Справа № 22ц-3613/2010р. Головуючий в 1 інстанції:
Калімбет Л.І.
Категорія 5
Доповідач: Кузнєцова О.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця 22 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.А.
суддів Бездрабко В.О.
Цуканової І.В.
при секретарі Гонтар П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 12 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Генічеської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа Генічеська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності,
встановила:
У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на самовільно побудовані споруди та прибудови до жилого будинку АДРЕСА_1, також просила усунути перешкоди, зобов’язав відповідачку звільнити 51/100 частину жилого будинку АДРЕСА_1, яка належить позивачці та не чинити перешкоди щодо вселення у вказану частину домобудівлі.
ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом, просила визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 18 червня 2008 року, яке видане ОСОБА_3, визначивши за відповідачкою долю в спадковому майні після померлого ОСОБА_1 на 85/200 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Херсонської області, визнати право власності за нею на 115/200 частини вказаного домоволодіння та право власності на самовільно збудовані споруди.
У судовому засіданні ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги, просила суд усунути перешкоди в користуванні 51/100 частинами жилого будинку АДРЕСА_1, зобов’язавши ОСОБА_4 знести тамбур та звільнити частину будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_3, не чинити перешкоди у вільному доступі до житлового приміщення.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 12 травня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 18 червня 2008 року видане ОСОБА_3, визначивши за ОСОБА_3 долю в спадковому майні після померлого ОСОБА_1 на 85/200 частини житлового будинку АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 115/200 частини споруди тамбур розміром 1,7 м х 5,4 м, вбиральню розміром 1,2 м х 1,6 м, сарай розміром 2,45 м х 3,5 м по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, вважаючи його незаконним і необґрунтованим, постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 213 ЦПК, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
При вирішенні справи суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_1 на час його смерті, на час відкриття спадщини була на пенсії, і таким чином її слід вважати непрацездатною вдовою.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не є обґрунтованим, оскільки в порушення статей 10,11,212-214 ЦПК України він дійшов його без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у цих правовідносинах і не навів в рішенні доказів, якими може підтверджуватися факт проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_1 однією сім’єю та прийняття нею спадщини в порядку ст. 1268 ЦК України, факт прийняття спадщини відповідачкою ОСОБА_4 після смерті її матері ОСОБА_2 протягом строку, встановленого законом для прийняття спадщини, а також наявності у ОСОБА_2 права на обов’язкову долю відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України.
Не перевіривши доводи позивача доказами та не давши їм належної правової оцінки, суд дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення.
Визнаючи за позивачкою ОСОБА_4 право власності на самовільно збудовані споруди тамбур, вбиральню, сарай, суд не звернув уваги на те, що відповідно до ст.ст. 186,381 ЦК України вони є приналежністю головної речі (будинку), та не з’ясував, чи є положення ст.ст. 391,392 ЦК України підставами для визнання окремого права власності на них, в який спосіб і ким повинно здійснюватися узаконення таких об’єктів нерухомості та чи зверталась позивачка до компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право, що її право порушене.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд фактично не розглянув позовні вимоги, а тому ухвалене в справі рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, як це передбачено п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
При новому розгляді справи суду сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і залежно від встановленого відповідно до вимог закону вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 12 травня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: