Судове рішення #1237039
Справа № 22-471

Справа № 22-471                                Головуючий в 1 інстанції: Боймиструк С.В.

Доповідач: Хилевич С.В.

 

 

УХВАЛА

іменем України

23 квітня 2007 року                                                                                             м. Рівне

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого - судді: Малько О.С.

Суддів: Шеремет A.M., Хилевича СВ.,

при секретарі судового засідання Томашевській І.М.

за участю позивача та представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну

справу за  апеляційною скаргою приймальника-розподільника при

УМВС України  в  Рівненській  області  на  рішення  Рівненського

міського суду від 15 лютого 2007 року в справі за позовом

ОСОБА_1 до приймальника-розподільника при

УМВС України в Рівненській області про стягнення заборгованості

по  заробітку,  компенсації  за  невикористані  відпустки  та

відшкодування моральної шкоди,

заслухавши -доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове

засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної

скарги, колегія суддів

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 15 лютого 2007 року позов задоволено частково; стягнуто із приймальника-розподільника при УМВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_1. заборгованість по заробітній платі розміром у З 945 гривень 39 копійок, моральну шкоду розміром у 200 гривень, в частині позову про стягнення компенсації за невикористані відпустки відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував усіх обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, та порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, позивач перебував у трудових відносинах з приймальником-розподільником при УМВС України в Рівненській області протягом часу з 1 вересня 1997 року по 24 жовтня 2005 року.

Вважає, що місцевий суд не врахував тієї обставини, що 1 квітня 2005 року між сторонами в справі укладено трудовий договір, згідно умов якого позивач продовжував працювати на посаді фельдшера впродовж неповного робочого дня. За виконання обов'язків, передбачених цим договором, позивачу встановлено посадовий оклад розміром у 183 гривні 50 копійок, що складає 0, 5 повного посадового окладу, та надбавку за вислугу років у 10

 

відсотків від посадового окладу. За виконання обов'язків згідно договору позивачу встановлено розмір посадового окладу у відповідності до спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України. Про нарахування та виплату 100 відсотків надбавки в договорі не було вказано, а тому суд помилково нарахував надбавку розміром у 100 відсотків з 1 квітня 2005 року і стягнув на користь позивача.

Посилаючись у своїх доводах на незаконність рішення, вказував, що суд не врахував того факту, що позивач надав суду неправильні нарахування розміру заробітку, які є завищеними, а суд першої інстанції необґрунтовано взяв їх до уваги при ухваленні рішення. Правильними нарахуваннями заборгованості вважають суму в 2 467 гривень 97 копійок.

Також покликався на незаконність рішення в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, оскільки вини приймальника-розподільника при УМВС України в Рівненській області у невиплаті заробітку позивачу не вбачають.

На вказаних підставах просив апеляційний суд рішення Рівненського міського суду від 15 лютого 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути із приймальника-розподільника при УМВС України в Рівненській області на користь позивача заборгованість по заробітку розміром у 2 467 гривень 97 копійок, відмовивши у відшкодуванні моральної шкоди.

Позивач та його представник в апеляційному суді просив апеляційну скаргу відхилити, залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу повністю, просив суд її задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції при прийнятті до свого провадження позову ОСОБА_1. до приймальника-розподільника при УМВС України в Рівненській області про стягнення заборгованості по заробітку, компенсації за невикористані відпустки та відшкодування моральної шкоди та при постановленні рішення не з'ясовано характер спірних правовідносин. Суд помилково прийняв до свого провадження в порядку цивільного судочинства та розглянув справу із застосуванням положень ЦПК України, відповідачем у якій є суб'єкт владних повноважень, що є підставою для скасування рішення суду із закриттям провадження в справі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Зазначений спір є публічно-правовим, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, і спрямовані проти нього вимоги позивача пов'язані із проходженням публічної служби.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 та ч. 2 ст. 18 КАС України вирішення таких спорів віднесено до компетенції адміністративного  суду,  яким  згідно  п.  5  Перехідних  та

 

прикінцевих положень цього кодексу на час розгляду справи був місцевий суд.

Виходячи з положень ч. З ст. 303 та п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги, закривши провадження в справі.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. З ст. 303, п. 4 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу приймальника-розподільника при УМВС України в Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 15 лютого 2007 року - скасувати.

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до приймальника-розподільника при УМВС України в Рівненській області про стягнення заборгованості по заробітку, компенсації за невикористані відпустки та відшкодування моральної шкоди - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація