ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 рокуСправа № 2а-2782/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_1 до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,  

ВСТАНОВИВ:

Підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 червня 2010 року №0005012303.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 03 червня 2010 року була проведена планова перевірка підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за наслідками якої відповідачем прийняте оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Позивач посилається на те, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні нею не було допущено. Крім того, зазначає про неправомірність проведеної перевірки, оскільки підприємця не було завчасно повідомлено про проведення планового заходу та всупереч вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» така перевірка проведена вдруге за звітний календарний рік.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просив позов задовольнити. Додатково суду пояснив, що встановлене Луцькою ОДПІ порушення несвоєчаної реєстрації КОРО в податковому органі не може бути свідченням того, що позивач невчасно здійснила оприбуткування готівки.

В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, зазначивши, що при проведенні перевірки позивача щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій встановлено порушення щодо незабезпечення збереження КОРО протягом трьох років №0318009462-р/1 від 05.10.2009 року, а також несвоєчасного оприбуткування готівки в КОРО за 02.10.2009 року на суму 1331 грн., 03.10.2009 року на суму 2352 грн. та 04.10.2009 року на суму 4402 грн., а встого на суму 8085 грн., на підставі чого до позивача правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої готівки відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення та просив в задоволенні позову відмовити. Додатково суду пояснив, що КОРО за підприємцем ОСОБА_1 зареєстрована в Луцькій ОДПІ 05.10.2009 року, хоча записи у ній ведуться починаючи з 02.10.2009 року. Використання незареєстрованої КОРО спричинило порушення обліку готівкових коштів і, як наслідок, несвоєчасне оприбуткування готівки.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволення із врахуванням наступного.

Судом встановлено, що 03.06.2010 року податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Волинській області було проведено перевірку господарської одиниці – ДРК «Тік і Ток», що розташований за адресою: м.Луцьк, вул.Конякіна, 30, суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено відповідний акт (довідку) від 03.06.2010 року №201895. В ході перевірки були встановлені такі порушення: незабезпечення зберігання КОРО протягом 3-х років, а саме: на момент проведення перевірки не пред’явлено КОРО №0318009462-р/1 від 05.10.2009 року. У висновках до акту перевірки зазначається про порушення позивачем  п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті рішення від 10 червня 2010 року №0005002303 року про застосування до підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. за порушення п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» згідно з п.3 ст.17 цього Закону (позивачем не оспорюється), а також №0005012303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 40425 грн. за порушення п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні згідно з ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Відповідно до п.п.2.2 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (далі – Положення), підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Підпунктом 2.6 цієї глави передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктом 1.2 Положення визначено, що книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614 затверджений Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який розроблено на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Порядок ведення книги ОРО регулюється розділом 7 вказаного Порядку. Зокрема, п.п.7.5 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки КОРО №0318009462-р/1 від 05.10.2009 року не була пред’явлена. Однак згідно періодичного звіту по РРО з 02.10.2009 року по 31.10.2009 року встановлено обсяг виручки в загальній сумі 50666 грн., з яких за період з 02.10.2009 року по 04.10.2009 року – 8085 грн. Отже, на момент проведення перевірки позивачем за період з 02.10.2009 року по 04.10.2009 року оприбутковано готівкову виручку в повному обсязі у день її надходження.

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями. Підставою застосування даного виду санкцій є адміністративно-господарське правопорушення - винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб'єктом господарювання своїх зобов'язань, передбачених чинним законодавством, що порушує права інших суб'єктів господарювання.

Отже, однією з ознак адміністративно-господарського правопорушення є вина правопорушника та в разі її відсутності останній повинен бути звільнений від адміністративно-господарської відповідальності.

З пояснень підприємця ОСОБА_1 вбачається, що заяви про реєстрацію РРО ЕкселіоDMP-ssl та КОРО подані до Луцької ОДПІ одночасно. Однак реєстрація РРО здійснена 02.10.2009 року згідно реєстраційного посвідчення №0318009462, а реєстрація КОРО проведена 05.10.2009 року з присвоєнням реєстраційного номера №0318009462-р/1. Разом з тим, фіскальні звітні чеки за період з 02.10.2009 року по 04.10.2009 року були вклеєні в дану книгу і на підставі цих чеків були відповідно зроблені записи про загальні суми розрахунків в розділі 2 КОРО. Суми готівкових коштів, отриманих в день здійснення розрахунків в період з 02.10.2009 року по 04.10.2009 року включно були проведені через РРО, що в свою чергу підтверджується періодичним звітом по РРО та не заперечується податковим органом.

За таких обставин суд вважає, що вини підприємця у навмисному несвоєчасному оприбуткуванні готівки за період з 02.10.2009 року по 04.10.2009 року немає. Використання несвоєчасно зареєстрованої в податковому органі КОРО за умови належного її ведення не може розцінюватись як порушення порядку ведення обліку готівкової виручки, а свідчить лише про порушення Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

При цьому, суд враховує ту обставину, що фактично неоприбуткування готівки в касі позивачем не допущено, оскільки вся готівки в день її надходження була проведена по РРО.

Отже, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівки на суму 8085 грн. є неправомірним, а тому суд дійшов висновку, що рішення Луцької ОДПІ від 10 червня 2010 року №0005012303 підлягає скасуванню.

Приймаючи рішення у даній справі, суд також враховує ту обставину, що факт несвоєчасного оприбуткування готівки в касі позивача за 04.10.2009 року встановлено податковим в ході проведення перевірки згідно акту від 25.04.2010 року №180716, за наслідками якої було прийнято рішення про застосування до підприємця штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до якого позивачем сплачено вказані санкції.

Крім того, суд враховує і те, що в ході перевірки працівниками податкового органу порушень порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні виявлено не було, що підтверджується висновками акту перевірки, однак при розгляді матеріалів перевірки фінансові санкції до позивача за неопрубуткування готівки були застосовані, що в свою чергу свідчить про неузгодженість позиції податкового органу при проведенні перевірки та при розгляді матеріалів такої перевірки.

Разом з тим, суд вважає безпідставними твердження позивача про неправомірність проведеної перевірки, оскільки податковим органом не було надіслано повідомлення за 10 днів до початку її проведення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Частиною 7 цієї статті визначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вважаються позаплановими перевірками.

Однак, згідно із ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним Законом у питаннях застосування РРО, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Статтею 16 цього Закону визначено, що планова перевірка осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону, може здійснюватися не частіше одного разу за підсумками звітного календарного року, але не раніше 9 лютого, а позапланова перевірка може проводитися тільки на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Таким чином, планові і позапланові перевірки РРО, що проводяться податковими органами, для цілей Закону України «Про державну податкову службу в Україні» вважаються позаплановими. Це, у свою чергу, означає, що на такі перевірки не поширюються правила проведення планових перевірок, зокрема, щодо обов’язкового надіслання платнику податків письмового повідомлення за десять днів до проведення перевірки.

Посилання позивача на незаконність перевірки в силу її проведення менше як через два місяці після проведення попередньої перевірки є також безпідставними, оскільки згідно ч.4 ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України, і на таких осіб не поширюються обмеження, зазначені у частині 2 даної статті Закону.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.238 Господарського кодексу України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 червня 2010 року №0005012303.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 29 листопада 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій