Судове рішення #12362453

Справа № 2а-179/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    18 листопада 2010 року                                                                 м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

        головуючого - судді Тимошенка А.О.,

              за участю:

        секретаря Єнько Т.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника Виконавчого комітету Малинської міської ради                

Лузан Л.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та Малинського міського голови Фещенка Миколи Івановича про визнання нечинним розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

Позивач звернулась в суд з позовом (а.с. 1-3) до Малинського міського голови в якому просила:

-   визнати нечинним розпорядження Малинського міського голови від 09.02.2010 року № 25-к про звільнення ОСОБА_1;

-   зобов’язати Малинського міського голову поновити її на роботі на рівнозначній посаді;

-   стягнути з роботодавця суму заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу;

-   зобов’язати відповідача виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку;

-   стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 6000 гривень.

Пізніше двічі уточнювала свої позовні вимоги (а.с. 24-27, 64-75).

Остаточно пред’явила позов до Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та Малинського міського голови Фещенка Миколи Івановича в якому просить:

-   визнати нечинним розпорядження Малинського міського голови від 09.02.2010 року № 25-к про звільнення ОСОБА_1;

-   зобов’язати Малинського міського голову поновити її на раніше займаній посаді начальника загального відділу Виконавчого комітету Малинської міської ради;

-   стягнути з Виконавчого комітету Малинської міської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі;

-   стягнути з Виконавчого комітету Малинської міської ради на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку по заробітній платі по день фактичного розрахунку в період з 09.02.2010 року по 09.06.2010 року;

-   стягнути з Виконавчого комітету Малинської міської ради на її користь моральну шкоду в сумі 8000 гривень, спричинену незаконним звільненням, затримкою виплати розрахунку.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та пояснила, що вважає своє звільнення незаконним з наступних підстав:

1.   Розпорядження про звільнення підписане секретарем Малинської міської ради, а не головою.

2.   Не враховане її переважне право на залишення на роботі, оскільки вона має вищу кваліфікацію.

3.   Не було запропоновано перейти на інші посади, які відповідають її спеціальності та кваліфікації.

4.   Не виплачені в день звільнення всі належні їй кошти.

Все це призвело до моральних страждань, а тому просить задовольнити позов в повному обсязі.

    Малинський міський голова Фещенко М.І. в судове засідання не з’явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи. Надав суду заяву (а.с. 71) в якій вказав, що позов не визнає та просить розглядати справу без його участі.

Виконавчий комітет Малинської міської ради позов не визнав. В своєму запереченні вказав (а.с. 31), що вважає звільнення позивача законним оскільки:

1.   Розпорядження про звільнення підписане секретарем ради, так як він відповідно до закону виконує повноваження голови ради у випадку неможливості здійснення ним своїх повноважень.

2.   Позивача за два місяці було повідомлено про майбутнє скорочення у зв’язку із внесенням змін до структури апарату Виконавчого комітету Малинської міської ради.

3.   Позивачу була запропонована посада головного спеціаліста з питань програмного забезпечення, але від цієї посади вона відмовилась.

4.   Також враховувалось переважне право залишення на посаді і це право було надано ОСОБА_4, оскільки вона самостійно утримує двох дочок, а її чоловік не приймає участі у вихованні дітей.

У зв’язку з цим просить відмовити в задоволенні позову повністю за безпідставністю.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов до Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області підлягає частковому задоволенню, а в позові до Малинського міського голови Фещенка Миколи Івановича повинно бути відмовлено з наступних підстав.

    Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 працює у Виконавчому комітеті Малинської міської ради з 01.08.2000 року    (а.с. 5). 20.06.2006 року її було переведено на посаду начальника загального відділу Виконавчого комітету Малинської міської ради, а 03.12.2007 року присвоєно 9-ий ранг посадової особи місцевого самоврядування (а.с. 6). 09.02.2010 року розпорядженням голови Малинської міської ради № 25-к її було звільнено з посади у зв’язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 7). Таке скорочення було викликане зміною структури та чисельності Виконавчого комітету Малинської міської ради, які були затверджені рішенням Малинської міської ради 37 сесії 5 скликання від 13.01.2009 року та рішенням Малинської міської ради 46 сесії 5 скликання від 10.09.2009 року (а.с. 52-56). Зокрема рішенням Малинської міської ради 47 сесії 5 скликання від 28.10.2009 року (а.с. 8-9) ліквідовано відділ контролю та загальний відділ (а.с. 61-62, 81-83) і створено відділ документообігу, звернень громадян та контролю виконавчого комітету Малинської міської ради (а.с. 57-60). Відповідно було ліквідовано посаду начальника загального відділу, на якій працювала ОСОБА_1 та введено посаду начальника відділу документообігу, звернень громадян та контролю (а.с. 8) та яку було прийнято ОСОБА_4   (а.с. 32). Позивачу, у зв’язку із скороченням, було запропоновано нововведену посаду головного спеціаліста з питань програмного забезпечення, на яку вона не погодилась (а.с. 40). Посада начальника відділу документообігу, звернень громадян та контролю і жодна з інших нововведених посад ОСОБА_1 не пропонувалась, хоча були введені ще й наступні посади (а.с. 8):

-   головний спеціаліст з звернень громадян;

-   головний спеціаліст з питань контролю;

-   спеціаліст 1-ї категорії з документообігу;

-   начальник відділу організаційної роботи;

-   головний спеціаліст організаційної роботи;

-   начальник відділу містобудування та земельних відносин;

-   спеціаліст 1-ї категорії відділу містобудування та земельних відносин;

-   головний спеціаліст служби у справах дітей.

У зв’язку з цим суд вважає звільнення незаконним, так як Виконавчий комітет Малинської міської ради Житомирської області порушив частину 2 статті 40 КЗпП України відповідно до якої звільнення з підстав зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Всупереч цим вимогам не позивачу не пропонувались інші вакантні посади та з’ясовувалась  її згода на переведення на іншу роботу.

Враховуючи вищевказані порушення, суд визнає нечинним розпорядження Малинського міського голови від 09.02.2010 року № 25-к про звільнення ОСОБА_1 та, замість встановлення зобов’язання Малинського міського голови поновити її на раніше займаній посаді, поновлює її на посаді начальника загального відділу Виконавчого комітету Малинської міської ради з 09 лютого 2010 року, оскільки на це прямо вказує стаття 235 КЗпП України.

Поновлення на роботі, відповідно до статті 367 ЦПК України, підлягає до негайного виконання.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки (а.с. 39) станом на 01.02.2010 року середня заробітна плата позивача становить 2270 гривень 81 копійку за місяць.  За час вимушеного прогулу минуло 9 місяців та 9 днів. Отже розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить: 21118 гривень 53 копійки. Цю суму суд стягує на користь позивача з Виконавчого комітету Малинської міської ради. Середньомісячна заробітна плата в розмірі 2270 гривень 81 копійка, відповідно до статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає до негайного виконання.

    Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд керується статтею 2371 Кодексу законів про працю України відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що незаконним звільненням з роботи позивачу завдано значної моральної шкоди. За свою роботу ОСОБА_1 неодноразово нагороджувалась грамотами та подяками (а.с. 16-20). Порушення її законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і потребує додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки вона утримує двох дітей, які на даний час ще навчаються і це навчання є платним (а.с. 11-13).

При визначенні розміру моральної шкоди суд також враховує роз’яснення Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.2005 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та виходить із засад виваженості, розумності і справедливості. Враховуючи вищевказане та тривалий строк, необхідний позивачу для відновлення своїх прав, суд оцінює розмір моральної шкоди в дві тисячі гривень, який підлягає відшкодуванню Виконавчим комітетом Малинської міської ради. В стягненні решти частини моральної шкоди суд відмовляє за безпідставністю. Також суд відмовляє і у стягненні з Виконавчого комітету Малинської міської ради середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, оскільки позивача поновлено на роботі і на її користь стягується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Крім того суд відмовляє повністю в задоволенні позовних вимог до Малинського міського голови Фещенка Миколи Івановича в частині зобов’язання його поновити позивача на раніше займаній посаді начальника загального відділу Виконавчого комітету Малинської міської ради, оскільки відповідно до статті 235 КЗпП України поновлює працівника орган, який розглядає трудовий спір, а Малинський міський голова лише представляє Виконавчий комітет Малинської міської ради, як його керівник.

Керуючись ст. ст. 135, 138, 139, 140, 143, 151, 152, 153, 154, 158, 159, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. 41, 235, 2371 Кодексу законів про працю України , постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.2005 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», -

постановив:

    Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області задовольнити частково.

Визнати нечинним розпорядження Малинського міського голови від 09.02.2010 року № 25-к про звільнення ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника загального відділу Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області з 09 лютого 2010 року.

Стягнути з Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області  на користь ОСОБА_1 21118 гривень 53 копійки середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 2000 гривень моральної шкоди, а всього 23118  гривень 53 копійки.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 2270 гривень 81 копійка підлягає до негайного виконання.

В задоволенні решти частини позовних вимог до Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області відмовити за безпідставністю.  

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Малинського міського голови Фещенка Миколи Івановича відмовити повністю за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а суб’єктом владних повноважень протягом десяти днів з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

   

    Головуючий                                                                         А.О. Тимошенко      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація