АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-17244/10 Категорія ЦП:У-7
Головуючий у першій інстанції – Ледньова Т.В.
Доповідач – Каранфілова В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Каранфілової В.М.
суддів - Фальчука В.П., Троїцької Л.Л.
при секретарі - Йовенко К.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 09 березня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна,
встановила:
Представник позивача звернувся з цим позовом до відповідачів, вказуючи, що 12 квітня 2007 року між позивачем та відповідачами був укладений кредитний договір № 11140783000 відповідно до якого, позивач прийняв на себе зобов’язання по видачі кредиту на придбання автотранспортного засобу в сумі 18 811,000 (вісімнадцять тисяч вісімсот одинадцять) доларів США строком з 12 квітня 2007 року по 12 квітня 2014 року, а відповідачі зобов’язувалася своєчасно повернути позивачу всю суму кредиту, відсотки та дотримуватися строків та умов, вказаних у договорі.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_4 передав в заставу транспортний засіб марки FORD FUSION, 2007 року випуску.
В порушення умов вказаного договору відповідачі прострочили виплату грошової суми, тому позивач 28.08.2007 року направив на адресу відповідачки вимогу про погашення заборгованості.
У зв’язку з невиконанням відповідачами умов кредитного договору, представник позивача просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 суму заборгованості у розмірі 26 470,28 (двадцять шість тисяч чотириста сімдесят доларів 28 центів) доларів США, у тому числі 17 655,08 доларів США (141 417,19 гривень) – за кредитом, 6 714,46 доларів США (53 782,82 гривень) – строкові та прострочені проценти, 1 054,97 доларів США (8 450,31 гривень) – пені за заборгованість по кредиту, 1 045,77 доларів США (8 376,50 гривень) – пені за заборгованість по процентам. А також просив стягнути судові витрати – 1 221,94 грн. судового збору та 105 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Одночасно позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон до виконання зобов’язань по кредитному договору та накладення арешту на майно відповідачів.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 09 березня 2010 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову.
Накладено арешт на майно, яке належить відповідачам та обмежено право виїзду відповідачів за межі України.
В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухав суддю – доповідача, вивчив матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду в частині накладення арешту на майно апелянта та у обмеженні її права виїзду за межі України скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Задовольняючи заяву про накладення арешту на майно ОСОБА_3, суд першої інстанції не перевірив, яке саме майно є у неї, не вказав на яке саме майно накладається арешт, не вказав чим саме може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду не накладення арешту на майно.
Крім того не врахував, що у забезпечення виконання зобов’язань передано позивачу у заставу автомобіль марки FORD FUSION.
За таких обставин колегія вважає можливим відмовити у накладенні арешту на майно ОСОБА_3
Вирішуючи питання про обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон до виконання зобов’язань по кредитному договору та накладення арешту на майно відповідачів, суд першої інстанції не вияснив, чи дійсно ОСОБА_3 виїжджає за межі України, чи є у неї загранпаспорт, чи не будуть зачеплені інтереси підприємства у разі направлення її у командировку та інше.
Відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян» громадянинові України, який має паспорт , може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у разі коли існують обставини, передбачені п.1-9 ч 1 ст. 6 вищевказаного закону. При цьому громадянин, права якого обмежують повинен здати свій загнранпаспорт на зберігання до органу внутрішніх справ.
Крім того, колегія вважає, що обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон порушує права громадянина, передбачені ст.. 33 Конституції України, якою гарантовано право громадян на свободу пересування, в тому числі на свободу виїзду за межі України.
Колегія приймає рішення відносно апелянта ОСОБА_3, оскільки інші відповідачі по справі не оскаржували ухвалу.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч 2 п5 , 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 09 березня 2010 року в частині накладення арешту на майно та обмеження права виїзду за межі України до виконання зобов’язань по кредитному договору скасувати.
Відмовити у задоволенні клопотання публічному акціонерному товариству «Укрсіббанк» у накладенні арешту на майно ОСОБА_3 та у обмеженні права виїзду за межі України до виконання зобов,язань по кредитному договору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області В.М.Каранфілова
В.П.Фальчук
Л.Л.Троїцька