Справа № 22-1909/2010р. Головуючий в 1 інстанції:
Решетов В.В.
Категорія 27
Доповідач: Кузнєцова О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.А.
суддів Бездрабко В.О.
Приходько Л.А.
при секретарі Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 4 березня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки недійсним,
встановила:
У жовтні 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між банком та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір від 28.03.2008 року, відповідно якому ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 6000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 31% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 19.03.2010 року. Крім того, позивачем був укладений з відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договори поруки від 28.03.2008 року. Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 19.07.2009 року у сумі 5182,04 доларів США, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість та судові витрати.
ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору поруки від 28.03.2008 року недійсним.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 4 березня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним договір поруки від 28 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «ПриватБанк». Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАБ КБ «ПриватБанк» 5182,04 доларів США (станом на 21.08.2009 року відповідно до розпорядження НБУ - 41145,40 грн.) заборгованості по кредитному договору № 217922 від 28 березня 2008 року). Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 531,45 грн.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати в частині визнання договору поруки недійсним та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5
В письмових запереченнях ОСОБА_5 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить залишити його без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір від 28.03.2008 року, відповідно якому останній отримав кредит у розмірі 6000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 31% річних з кінцевим строком повернення 19.03.2010 року.
28.03.2008 року з метою забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ КБ «ПРиватБанк» та ОСОБА_4 та між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 були укладені договори поруки.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_5 вбачається, що позов пред’явлено з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не дослідив обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не перевірив доводів позивача щодо наявності умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких його введено в оману, і сам факт обману.
Крім того, розглянувши справу у відсутності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не були належним чином повідомлені про час і місце судового засіданні у порядку, передбаченому ст.ст. 74-76 ЦПК України, суд не з'ясував усіх обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору і з достатньою повнотою не дослідив належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, рішення суду, за змістом ст.ст. 213, 214 ЦПК України, не можна визнати таким, що вирішило вимоги позовних заяв, такий недолік не можна усунути ухваленням судом першої інстанції додаткового рішення, у відповідності до п. 5 ст. 311 ЦПК України зазначена обставина є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, відповідно до повно та правильно встановлених обставин, на підставі чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 4 березня 2010 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: