Справа № 22ц-3993/2010р. Головуючий в 1 інстанції:
Дорошинська В.Е.
Категорія 30
Доповідач: Кузнєцова О.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року липня місяця 22 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.А.
суддів Бездрабко В.О.
Цуканової І.В.
при секретарі Гонтар П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 травня 2010 року та ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яку 24.12.2008 року та 30.10.2009 року було затоплено із квартири АДРЕСА_2 в цьому ж будинку, яка належить відповідачам, про що складено акти комісії житлово-експлуатаційної організації від 24.12.2008 року, 30.10.2009 року. Згідно даним актам проникнення у квартиру води сталося з вини відповідачів, оскільки був не перекритий кран на кухні в квартирі АДРЕСА_2 за недбалістю будівельників, яки робили ремонт у вказаній квартирі. Оскільки внаслідок цього позивачу було завдано матеріальних збитків, пов’язаних із пошкодженням квартири, розмір яких становить 324943 грн., він просив суд стягнути їх із відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Крім того, враховуючи, що внаслідок цього у позивача погіршився стан здоров’я, внаслідок затоплення він проживає у квартирі, яка має неналежний вигляд, у зв’язку з чим зазнає моральних страждань, позивач просив суд також стягнути з відповідачів моральну шкоду, розмір якої він визначив в сумі 5000 грн. та судові витрати.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 травня 2010 року позов задоволено частково. Судом стягнуто солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 32494 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_1 солідарно на користь ОСОБА_2 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_1 солідарно на користь ОСОБА_2 2409 грн. – в рахунок відшкодування судових витрат.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 травня 2010 року накладений арешт на квартиру АДРЕСА_2.
В апеляційних скаргах ОСОБА_3, ОСОБА_1 просять рішення суду скасувати, вважаючи його незаконним і необгрунтованим, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, також просять скасувати ухвалу суду, вважаючи її постановленою з порушенням вимог процесуального закону та відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2, позивач по справі, є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на 5 поверсі 10-ти поверхового будинку. Власниками квартири АДРЕСА_2 в цьому ж будинку, яка розташована поверхом вище над квартирою позивача, є ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідачі по справі.
Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що 24.12.2008 року та 30.10.2009 року з вини відповідачів була затоплена квартира позивача, в результаті чого вона потребує відновлюваного ремонту.
Факт та обставини пошкодження квартири сторони не оспорюють і не спростовують.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідачів на користь позивача матеріальної шкоди.
Так, відповідно до актів, які складені 24.12.2008 року, 30.10.2009 року комісією ЖЕО, встановлено, що 24.12.2008 року та 30.10.2009 року трапилося залиття квартири АДРЕСА_1 з мережі холодного водопостачання квартири АДРЕСА_2 з причини не перекритого крану на кухні. У зв’язку із затопленням було пошкоджено квартиру АДРЕСА_1, а саме: 24.12.2008 року - пошкоджено 20 кв.м гипсокартону, прикріпленого до стелі в коридорі та спальні, 25 кв.м шпалер, прикріплених до стелі в коридорі, спальні та кухні, пошкоджено водою три шафи на кухні (здуття полиці та задньої стінки) та шафи в коридорі, пошкоджена люстра в коридорі (коротке замикання від залиття), підтоплена дерев’яна підлога на балконі (7 м), пошкоджено 7 кв.м шпалер, прикріплених до стін в коридорі, частково пошкоджено стелю в залі. 30.10.2009 року – пошкоджено 9 кв.м стелі на кухні, шпалери, прикріплені до стін на кухні, пошкоджено водою шафа на кухні (здуття полиці та задньої стінки), підтоплена дерев’яна підлога на балконі.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.12.2009 року вбачається, що сліди замокання оздоблюваного покриття є в приміщення: першої жилої кімнати (стелі), кухні (стелі), другої жилої кімнати (стелі та стіни), коридору ( стелі та стін), балкону (полу). Загальна вартість ремонтних робіт вказаних приміщень, які необхідно виконати для усунення пошкоджень, причинених затопленням, складає 23210 грн.
Разом з тим, при визначені суми матеріальної шкоди суд безпідставно стягнув з відповідачів на користь позивача вартість заміни дверних блоків та застосував коефіцієнт 1,4 індексу зміни вартості на підставі листа Міністерства Регіонального розвитку та будівництва України № 12/19-2-9/11-2810 від 28.10.2009 року.
З доданих до матеріалів справи актів від 24.12.2008 року та 30.10.2009 року комісії представників ОМББ «Добробут-1» факт пошкодження дверей з причини залиття квартири не підтверджується.
Наданий у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.12.2009 року розрахунок вартості відновлюваних робіт по заміні дверних блоків з причини залиття не підтверджений належними доказами щодо необхідності їх заміни, виду матеріалів, з якого вони виготовлені та ґрунтується на припущеннях, будь-яких інших доказів на підтвердження факту пошкодження дверей та неможливості їх відновлення позивачем у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України суду не надано, а судом такі докази і обставини не встановлені.
Тому, розмір відшкодування підлягає зменшенню, а саме без урахування вартості робіт по розбору дверних коробок, зняттю дверних полотен, зняттю наличників, установки дверних блоків на загальну суму 4302 грн.
Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування до визначення загальної вартості ремонтних робіт, які необхідні для усунення пошкоджень, причинених затопленням, індексу зміни вартості - 1,4 на підставі листа Міністерства Регіонального розвитку та будівництва України № 12/19-2-9/11-2810 від 28.10.2009 року, оскільки вважає, що вказаний лист має довідковий характер і може застосовуватися при прогнозуванні обсягів капітальних вкладень.
Таким чином, колегія суддів вважає, що розмір матеріального відшкодування підлягає зменшенню з 32494 грн. до 18908 грн., а рішення суду в цій частині зміні.
Доводи апелянтів щодо завищеного обсягу робіт по відновлювальному ремонту пошкоджень, внаслідок залиття квартири, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки виконати ремонт тільки пошкоджених ділянок стелі та стін неможливо, оскільки вони будуть суттєву відрізнятися кольорами загальної площі поверхонь.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачу було завдано моральної шкоди в результаті пошкодження його квартири з вини відповідачів і він має право на її відшкодування, проте при визначенні її розміру допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд додержав вимог ст. 1167 ЦК України, врахував характер та обсяг моральних страждань позивача, пов’язаних з порушенням його прав власності та пошкодженням майна, втраті нормального, повсякденного укладу життя.
Проте, суд першої інстанції із зазначених вище підстав зробив помилковий висновок щодо солідарного стягнення із відповідачів відшкодування моральної шкоди, тому підлягає стягненню із відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 по 500 грн. з кожного, а рішення суду в цій частині зміні.
Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження свої вимог, та оскільки між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, вид забезпечення позову відповідає обсягу позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, як такі, що не обґрунтовані вимогами процесуального законодавства.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 травня 2010 року в частині солідарного стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 змінити.
Зменшити суму стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди солідарно з 32494 грн. до 18908 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди по 500 грн. з кожного.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 травня 2010 року залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців, рішення суду в частині залишення без змін ухвали про забезпечення позову оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: