Справа № 22ц-2894/2010р. Головуючий в 1 інстанції:
Склярська І.В.
Категорія 45
Доповідач: Кузнєцова О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця 1 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.А.
суддів Приходько Л.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та Херсонської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 8 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Херсонської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення міської ради в частині надання у приватну власність земельної ділянки, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,
встановила:
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 8 квітня 2010 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення Херсонської міської ради № 710 від 28.12.2004 року в частині надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0435 га за адресою: АДРЕСА_1. Скасований державний акт на право власності на земельну ділянку (серія ЯБ № 116814) площею 0,0435 за адресою: АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_3.
В апеляційних скаргах ОСОБА_3 та Херсонська міська рада просять рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального закону, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як свідчать матеріали справи і встановлено судом першої інстанції згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 04.03.2003 року ОСОБА_3 набула право власності на жилий будинок АДРЕСА_1. Вказаний договір купівлі-продажу був оспорений ОСОБА_4 та ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 24 січня 2007 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 04.10.2006 року, яким визнано договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, укладений 04.03.2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 частково недійсним в частині покупця; визнано за договором купівлі-продажу від 04.03.2003 року право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_4
Як вбачається з копії державного акту на право власності на земельну ділянку від 05.04.2005 року виданого на ім’я ОСОБА_3, вказаний акт видано на підставі рішення Херсонської міської ради від 28.12.2004 року № 710.
З заявою про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 звернулась 01.12.2003 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з урахуванням судового рішення про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним в частині покупця, ОСОБА_3 дійсно приховала від відповідача фактичні обставини.
Право на приватизацію земельної ділянки визначено Декретом КМ «Про приватизацію земельних ділянок» та ст. 118 ЗК України. Виходячи з наведеного, право на приватизацію земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель надано особам, які мають у приватній власності домоволодіння.
Визнання договору купівлі-продажу частково недійсним в частині покупця та визнання права власності ОСОБА_4 на Ѕ частини будинку є обставиною, яка визначає незаконність набуття права власності на домоволодіння та відсутність у ОСОБА_3 одноособового права на приватизацію земельної ділянки.
Вищезазначеними діями ОСОБА_3 ОСОБА_4 був позбавлений реалізації права на приватизацію земельної ділянки.
Згідно п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
З’ясовуючи питання строку звернення до суду, суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що право захисту на отримання земельної ділянки у приватну власність шляхом приватизації через визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування яким його право не могло бути реалізовано, виникло з моменту виникнення права власності на домоволодіння, тобто рішенням суду апеляційної інстанції. Тому, з урахуванням набутого права власності позивачем вірно обраний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки в силу вимог Декрету КМ України «Про приватизацію земельних ділянок» та смт. 118 ЗК України у позивача до набуття права власності не було права звернення до суду з вказаним позовом.
Згідно ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Обов’язковою умовою визнання акта недійсним, є порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Херсонської міської ради № 710 від 28.12.2004 року в частині надання у приватну власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки та скасування державного акту на право власності на неї.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 та Херсонської міської ради колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не підтверджені належними доказами та не спростовують мотивованих висновків суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Херсонської міської ради відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 8 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: