Справа № 22ц-803/2010р. Головуючий в 1 інстанції:
Зубов О.С.
Категорія 20
Доповідач: Кузнєцова О.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця 10 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.А.
суддів Приходько Л.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 6 червня 2007 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Радан» до товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий цент «Понтифік», ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на нерухоме майно, 3-я особа Херсонське державне бюро технічної інвентаризації,
встановила:
ЗАТ «Агрофірма «Радан» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що воно є правонаступником ЗАТ «Агрофірма «Колос», яке 16 червня 2006 року звернулося до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що ТОВ «Правовий цент «Радан» на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою суду набуло у власність нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1. У подальшому судове рішення в касаційному порядку скасовано та справу передано на новий розгляд, проте відповідачі 19 вересня 2005 року уклали між собою договір купівлі-продажу спірного майна. Просили суд визнати договір купівлі-продажу недійсним та визнати за товариством право власності на спірне майно.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 6 червня 2007 року позов задоволено. Визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ТОВ «Правовий центр «Понтифік» та ОСОБА_3 недійсним. Визнано за ЗАТ «Агрофірма Радан» право власності на нерухоме майно загальною площею 1797,09 кв.м.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, вважаючи його незаконним і необґрунтованим, постановити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ЗАТ «Агрофірма «Радан» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що воно є правонаступником ЗАТ «Агрофірма «Колос», яке 16 червня 2006 року звернулося до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений між ТОВ «Правовий центр «Понтифік» та ОСОБА_3 від 19.09.2005 року, недійсним з підстав його фіктивності.
Однак відповідно до статті 216 ЦК України реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи визнано судом недійсним. У зв’язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину.
Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватися для повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Власник не може з метою повернення майна пред’являти вимогу про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження його майна, яки були вчинені після недійсного правочину.
Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яке не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Пунктом 3 частини 1 статті 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яке не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Добросовісне придбання, згідно статті 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, а саме ОСОБА_3
З"ясувавши усі обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, колегія суддів встановила, що результатом задоволення заявленого позову стало застосування судом першої інстанції наслідків недійсності угоди, які стосуються сторін угоди і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майно, не будуючи стороною угоди.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Агрофірми «Радан».
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 6 червня 2007 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Радан» до товариства з обмеженою відповідальністю «Правовий центр «Понтифік» та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: