Судове рішення #12370844

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     02 вересня  2010 року                                                                м. Вінниця

     Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:

     головуючої cудді Денишенко Т.О.,  

     суддів   Гуцола П.П., Луценка В.В.,

     при секретарі Зозулі Н.Р.,

за участю позивача, апелянта ОСОБА_1, осіб, які приєдналися до апеля-ційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7, відповідачки ОСОБА_8., її представника ОСОБА_9, представників всіх інших відповіда-чів - співвласників майнових паїв - ОСОБА_10, ОСОБА_11, розгля-нувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

     ОСОБА_1 до ОСОБА_8, ОСОБА_9,  ОСОБА_12, ОСОБА_13,  

     ОСОБА_14, ОСОБА_15,  ОСОБА_15  

     ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,  

     ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_31, ОСОБА_32,  

     ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38  

     ОСОБА_30,  ОСОБА_39, ОСОБА_40,  

     ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55,  ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58,  ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64,  ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_42

     ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69,  

     

     ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_44, ОСОБА_72

     ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_73, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_68  

     ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_90,  ОСОБА_91, ОСОБА_92,  ОСОБА_93,  

     ОСОБА_89, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96,  ОСОБА_97, ОСОБА_7

     ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104,ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112,

     ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, комунального підприємства «Вінни  

     -цьке обласне об’єднане  бюро технічної інвентаризації» за участю третьої

     особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо  предмета спору, СЗАТ «Мізякі    

     -всякі  Хутори»  про  визнання  недійсною  третейської угоди  від 10 липня  

     2008 року,  скасування  рішення  постійно  діючого Третейського суду при

     ПУМТБ  від 19 вересня 2008 року, скасування  реєстрації  права  власності    

     на об’єкти нерухомості за ОСОБА_6,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінсь-кого районного суду м. Вінниці від 28 травня 2010 року,

 

В С Т А Н О В И Л А:

     17 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся у Вінницький районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_6 про визнання недійсною третейської угоди від 10 липня 2008 року, укладеної для передачі справи на розгляд третейського суду, скасування рішення постійно діючого Третейського суду при ПУМБТ від 19 вересня 2008 року у справі № 9/125-08, мотивуючи свої вимоги наступним. Рішенням постійно діючого Третейсько-го суду при ПУМБТ від 19 вересня 2008 року у справі № 9/125-08 за ОСОБА_6 визнано право власності на окреме нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1. ОСОБА_17 рішення було винесено без участі ОСОБА_1, який по рішенню Він -ницького районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2008 року являв-ся власником будівель свинарника та кузні стельмашні, що на цей час уже входили в перелік майна, належного на праві власності ОСОБА_6 за рі-шенням  третейського  суду від 19 вересня 2008 року. ОСОБА_1 вважає,

що оскаржуваним ним рішенням третейського суду порушені його права вла- сника. Крім цього, 59 осіб з тих, у кого ОСОБА_6 придбав майнові сертифі-кати, в 2001 році внесли ці сертифікати як майновий внесок до статутного фонду сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ( далі – СЗАТ ) «Мізяківські Хутори», тому, на думку позивача, ці 59 громадян не могли бути стороною договору купівлі-продажу, визнаного дійсним рішен-ням третейського суду від 19 вересня 2008 року. За твердженням позивача, голова майнової комісії ОСОБА_8 не вправі була підписувати від імені ок-ремих пайовиків акт прийому-передачі ОСОБА_6 нерухомого майна, оскі-льки вона не була на то належним чином уповноважена ( т.1, а. с. 3-8 ).

     Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23 квітня 2009 року ( т.1, а. с. 56 ) до участі в даній справі в якості співвідповідачів за-лучені громадяни, які були стороною в договорах купівлі-продажу ОСОБА_6 об’єктів нерухомого майна, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_117, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_118, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_29, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_48, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_121, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_122, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_123, ОСОБА_68, ОСОБА_124, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_125, ОСОБА_44, ОСОБА_126, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_127, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_33, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_128, ОСОБА_89, ОСОБА_38, ОСОБА_129, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_89, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_130, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_10, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116

     Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 лютого 2010 року ( т. 4, а. с. 72 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостій-ні вимоги щодо предмета спору, залучено сільськогосподарське закрите акці-онерне товариство «Мізяківські Хутори».

     Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 травня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено ( т. 5, а. с. 38-48 ).

     ОСОБА_17 судове рішення оскаржується в апеляційному порядку позивачем ОСОБА_1, який просить рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову в повному обсязі ( т. 5, а. с. 60-71 ). Апелянт зазна-чає, що оскаржуване рішеня прийнято з порушенням норм чинного законо-давства, суд першої інстнації не дослідив всіх належних доказів і обставин у справі, не дав оцінки його доводам щодо права на частину майна, розпайова-ного в результаті реорганізації бувшого КСП ім. Кірова, с. Мізяківські Хуто-ри, Вінницького району та області, відсутності права у ОСОБА_8 на будь-які дії від імені пайовиків, яких вона представляла, не доведено взагалі ство-рення спілки співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Кірова.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, заперечення на скаргу відповідачів, їхніх представни-ків, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтова-ність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та ви -мог, заявлених у суді першої інстанції, колегія cуддів апеляційного суду дій-шла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

     Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сто-рони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених ти-ми доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

     Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ух-валив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од-них лише формальних міркувань.

     Суть вимог ОСОБА_1 грунтується на його твердженні про набуття ним права власності на два об’єкти із обсягу майна реформованого КСП ім. Кірова с. Мізяківські Хутори: свинарник та кузню стельмашню в с. Переор-ки, Вінницького району та області, які він 19 липня 2007 року купив у ОСОБА_131, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_132 Останні отримали це майно згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03. 2001 року № 62. В подальшому, у зв’язку з укладенням договору купівлі цих об’єктів у простій письмовій формі, за зверненням ОСОБА_1 вони були визнані дійсним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01.10.2008 року.

     Посилання ОСОБА_1 на незаконність оскаржуваного ним рішення постійно діючого Третейського суду при ПУМТБ від 19.09.2008 року через вирішення цього спору без його участі як власника двох об’єктів, не відпові-дає дійсності. На час ухвалення третейським судом 19.09.2008 року оскаржу-ваного рішення, ОСОБА_1 не являвся власником свинарника та кузні стельмашні, оскільки договір купівлі-продажу цього майна був визнаний су-дом дійсним за його позовом лише 01.10.2008 року. Ухвалою апеляційного су -ду Вінницької області від 19.01.2009 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01.10.2008 року скасовано, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції ( т. 1, а. с. 32-36, т. 2, а. с. 278-279, 383-384 ). На даний час свого вирішення ця справа не знайшла.

     Суд першої інстанції у своєму рішенні зауважив, що у відповідності із ст. ст. 210, 334, 640, 667 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному пос-відченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріально-го посвідчення або державної реєстрації.

     Постановою Пленуму Верховного Суду України від 09 листопада 2009 ро-ку № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право-чинів недійсними» зазначено, що при розгляді спорів про недійсність право-чинів належить розмежовувати недійсні та неукладені правочини. На підставі викладеного договір купівлі-продажу свинарника та кузні стельмашні, укла-дений з однієї сторони ОСОБА_1, з другої ОСОБА_3, ОСОБА_133, ОСОБА_5, ОСОБА_132, є неукладеним.    

     Відповідно з довідкою Мізяківсько-Хутірського сільського голови від 27. 07.2009 року № 148 ( т. 2, а. с. 219 ) ОСОБА_1 майнові сертифікати гро-мадян-співвласників реорганізованого КСП ім. Кірова, у яких він купував сви -нарник та кузню стельмашню, для погашення не надавав, майновий сертифі-кат на майно реорганізованого КСП ім. Кірова на ім’я ОСОБА_1 Мізя-ківсько-Хутірською сільською радою не видавався.    

    Стосовно доводу ОСОБА_1 про купівлю ОСОБА_6 майна, належ-ного СЗАТ «Мізяківські Хутори», куди його внесли до статутного фонду 59 осіб - пайовиків цього майна слід звернути увагу на наступне.

     Апелянт ОСОБА_1 не являється представником СЗАТ «Мізяківські Хутори» ( інтереси товариства представляє арбітражний керуючий ОСОБА_134 ), апелянт не уповноважений на представлення його інтересів ні в су -ді, ні де інде, не має жодного відношення до зазначеного сільськогосподар-ського акціонерного товариства.

     На дане майно ( крім свинарника та кузні стельмашні ) особисто ОСОБА_1 не претендує, інші особи судових вимог не заявляли.

     Дійсно в 2001 році 59 осіб - власників майнових сертифікатів реорганізо-ваного КСП ім. Кірова внесли свої сертифікати як майновий внесок до ста-тутного фонду сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Мізяківські Хутори». ОСОБА_17 товариство ухвалою господарського суду Вінни-цької області від 17 квітня 2007 року як юридична особа ліквідоване, наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс товариства затверджені, повнова-ження арбітражного керуючого ( ліквідатора ) після здачі бухгалтерських до-кументів в державний архів, печатки і штампу в дозвільну систему - припи-нено, банкрута виключено з єдиного державного реєстру  ( ЄДРПОУ ) 14.05. 2007 року ( т. 1, а. с. 29-30 ). В лютому-червні 2008 року ці ж громадяни в кі-лькості 59 осіб, як члени спілки співвласників майна реорганізованого КСП ім. Кірова, уклали договори купівлі-продажу власної нерухомості з ОСОБА_6 ОСОБА_133 громадяни неодноразово подавали суду заяви про те, що в повному обсязі отримали від ОСОБА_6 гроші за продану нерухомість претензій до покупця не мають, позов ОСОБА_1 не визнають ( т. 2, а. с. 7-208, т.3, а. с. 6-203 ).

     Належить підкреслити, що на час вирішення третейським судом 19.09. 2008 року справи за позовом ОСОБА_6, за участю голови спілки співвлас-ників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Кірова с. Мізяківські Хутори ОСОБА_8, інтереси ОСОБА_1 як власника ( ним не був ), СЗАТ «Мі-зяківські Хутори» ( ліквідовано ) не зачіпалися.      

     Суд першої інстанції при вирішенні позову ОСОБА_1 вірно послався на ст. ст. 334, 667 ЦК України, згідно яких право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором чи законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчен-ня або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання дого-вору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Договір купівлі-продажу нерухомого майна укла-дається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та держав-ній реєстрації.      

     Апелянт посилається на нелегітимність спілки співвласників майна реор-ганізованого КПС ім. Кірова, висловлює сумніви в її юридичному існуванні.

     Суд першої інстанції прийняв до уваги, що 14.03.2006 року загальними зборами співвласників майна бувшого КСП ім. Кірова було прийняте рішен-ня про створення спілки. Статтями 1, 3, 7, 14 Закону України «Про об’єднан-ня громадян» такі об’єднання є громадськими органзаціями, створеними для захисту своїх законних соціальних, економічних, інших спільних інтересів. Легалізація об’єднань громадян обов’язковою і здійснюється шляхом їх реєс-трації або повідамлення про заснування. Легалізація місцевих об’єднань гро-мадян здійснюється виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

     Спілка громадян - співвласників майна реорганізованого колективного сі-льськогосподарського підприємства ім. Кірова зареєстрована Мізяківсько-Ху -тірською сільською радою 28 липня 2006 року за реєстровим № 33.

     17 серпня 2006 року співвласники майнових паїв бувшого КСП ім. Кірова уклали договір про спільне володіння, користування, розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності. Додатком № 2 до договору затверджено склад цього майна на суму 196381,60 гривня, куди ввійшли сви-нарник та кузня стельмашня, на які претендує ОСОБА_1

     За позовною вимогою до Комунального підприємства «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» про скасування реєстрації права власності на майно за ОСОБА_6 суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, врахував, що реєстраційне посвідчення на ім’я відповідача ОСОБА_6 видане на підставі свідоцтва про право власності від 10.10.2008 року № 16. Останнє видане згід- но рішення виконавчого комітету Мізяківсько-Хутірської сільської ради від 14.08.2008 року № 106. Повноваження ради щодо прийняття такого рішення визначені Тимчасовим положенням про порядок режстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 05. 07.2002 року № 7/5.                    

     Суд першої інстанції вірно визначився у правовідносинах, що склалися між сторонами у справі, застосувавши норми Цивільного кодексу України, що регулюють питання загальних вимог, необхідних для дійсності правочи-нів, їх державної реєстрації, набуття права власності за договорами, Закони України «Про третейські суди», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», «Про нотаріат», «Про об’єднання громадян», Положення про порядок реєстрації об’єднань громадян, затверджене поста-новою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року № 140 і ін.  

     Вирішуючи дану справу по суті заявлених позовних вимог, суд першої                                                                                                                                                                                                                                                                                                  інстанції дав належну та об’єктивну оцінку зібраним по справі доказам, ухва-лив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принци-пу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Судом повно з’ясовано обставини справи, котрі мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам. Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України судове рішення мотивовано щодо прийняття до уваги одних доказів і відхи-лення інших, тому підстав для задоволення апеляційної скарги судова коле-гія не вбачає.

     Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 необгрунтовані і вис-новків суду першої інстанції не спростовують.

     Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія cуддів –

У Х В А Л И Л А:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 травня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен-ня, однак може бути оскаржена в двадцятиденний термін з дня набрання за-конної сили до суду касаційної інстанції.

              Головуюча:

              Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація