Спр. № 2-а-249/10                                           Копія :

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року                                                                                     м. Щорс

               Суддя Щорського районного суду Чернігівської області Лихошерст В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в залі суду справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача щодо нарахування і виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни незаконними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-

                                                                                  В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до  Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача щодо нарахування і виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за 2009-2010 роки незаконними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009-2010 роки (по момент подання позову до суду).

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є дитиною війни, і  в ідповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” в 2009-2010 роках має право на отримання державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем, в порушення вимог цього Закону та рішення Конституційного суду України, Конституції України, вказана допомога не виплачувалася.  

Відповідач  заперечень на позов не надав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Позивач є дитиною війни, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якого діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Згідно п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року, яким пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено та статтю 110 вказаного Закону викладено в такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до   уваги.    

Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ч. 2 сі. 4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office )принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що .держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги, що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Щорському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 99 ч. 5 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб”єкту владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Ухвалою суду при відкритті провадження у справі пропущений позивачем строк звернення до суду поновлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення” суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд вважає необхідним задовольнити позов в частині визнання неправомірними дій відповідача  щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2009 року  по 30 вересня 2010 року.

 Що стосується вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки термін проведення нарахування та виплати вказаного виду допомоги за цей період ще не скінчився і у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть порушені права позивача.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача недонарахованих сум,  оскільки у суда відсутня відповідна калькуляція цих сум, і суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження по нарахуванню певних видів виплат. Суд має зобов”язати відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої допомоги за період з 1 січня 2009 року  по 30 вересня 2010 року.

В зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог суд має стягнути Державного бюджету України на користь позивача в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 3 грн. 40 коп.  

  На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст.  3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -          

                    П О С Т А Н О В И В:

    Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області  щодо нарахування і виплати  ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року включно незаконними та з обов”язати   нарахувати та виплатити їй  щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за цей період.

    В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шорському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період  з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року  відмовити.

    В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шорському районі Чернігівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009-2010 роки (по момент звернення до суду) відмовити.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 3 грн. 40 коп.

Постанова суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду   справи апеляційним судом.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду  через суд, який виніс постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя -В.В. Лихошерст

            Копія вірна:

           Суддя Щорського районного суду

           Чернігівської області                     В.В. Лихошерст

           Довідка: постанова законної сили не набрала.

           Суддя Щорського районного суду

          Чернігівської області                     В.В. Лихошерст