Судове рішення #12361021

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа №22ц-14052/2010                                     Категорія № 52

Головуючий першої інстанції Гусев О.Г.

Суддя-доповідач Сидоренко І.П.

УХВАЛА

                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010р.                                  м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів – Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі – Пугачової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП «Маркет-Плазо» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 травня 2010р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Маркет-Плазо» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди, зміну підстав звільнення, -  

встановила:

23 липня 2009р.  ОСОБА_1   звернулася до суду з позовом про поновлення її на посаді комірника оптово-роздрібного магазину «Фуршет-Гурман» у ДП «Маркет-Плазо» Одеська філія ДП «Маркет-Плазо», стягнення з ДП «Маркет-Плазо» заробітної плати за час вимушеного прогулу з розрахунку середньомісячної заробітної плати в сумі 1950грн. (а.с.2-4).

19 лютого 2010р.  ОСОБА_1 подала уточнення до позовної заяви, та просила суд: поновити строк на подання заяви; змінити запис у трудової книжці на звільнення за власним бажанням за п.1 ст.38 КЗпП України, вважати дату винесення рішення суду датою звільнення; стягнути з ДП «Маркет-Плазо» заробітну плату за час вимушеного прогулу з розрахунку середньомісячної заробітної плати в сумі 1950грн., та моральну шкоду в сум 3000грн. (а.с.75-77).

Ухвалою суду першої інстанції від 24 лютого 2010р.  позовна заява ОСОБА_1. в частині вимог про поновлення на роботі була залишена без розгляду  (а.с.117).

14 квітня 2010р.  ОСОБА_1 подала заяву про уточнення позовних вимог, та просила суд: - поновити її на роботі на посаді комірника оптово-роздрібного магазину «Фуршет-Гурман» у ДП «Маркет-Плазо» Одеська філія ДП «Маркет-Плазо»;

- скасувати наказ від 28 листопада 2008р. №923-к про звільнення за прогул без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України;

- стягнути з ДП «Маркет-Плазо» заробітну плату за час вимушеного прогулу з розрахунку середньомісячної заробітної плати в сумі 1950грн., та моральну шкоду в сумі 5000грн (а.с.113-114).

В обґрунтування позову ОСОБА_1  вказала, що згідно наказу від 14.09.2005р. вона була прийнята на роботу на посаду комірника ресторану оптово-роздрібного магазину «Фуршет - Гурман» Одеської філії ДП «Маркет - Плазо». З наказом від 28.11.2008р. вона була звільнена з займаної посади у зв'язку з прогулом без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Звільнення з роботі позивачка вважає незаконним, оскільки, 01 жовтня 2008р. вона вийшла на роботу, приступила к виконанню своїх службових обов'язків, однак, адміністратор ресторану ОСОБА_2 заборонила їй виконувати свої службові обов'язки, пояснив, що адміністрація більш не зацікавлена в послугах позивачки та запропонувала звільнитись за власним бажанням. Позивачка відмовилась звільнятись, але адміністрація ресторану почала не допускати її до робочого місця. 07 жовтня 2008р. вона звернулася до прокуратури Приморського району м. Одеси з заявою про порушення її трудових прав, однак, вона була звільнена за прогул без поважних причин, хоча в цей день вона була на робочому місці.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що позивачка пропустила строк на звернення до суду без поважних причин, що позивачка була звільнена за прогул без поважних причин з додержанням вимог трудового законодавства, так як вона з 04 по 28 листопада 2008р. була відсутня на робочому місці, про що були складені відповідні акти.

 

Рішенням суду від 06 травня 2010р.  позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково (а.с.118, 119-122). Суд поновив   ОСОБА_1. строк позовної давності для звернення до суду. Суд скасував  наказ Одеської філії ДП «Маркет - Плазо» №923 - к від 28 листопада 2008р. про звільнення ОСОБА_1., та поновив  ОСОБА_1 на посаді комірника ресторану оптово-роздрібного магазину «Фуршет - Гурман» Одеської філії ДП «Маркет - Плазо». Суд стягнув  з ДП «Маркет - Плазо» на користь ОСОБА_1. 23400грн.  середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, та моральну шкоду в сумі 1000грн.  В частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць суд допустив негайне виконання судового рішення. В іншій частині вимог ОСОБА_1.   відмовлено . На користь держави з ДП «Маркет - Плазо» стягнуто 234грн. державного мита, 120грн. витрат на ІТЗ.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, посилаючись на те, що суд безпідставно поновив ОСОБА_1 строк на звернення з вказаним позовом до суду, не встановив належним чином підставі звільнення ОСОБА_1., не прийняті до уваги належні докази у підтвердження законного звільнення ОСОБА_1., та грубого порушення нею трудової дисципліни, а саме акти про її відсутність на роботі, покази свідка ОСОБА_3, та необґрунтовано прийняті до уваги покази свідка ОСОБА_4, позивачка не надала доказів завдання їй моральної шкоди (а.с.139-147).

Колегія суддів, заслухав суддю–доповідача, сторони, вивчивши  матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних  підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

 

Поновивши ОСОБА_1. строк позовної давності для звернення до суду, суд першої інстанції вказав, що вона пропустила строк для звернення до суду з поважних причин , так як вона зверталася до суду з позовом, та відповідно ухвали суду від 06 січня 2009р . будо відкрито провадження у справі (№2-1952\09). Ухвалою від 12 червня 2009р.  позовна заява ОСОБА_1. була залишена без розгляду у зв’язку з повторною не явкою позивачки в судове засідання без поважних причин (а.с.60, 61). Представник позивачки пояснив, що він не повідомляв її про хід справи, тому позивачка коли дізналася про залишення її позову без розгляду, подала 23 липня 2009р. повторно позовну заяву  про поновлення на роботі.

Судова колегія погоджується з тим, що суд першої інстанції поновив ОСОБА_1 строк на звернення до суду, та вважає, що позивачка пропустила його з поважних причин, та не може відповідати за те, що представник не виконував належним чином доручення по представництву її інтересів в суді.  

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_1. з роботи була службова записка адміністратора ОСОБА_2 та акт від 28 листопада 2008р. про відсутність ОСОБА_1. на робочому місці 04 листопада 2008р.

Задовольнивши частково позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що вона безпідставно була звільнена з роботи за п. 4 ст.40 КЗпП України, так як вона була присутня на робочому місці 04 листопада 2008р.,  але була не допущена до виконання своїх службових обов’язків.

Вказані обставини підтвердив допитаний у якості свідка ОСОБА_4., якій працював менеджером, та пояснив, що ОСОБА_1 дійсно була присутня на робочому місці 04 листопада 2008р., що акт від 28 листопада 2008р. був складений задньою датою, він підписав вказаний акт під загрозою його звільнення з роботи.    

Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю було проведено перевірку та встановлено, що ОСОБА_1 була звільнена з роботи у порушені вимог трудового законодавства (а.с.8).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким суд дав належну оцінку та нормам КЗпП України.

Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не обґрунтовано не прийняті до уваги покази свідка ОСОБА_3, та не наведені докази про завдання моральної шкоди, так як суд першої інстанції вказав, що він не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_3 у зв’язку з тим, що він до цього часу працює у відповідача, та його пояснення не підтверджені іншими доказами по справі, а моральна шкода стягнута на користь ОСОБА_1. у відповідності з вимогами ст..237-1 КЗпП України.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Представник відповідача не довів суду першої та апеляційної інстанції обґрунтованість своїх заперечень. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст..ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДП «Маркет-Плазо» відхилити. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 травня 2010р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді апеляційного суду Одеської області                 І.П.Сидоренко    

                                                С.О. Погорєлова  

                                        Т.В. Цюра  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація