Справа №22-1753/2010р. Головуючий в 1 інстанції:
Решетов В.В.
Доповідач: Кузнєцова О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця 6 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.А.
суддів Бездрабко В.О.
Цуканової І.В.
при секретарі Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 9 лютого 2010 року про забезпечення позову по справі за позовом ВАТ «Морський транспортний банк» до ВАТ проектно-будівельної фірми «Херсонбуд», ПП «Система Координації Власності», колективного приватного будівельного підприємства «АІС», ТОВ Комерційно-виробничого підприємства «Академія Європейського бізнесу», ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитом та штрафних санкцій,
встановила:
В лютому 2010 року ВАТ «Морський транспортний банк» звернувся до суду із позовом до відповідачів про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитом та штрафних санкцій. Просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача загальну суму заборгованості у розмірі 4 785 642,08 грн.
За заявою позивача ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 9 лютого 2010 року з метою забезпечення позову в межах суми стягнення, а саме 4 785 642,098 грн. накладено арешт на все рухоме, нерухоме майно, належне ТОВ Комерційно-виробничому підприємству «Академія Європейського бізнесу», ПП «Система Координації Власності», колективному приватному будівельному підприємству «АІС», ВАТ проектно-будівельній фірмі «Херсонбуд», ОСОБА_5; накладено арешт на розрахункові рахунки ТОВ Комерційно-виробничого підприємства «Академія Європейського бізнесу», ПП «Система Координації Власності», колективного приватного будівельного підприємства «АІС», ВАТ проектно-будівельної фірми «Херсонбуд», ОСОБА_5 в усіх банківських, інших фінансових установах, депозитні вклади, належні відповідачам в усіх банківських, інших фінансових установах – в межах суми стягнення, а саме 4 785 642,08 грн., крім проведення платежів по виплаті заробітної плати та розрахунків з бюджетами і державними цільовими фондами; заборонено ТОВ Комерційно-виробничому підприємству «Академія Європейського бізнесу», ПП «Система Координації Власності», колективному приватному будівельному підприємству «АІС», ВАТ проектно-будівельній фірмі «Херсонбуд», ОСОБА_5 вчиняти дії по припиненню діяльності, реорганізації вказаних підприємств, здійсненню дій по зміні засновників підприємства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати, постановити по справі нову ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи між банком та ВАТ ПБФ «Херсонбуд» 28.07.2006 року укладено кредитний договір № 00090/Х, згідно якому останній отримав кредит у вигляді не поновленої кредитної лінії у сумі 4100000 грн., терміном погашення до 27.12.2011 року. Заборгованість ВАТ ПБФ «Херсонбуд» по кредитному договору станом на 05.02.2010 року становить по кредиту і відсотках 4 709 282,22 грн., по пені 76 359,86 грн.
У забезпечення виконання договірних зобов’язань по кредиту з позичальником укладено договори іпотеки нерухомого майна № 00291/СХ від 31.07.2006 року, згідно п. 1.9 договору від 31.07.2006 року вартість іпотеки складає 6 672 658,80 грн., із забороною відчуження даного майна; договір іпотеки від 01.08.2006 року, згідно п.1.6 договору вартість іпотеки складає 1 157 538 грн.; договір іпотеки від 22.09.2009 року, згідно п. 1.9 договору вартість іпотеки складає 2 813 368 грн.; договір іпотеки від 22.09.2009 року, згідно п. 1.9 договору вартість іпотеки вкладає 4 824 190 грн.; договір іпотеки від 16.02.2009 року, згідно п. 1.9 договору вартість іпотеки складає 7118 763,50 грн.; договір іпотеки від 16.02.2009 року, згідно п. 1.9 договору вартість іпотеки складає 9 721 681 грн. із забороною відчуження даного майна.
Додатково складено договір поруки № 00806/СХ від 12.02.2009 року з ВАТ ПБФ «Херсонбуд», № 00807/СХ від 12.02.2009 року з ОСОБА_5, № 804/СХ від 19.02.2009 року з КПБП «АІС», № 00786/СХ від 12.02.2009 року з ПП «СКС».
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову шляхом накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно, належне відповідачам та на розрахункові рахунки в усіх банківських, інших фінансових установах, депозитні вклади, та заборонивши вчиняти дії по припиненню діяльності, реорганізації вказаних підприємств, здісненню дій по заміні засновників підприємств, суд допустив порушення норм ст.ст. 151, 152 ЦПК України.
Так, у відповідності до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.
Однак, суддя, постановляючи ухвалу, не врахував, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, забезпечення позову щодо юридичної особи неможливе, коли воно припиняє її господарську діяльність та може завдати матеріальні збитки.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не прийняв до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
Виходячи з предмету заявленого позову, колегія суддів вважає, що обраний судом спосіб забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151, 152 ЦПК, крім того, забезпечення позову щодо юридичної особи неможливе, коли воно припиняє її господарську діяльність, може завдати матеріальні збитки та обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном може призвести до незворотних наслідків.
З вищенаведених підстав колегія суддів вважає, що ухвала суду про забезпечення позову не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню як незаконна.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 9 лютого 2010 року скасувати.
Постановити ухвалу, якою відмовити ВАТ «Морський транспортний банк» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду апеляційної інстанції, як така, що не перешкоджає подальшому руху справи, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: