2 червня 2006 року                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

                   Тітова Ю.Г.,

                                     Панталієнка П.В.,

                                               Пшонки М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2на рішення Дніпровського районного суду          м. Києва від 13 лютого 2004 року та ухвалу  апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2004 року в справі за позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання недійсним  державного акту на право приватної власності  на землю та зобов'язання  не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою  загального користування,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дніпровського районного суду  м. Києва від 13 лютого 2004 року , яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 квітня  2004 року, частково задоволено позовні вимоги              ОСОБА_2:

- визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, який видано на ім'я ОСОБА_1та зареєстровано за №НОМЕР_1в книзі записів державних актів на право приватної власності  на землю.

 Задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 знести зведену огорожу на землі загального користування - проїзді, який прилягає до належного їй домоволодіння.

 У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначених судових рішень стосовно задоволення вимог         ОСОБА_1у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам закону.

         Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права.

З наведених у скарзі доводів не вбачається, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення закону, що передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу  ОСОБА_2відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого         2004 року та ухвалу  апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cудді:                                                                Ю.Г.Тітов 

                                                                           П.В. Панталієнко

                                                                                     М.П. Пшонка