Справа № 22ц-2067/2010р. Головуючий в 1 інстанції:
Слюсаренко О.В.
Категорія 5
Доповідач: Кузнєцова О.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.А.
суддів Бездрабко В.О.
Приходько Л.А.
при секретарі Костеннікові Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, виконавчого комітету Херсонської міської ради, Фонду комунального майна м. Херсона, треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, орган опіки та піклування Суворовської районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_10 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності,
встановила:
В липні 2007 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідачів, просила визнати недійсним видане їм 03.09.2004 року свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 в частині приватизації підвального приміщення будинку площею 23,87 кв.м і 17,12 кв.м.
При цьому позивачка послалася на те, що вона є співвласником кв. № 24 в цьому будинку, тому передача підвального приміщення у власність відповідачів порушує її право на користування підвалом, який є допоміжним приміщенням і не підлягає приватизації.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18.07.2008 року свідоцтво, видане Фондом комунального майна м. Херсона (далі Фонд) від 03.09.2004 року про право приватної спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 107,77 кв.м, визнано недійсним і скасовано в частині передачі у власність підсобного приміщення , яке розташоване в підвалі, площею 23,87 кв.м та 17,12 кв.м.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким ОСОБА_4 відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи згідно свідоцтву про право власності, виданому 22.09.1995 року, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2.
На підставі свідоцтва про право власності, виданого 03.09.2004 року, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 є співвласниками квартири № 24 загальною площею 107,77 кв.м в цьому будинку. За технічним паспортом квартири, який є складовою частиною свідоцтва, загальна площа квартири включає в себе підсобні приміщення площею 23,87 кв.м і 17,12 кв.м.
До заяви про приватизацію квартири ОСОБА_7 надали довідку підприємства по обслуговуванню житла від 26.08.2004 року, за текстом якої квартира № 24 складається в т.ч. із вбудованого підсобного приміщення площею 23,87 кв.м та 17,12 кв.м, яке розташоване в підвалі.
Розпорядженням Фонду № 16135-ж від 03.09.2004 року передано ОСОБА_7 у приватну власність спільну сумісну власність квартиру № 24.
Визначаючи недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру, видане ОСОБА_7, в частині передачі їм у власність підсобного приміщення, суд виходив з того, що ці приміщення є допоміжними, які призначені для обслуговування і утримання будинку, тому належать на праві спільної власності усім власникам квартир цього будинку.
Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він не відповідає обставинам справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Згідно ч.ч.3,5 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації і оформлюється свідоцтвом про право власності на квартиру, яке реєструється в органах приватизації.
А відтак, у розглянутій справі при визнанні недійсним свідоцтва про право власності має бути визнано недійсним у відповідній частині і розпорядження Фонду № 16135-ж від 03.09.2004 року про передачу квартири у власність відповідачам. Проте, позивачка такої вимоги щодо розпорядження Фонду не заявляла, тому визнання частково недійсним свідоцтва без визнання недійсним розпорядження органу приватизації є неправомірним.
Згідно п. 2 ст. 10 Закону власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку (кладовок, сараїв і т.ін.), які передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Пунктом 41 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян передбачено, що не підлягають приватизації допоміжні приміщення житлових будинків, які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку (приміщення теплопунктів, котельних, сміттєзбірників, колясочних, приміщення, через які прокладені мережі комунікації, а також приміщення, які використовуються для розміщення обслуговуючого будинок персоналу, та складські приміщення).
Підставою звернення до суду позивачка зазначила, що передача відповідачам у власність підсобних приміщень, вбудованих в підвал, суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки вважає, що ці приміщення є допоміжними в розумінні вищевказаних норм права.
З’ясувавши усі обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, колегія суддів дійшла висновку, що спірні приміщення не є допоміжними, а тому не можуть бути спільною частковою власністю власників приватизованих квартир з наступних підстав.
За визначенням в додатку "Б" до Державних будівельних норм України "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. ДБН В.2.2-15-2005 підсобні приміщення багатоквартирного житлового будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибулі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти, тощо).
Відповідно до актів від 29.07.2008 року, від 16.06.2010 року ПП «Жилтранс» вбачається, що підвальне приміщення, яке знаходиться під квартирою АДРЕСА_1, було пристосовано для зберігання вугілля та дров, будь-які комунікації холодного, гарячого водопостачання та каналізації відсутні, всі комунікації проходять у дворі будинку ( а.с. 140). Актом технічного обстеження інспекції з нагляду за станом житлового фонду від 30.07.2006 року встановлено, що спірне приміщення розташоване під квартирою № 24 та не займає площу під квартирою № 25, яка належить позивачці, будь-які комунікації холодного, гарячого водопостачання та каналізації відсутні, всі комунікації проходять у дворі будинку, вказані приміщення були пристосовані для зберігання вугілля та дров, але у зв’язку з наявністю газового опалення обох квартир з такою ціллю не використовується з 1990 року. Крім того, власниця квартири № 25, позивачка по справі, також користується підвальним приміщенням, яке розташоване під її квартирою та має в нього окремий вхід (а.с.142-143). Згідно робочому проекту газопостачання жилого будинку АДРЕСА_1 від 1990 року - підключення жилого будинку було проведено до наявного вуличного газопроводу.
Оцінивши надані докази у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що спірні приміщення не є допоміжними, в них не знаходиться технічне обладнання будинку, а саме інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігєнічних умов і безпечної експлуатації квартир, без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою, вони не використовуються для обслуговування будинку.
Звертаючись до суду, позивачка зазначила, що передані відповідачам у власність приміщення є допоміжними, проте будь-яких доказів на підтвердження, або спростування наданих відповідачами доказів у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України не надала, а судом такі докази і обставини не встановлені.
Наявні у матеріалах справи акти ПП «Жилтранс» також підтверджують заперечення відповідачів про те, що спірні приміщення не є допоміжними, оскілки саме ця організація є обслуговуючою будинок, де знаходяться квартири сторін, будь-яких претензій з приводу перешкод або неможливості експлуатації житлового будинку без доступу до спірних приміщень ПП «Жилтранс» до відповідачів не пред’являло.
За таких обставин, за думкою судової колегії, передача відповідачам у власність спірних приміщень, вбудованих в підвал, не суперечить вимогам чинного законодавства, тому у задоволенні позову слід відмовити, а рішення суду скасувати.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 липня 2008 року скасувати.
Ухвалити нове рішення. Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане Фондом комунального майна м. Херсона 3 вересня 2004 року ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя О.А.Кузнєцова