Справа № 2– А – 1688/10

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  06 грудня  2010року                                         м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого           –  судді  Малиновського О.М. ,

при секретарі          –  Стояновій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси – про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 15.11.2010р. звернувся до суду з позовними вимогами в яких просить визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р., просить зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 06.09.2010р., зобов’язавши відповідача в подальшому здійснювати перерахунок конкретного розміру пенсії позивачу відповідно до зростання мінімального розміру пенсії за віком, встановленого законом.

Позов мотивований тим, що на думку позивача управління ПФУ в Суворовському районі  м. Одеси неправомірно проводить йому розрахунок та виплату пенсії, як особі яка є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом ІІ групи та належить до 1 категорії, відповідно до постанови КМ України № 530 від 28.05.2008р., яка передбачає розмір мінімальної пенсії за віком в розмірі 22,30 гривень, без врахування ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Позивач в судове засідання не явився. Від його представника   до суду надійшла заяву в якій він підтримав пред’явлені позовні вимоги, просив розглянути справу за його відсутність.

Представник відповідача був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи. В судове засідання не явився без поважних на те причин.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

    Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом ІІ групи, віднесений до першої категорії. Дана обставина підтверджується посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.09.2003р.(а.с.5) та довідкою МСЕК № 047191 (а.с.6). В зв’язку з тим, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом ІІ групи першої категорії він віднесений до соціальної групи осіб, на яких розповсюджуються дії Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом Закону № 796-ХІІ).

Як вбачається з відповіді від 22.04.2010р. на ім’я ОСОБА_2 – представника позивача, УПФ в Суворовському районі м. Одеси було зазначено, що позивачу з 22.05.2008р. розмір пенсії розраховувався на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р.   «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». З 01.07.2008р. згідно постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС у 1986році, розмір пенсії інвалідам ІІ групи не може бути нижчим 1090 гривень.

    Проте суд вважає, що проведення розрахунку та виплата пенсії позивачу,  виходячи з розміру встановленого вказаними постановами Кабінету Міністрів України є протиправною, звужує передбачені законом права позивача, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону № 796-ХІІ визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до І категорії, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІI групи, щодо котрих установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими вісьма мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 Закону  № 796-ХІІ особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної  пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ст.67 до Закону № 796-ХІІ,   розміри доплат, пенсій, компенсацій встановлюється КМ України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Згідно з частиною третьою ст.67 вищезазначеного Закону  у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір основної і додаткової пенсії за шкоду  заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

     Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надала Верховна Рада України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

    Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру основної та додаткової пенсії позивачу, застосуванню підлягають ч.3 ст.46 Конституції України, ст.ст.49,50,54 Закону № 796-ХІІ, ч.1 ст.28 Закону 1058-ІУ, які є визначальними при соціальному забезпечені позивача, а не постанови Кабінету Міністрів України, які допускають звуження змісту та обсягу прав позивача та суперечать зазначеним вище  нормам Конституції України та Законів.  

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. № 1646-УІ, ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.» № 2154-УІ від 27.04.2010р., позивач мав право на отримання пенсійного забезпечення передбаченого Законом № 796-ХІІ, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01.07.2010р. – 709 гривень, з 01.10.2010р. – 723 гривень.

    Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача в подальшому проводити перерахунок розміру пенсії, то суд вважає в цій частині вимог відмовити, оскільки судом не можуть забезпечуватись задоволення позову на майбутнє.

Керуючись ст.ст.10,11,76,79,160,161,163171-2 КАС України,  -

ПОСТАНОВИВ

          Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

    Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси у не здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з урахуванням ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р..

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 06.09.2010р.

    В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання постанови суду.    

Суддя –