ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 Спр.№ 1- 27/2007р. від 22.03.07р.

25 квітня 2007р.                Шумський районний суд  Тернопільської області

В складі   головуючої судді                 Томчук С.В.

При секретарі                                       Шліхті Г.О.

З участю прокурора                             Савельева Ю.В.

Підсуднього                                          ОСОБА_1.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду   м.Шумськ кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , гр.України, українець, освітою загальною середньою, не одруженого , не працюючого, раніше не судимого за ст.296ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. 18 листопада 2006 р. біля 22 год. грубо порушив громадський порядок та виразивши явну неповагу до суспільства, перебуваючи в нетверезому стані та висловлюючись нецензурними словами біля будинку культури АДРЕСА_2, безпричинно з хуліганських спонукань, в присутності сторонніх осіб, пристав до неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., жителя АДРЕСА_2 та проявивши особливу зухвалість, наніс йому декілька ударів по тілу, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження у вигляді синця нижньої повіки лівого ока, яке згідно висновку експерта Тернопільського ОБСМЕ №211 від 16.02.07р. відноситься до легких тілесних ушкоджень у вигляді синця нижньої повіки лівого ока, яке згідно висновку експерта Тернопільського ОБСМЕ №211 від 16.02.2007р. від 16.02.2007р. відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Свою вину в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1.визнав повністю і показав, що 18.11.2006р. біля 18 год. разом із своїми друзями прийшов до односельчанина ОСОБА_3. на його День народження. Біля 19 год. він та ряд хлопців, серед яких був ОСОБА_2 вийшли на двір. Під час того, як вони стояли на дворі, між   ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2. першим вдарив його в область живота нижче пояса. В цей час до них підскочили всі хлопці- ОСОБА_5.,ОСОБА_6.,ОСОБА_7 та інші і розборонили. Під час цього ОСОБА_2. сказав до нього, чому він лізе до них і що він з ним побалакає. Біля 22 години всі пішли до сільського будинку культури АДРЕСА_2. Там біля споруди фонтана, він  зустрів ОСОБА_2., який був у нетверезому стані, перед тим був вжив лише трохи шампанського. В той час він запитав ОСОБА_2. що він хотів говорити із ним, і чи буде на даний час це роботи. Він погодився, і вони відійшли від присутніх хлопців, неподалік, до споруди пам'ятника. Під час розмови , яка відбувалась між ними, він запитав чи буде він  його бити, на що він сказав що немає бажання його бити, однак він почав звертатися до нього, що якщо він хоче, то щоб його вдарив, і трохи наблизився до нього. Він  в цей час двічі руками відштовхував ОСОБА_2. від себе, після чого ладонею правої руки вдарив ОСОБА_2. в область обличчя, при цьому він залишився стояти на ногах, і не впав. В цей час до них підбіг

2

ОСОБА_8, і забрав його  від ОСОБА_2., після цього вони обоє пішли в будинок культури. В той вечір він   ОСОБА_2. більше не бачив.

Крім визнання своєї вини повністю, вина підсуднього доводиться тими доказами, які в судовому засіданні не досліджувались, однак визнанні підсуднім.

Таким чином своїми діями , які виразились в грубому порушенні громадського порядку, вираженні явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю ОСОБА_1. скоїв злочин передбачений ч. 1 ст.296 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і тяжкість скоєного злочину, особу підсуднього, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, відшкодував спричиненні матеріальні збитки потерпілому, та враховуючи думку потерпілого, який пробачає ОСОБА_1. і не настоює на суворій мірі покарання, а тому суд вважає за можливим призначити покарання у вигляді штрафу із застосуванням ст.69 КК України.

Міру запобіжного заходу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання, до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.321,ст.323,ст.324КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.296 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за цією статтею із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в мінімальному розмірі 510 гривень.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 діб,шляхом подачі апеляції через суд району.