УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2007 р.                                                                                                       м.Рівне

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів:

Малько О.С., Оніпко О.В., Ковалевича С.П.

розглянувши в попередньому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2004 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення за неможливості спільного проживання та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну договору найму житлового приміщення,

встановила:

ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2. про виселення без надання іншого житлового приміщення за неможливістю спільного проживання, мотивуючи позов тим, що колишній чоловік систематично влаштовує скандали і був притягнутий до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_2. звернувся до суду із зустрічним позовом про зміну договору найму житлового приміщення.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 12 травня 2004 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

Позов ОСОБА_2. задоволено і виділено в користування певні приміщення.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, направивши справу на новий судовий розгляд.

В обгрунтування своїх вимог вказує, що судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, оскільки судом фактично встановлені правовідносини, але дана їм. неправильна юридична оцінка. Вважає, що суд всупереч вимогам ст. 104 ЖК України визначив порядок користування житловою площею з відповідачем, який порушує права її та неповнолітньої дитини на житло.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення.

Справа № 33-Ц-31                                                                                     Категорія: 11

Головуючий у 1 інст. Галущак Л.О. Суддя-доповідач Оніпко О.В.

Згідно ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року, ст.ст.333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Івано-франківської області від 04 серпня 2004 року залишити без зміни.