Справа № 22-453 Головуючий в 1 інстанції: Куцоконь Ю.П.
Доповідач: Хилевич С.В.
УХВАЛА
іменем України
23 квітня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого - судді: Малько О.С.
Суддів: Шеремет A.M., Хилевича С.В.,
при секретарі Томашевській І.М.
за участю позивача та представників сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на
рішення Рівненського міського суду від 21 лютого 2007 року в
справі за позовом ОСОБА_1до Рівненського
обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту
населення про скасування дисциплінарного стягнення,
заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове
засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги, колегія суддів
встановила:
Рішенням Рівненського міського суду від 21 лютого 2007 року в позові ОСОБА_1. до Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення про скасування дисциплінарного стягнення відмовлено за недоведеністю \ і безпідставністю позовних вимог.
У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд І першої інстанції прийшов до помилкових висновків, які не | відповідають обставинам справи, та необґрунтовано визнав встановленими обставини, які мають значення для справи, що \ призвело до неправильного вирішення справи.
Вважає, що суд при ухваленні рішення безпідставно взяв до уваги всі докази, надані відповідачем, в тому числі показання свідків Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, і надані ним письмові докази, тоді як показання свідків позивача відхилив, визнавши їх недостовірними.
Переконаний, що наведені обставини є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
Просив апеляційний суд скасувати рішення Рівненського міського суду від 21 лютого 2007 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач пояснив, що 30 листопада 2006 року ОСОБА_1. був відсутній на робочому місці з 13 години 20 хвилин до 14 години 10 хвилин. Зазначена обставина, на його думку, підтверджена сукупністю
доказів, а саме показаннями свідків та документами про проведення перевірки. При накладенні дисциплінарного стягнення позивачу було враховано, що ОСОБА_1. в 2006 році неодноразово усно попереджався за порушення трудової дисципліни, грубе ставлення до підлеглих, створення нервової обстановки і конфліктних ситуації в трудовому колективі.
Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В апеляційному суді ОСОБА_1. та його представник підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, просили рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким скасувати наказ Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалася на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 21 лютого 2007 року - залишити без змін.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, і це з'ясовано в судовому засіданні, наказом в. о. головного лікаря Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення від 13 грудня 2006 року № 449-к на ОСОБА_1. накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Дисциплінарне стягнення застосовано в зв'язку з тим, що позивач, працюючи завідуючим діагностичним відділенням Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, ЗО листопада 2006 року протягом часу з 13 години ЗО хвилин до 14 години 10 хвилин був відсутній на робочому місці без поважних причин.
Указаний факт повністю встановлено судом першої інстанції і підтверджується сукупністю проаналізованих доказів, зокрема показаннями свідків ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7., письмовими доказами, а саме актом перевірки виробничої дисципліни від ЗО листопада 2006 року, доповідною заступника головного лікаря по лікувальній роботі ОСОБА_3. від ЗО листопада 2006 року про відсутність позивача на робочому місці та його особистими поясненнями від 8 грудня 2006 року.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив показання свідків ОСОБА_8. і ОСОБА_9. як недостовірні.
Доводи позивача про те, що за весь час роботи, починаючи з 1996 року, він мав лише заохочення і те, що він справедливо вимагав від своїх підлеглих добросовісного виконання своїх службових обов'язків, що, на його думку, слугувало дійсною причиною для накладення дисциплінарного стягнення, спростовуються положеннями ст.ст. 147, 147 (1), 148 і 149 КЗпП України, правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими в. о. головного лікаря і погодженими зборами трудового колективу, та доказами, які є в справі. Зокрема створення комісії з перевірки було обумовлене відсутністю
позивача на роботі 30 листопада 2006 року вже з 11 години, оскільки саме в цей час його викликали до в.о. головного лікаря.
Рішення суду постановлено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, висновки, яких дійшов суд, відповідають обставинам справи, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Рівненського міського суду від 21 лютого 2007 року відхилити, а рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набранившею законної сили.