати інформацію про вжиті заходи щодо виконання п. 6.7 договору, а саме про вжити заходи щодо державної реєстрації припинення державного підприємства.
24.01.2007 р. листом № 1 відповідач повідомив позивача, що на виконання п. 6.7 договору купівлі-продажу йому необхідно в судовому порядку скасувати зміни до статуту ДП «Ресторан станції Красноград», згідно яких змінено місце знаходження ДП «Ресторан станції Красноград» та пропонував погодити проект позовної заяви та надати копію статуту та свідоцтва про державну реєстрацію ДП «Ресторан станції Красноград».
06.09.2007 р. листом № 1 відповідач повідомив позивача що на виконання п. 6.7 договору купівлі-продажу він звернувся до суду з позовом про скасування змін до статуту ДП «Ресторан станції Красноград», згідно яких змінено місце знаходження ДП «Ресторан станції Красноград».
27.06.2008 р. позивач листом № 13-4798 просив відповідача надати документи на підтвердження вжиття заходів щодо ліквідації ДП «Ресторан станції Красноград», проте доказів відправлення вказаного листа на адресу відповідача позивач суду не надав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 15.01.2009 року у справі № 2-а-32/09 задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 Визнано недійсними зміни до статуту ДП «Ресторан станції Красноград», згідно яких змінено місце знаходження ДП «Ресторан станції Красноград», скасовано державну реєстрацію змін до статуту ДП «Ресторан станції Красноград», згідно яких змінено місце знаходження ДП «Ресторан станції Красноград». Визнано місцезнаходженням ДП «Ресторан станції Красноград» : 63306, Харківська область, Красноградський район, м.Красноград, вул. Копиленка, 18. Та зобов’язано відповідача (Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) включити до ЄДРЮОФОП ДП «Ресторан станції Красноград» : 63306, Харківська область, Красноградський район, м.Красноград, вул. Копиленка, 18 та зняти з обліку та направити реєстраційну справу до органу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за місцезнаходженням ДП «Ресторан станції Красноград».
08.12.2009р. позивач (РВ ФДМУ) листом № 13-10728 звернувся до відповідача (ФОП ОСОБА_3) з вимогою прискорити процес реєстрації припинення ДП «Ресторан станції Красноград».
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що відповідач в порушення п. 6.7 договору купівлі – продажу 11.05.2005р. №22 ЦМК на час звернення до суду з даним позовом не здійснив реєстрації припинення ДП «Ресторан станції Красноград», а тому, у позивача є підстави для розірвання вказаного договору та повернення об’єкта приватизації у державну власність.
Проте, суд вважає вказані позовні вимоги необґрунтованим з огляду на наступне.
По-перше, позивач, посилаючись на несвоєчасне виконання п. 6.7 договору відповідачем, не зазначає, в який саме строк відповідач повинен був здійснити вказані дії, та чим це передбачено.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтями 6 та 627 ЦК України визначено свободу договору, у вигляді того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
З тексту договору купівлі – продажу 11.05.2005р. №22 ЦМК вбачається, що під час його укладання сторони дійшли згоди, що відповідач зобов’язується вжити заходи щодо державної реєстрації припинення державного підприємства , приватизованого шляхом продажу на аукціоні цілісного майнового комплексу, згідно чинного законодавства. Проте, даним пунктом договору та будь-якими іншими його пунктами сторони не передбачили граничного терміну виконання вказаного зобов’язання відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З вказаного вище вбачається, що договором строк виконання відповідачем п. 6.7 договору не встановлено, крім того, з наданих позивачем листів, якими він звертався до відповідача, вбачається, що позивач також не вказував у цих листах на конкретний термін, протягом якого відповідач має виконати п.6.7 договору купівлі – продажу 11.05.2005р. №22 ЦМК.
Крім того, суд приймає до уваги той факт, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач був позбавлений можливості здійснити реєстрацію припинення ДП «Ресторан станції Красноград» у період часу з моменту укладення договору та до прийняття Дзержинським районним судом м.Харкова постанови від 15.01.2009 року у справі № 2-а-32/09, про що позивач, також був обізнаний, оскільки відповідач інформував його про вказані обставинами письмово.
Крім того, відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, позивач, посилаючись в позові на те, що відповідач не здійснив дій щодо реєстрації припинення ДП «Ресторан станції Красноград», в порушення положень ст. 33 та 34 ГПК України не надав разом з позовом та на неодноразові вимоги суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ДП «Ресторан станції Красноград», яким би підтверджувались твердження позивача.
Проте, судом встановлено, що на момент розгляду справи, згідно з інформацією ДП «Інформаційно-ресурсний центр» ДП «Ресторан станції Красноград» (63306, Харківська область, Красноградський район, м.Красноград, вул. Копиленка, 18) знаходиться в стані припинення.
Згідно зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Проте, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено відсутність факту невиконання або виконання з порушенням відповідачем умов договору, а тому суд вважає, що відсутні правові підстави для застосування до відповідача таких санкцій як розірвання договору купівлі – продажу 11.05.2005р. №22 ЦМК.
Таким чином, враховуючи недоведеність порушення відповідачем умов договору, суд знаходить позовні вимоги позивача щодо розірвання договору №22 від 11.05.2005р. купівлі - продажу об"єкта малої приватизації - цілісного майнового комплексу державного підприємства "Ресторан станції Красноград", укладеного між позивачем та відповідачем, а також про зобов"язання відповідача повернути цілісний майновий комплекс державного підприємства "Ресторан станції Красноград" до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України, необгрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи, недоведеними, а тому такими , що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на позивача. Проте п.35 ч.1 ст.4 Декрету КМУ "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита. Отже в даному разі державне мито з нього не стягується.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, 530, 610, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75 ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю
Суддя
Повний текст рішення підписаний 26.11.2010 р.
Справа №59/289-10.