Справа № 2-1653/2009р.,2-68/2010р.
Строка звітності 41
РІШЕННЯ
Іменем України
15 листопада 2010 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі : головуючого судді – Якимець Т.Є.
при секретарі – Бучинській І.М.
з участю адвоката – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
державного органу КМУ ГУ МВС України в Полтавській області про виселення у зв’язку з неможливістю спільного проживання та зняття з реєстрації,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення та зняття з реєстрації.
Ухвалою суду від 15.11.2010 року за заявою ОСОБА_2 провадження по справі за її позовними вимогами до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення та зняття з реєстрації закрито в зв’язку з відмовою від позову.
В судовому засіданні ОСОБА_2 змінені позовні вимоги підтримала, дала пояснення, що згідно свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом їй належить житловий будинок АДРЕСА_1. В будинку зареєстровані та мешкають ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх діти її онуки ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перешкоджають їй користуватися її власністю, вчиняють сварки, спричиняють побої,погрожують розправою. Вона не має доступу до ванної кімнати, кухні. Неодноразово зверталася вона за допомогою в міліцію, але позивачі змінюють своє відношення на короткий проміжок часу, а потім все починається спочатку. Вона побоюється за своє життя та здоров’я, в зв’язку з чим інколи вимушена мешкати у своєї сестри. Будучи людиною похилого віку, вона втратила спокій, постійно зізнає знущань зі сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Спільне проживання з ними в одному будинку є неможливим через їх протиправну поведінку. Прохає суд у зв’язку з неможливістю спільного проживання в одному будинку виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житла, зобов’язати КМУ ГУ МВС України в Полтавській області зняти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з реєстрації за адресою: м.Кременчук, вул.Котлова,68-б.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх представник за дорученням ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали, дали пояснення, що вони дійсно не знаходять з позивачкою спільної мови, але перешкод позивачці в користуванні власністю вони не чинять, вона сама втручається в їх життя, постійно викликає міліцію, провіряє їх кастрюлі, забороняє здійснювати ремонт, переобладнання в будинку. ОСОБА_3 прожила в цьому будинку з дитинства і також має право користування цим будинком. Прохають позивачці в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача КМУ ГУ МВС України в Полтавській області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, направили до суду заяву, в якій щодо позовних вимог покладаються на розсуд суду, прохають суд розглянути справу та прийняти рішення в відсутність їх представника .
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши позивачку ОСОБА_2, її адвоката ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх представника ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7,ОСОБА_8, вважає, що змінені позовні вимоги підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 30.07.1984 року , посвідченого державним нотаріусом 2-ї Кременчуцької державної нотаріальної контори Литвиненко Л.І., р. № 1746, та свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.07.1981 року , посвідченого державним нотаріусом 2-ї Кременчуцької державної нотаріальної контори Литвиненко Л.І., р. № НОМЕР_1, на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.
В будинку зареєстровані та мешкають ОСОБА_3 з 1967 року, ОСОБА_4 з 1983 року після реєстрації шлюбу з ОСОБА_3,, їх діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з дня народження, що підтверджується довідкою ТОВ «Добробит» від 25.05.2009 року за № 350.
Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 21.05.2010 року ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.07.1981 року , посвідченого державним нотаріусом 2-ї Кременчуцької державної нотаріальної контори Литвиненко Л.І., р. № НОМЕР_1, та визнання права власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 відмовлено.
Тривалий час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинять перешкоди ОСОБА_2 в користуванні власністю, вона має право користуватися тільки самою найменшою кімнатою, де стоїть її ліжко та їх шафа. Стілець з кімнати забрали, дивитися телевізор не дозволяють, користуватися телефоном також, закривають кухню на замок, звинувачують її в крадіжках. ЇЇ одяг висить на веранді. Продали її стіл, шафу та холодильник, готовити їсти вона вимушена біля туалета, спричиняють їй побої, викликали психотерапевта, про це підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7,ОСОБА_8.
Із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.04.2009 року вбачається, що 03.04.2009 року ОСОБА_2 викликала за місцем мешкання міліцію в зв’язку з тим, що між нею та ОСОБА_3 виникла сварка з приводу того, що остання не пускала її на кухню приготувати сніданок, з ОСОБА_3 була проведена профілактична бесіда, винесено офіційне попередження, на підставі п.2 ст.6 КПК України в порушенні кримінальної справи було відмовлено.
Із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.05.2009 року вбачається, що ОСОБА_2 06.05.2009 року звернулася в міліцію з приводу сварки, що виникла на грунті побутових відносин з приводу спільного проживання, з ОСОБА_3 була проведена профілактична бесіда, винесено офіційне попередження, на підставі п.2 ст.6 КПК України в порушенні кримінальної справи було відмовлено.
Згідно акту судово-медичного обстеження № 604 від 12.05.2009 року на момент судово-медичного обстеження у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливі на туловищі, правій верхній та правій нижній кінцівках, осаднення на правому передпліччі, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею дотику, можливо в зазначений строк, про що свідчить їх характер, і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних пошкоджень, що не потягли короткочасного розладу здоров’я .
24.06.2009 року відносно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за ч.1 ст.125 КК України. Постановою Крюківського районного суду м.Кременчука від 26.07.2010 року за заявою ОСОБА_2 та за згодою ОСОБА_10 провадження по кримінальній справі було закрито, ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності звільнена у зв’язку з примиренням потерпілої з підсудньою.
16.09.2010 року ОСОБА_2 повторно звернулася з заявою до Крюківського РВ в зв’язку з тим, що відповідачі знову створюють їй умови,неможливі для сумісного проживання. Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.09.2010 року в порушенні кримінальної справи за ст.296 КК України відмовлено на підставі п.2 ст.6 КК України, оскільки ОСОБА_3 змінила місце мешкання,їй винесено офіційне попередження про недопустимість насильства в сім’ї.
21.10.2010 року ОСОБА_2 знову направила заяву до Крюківського РВ в зв’язку з тим, що в її адресу ОСОБА_3 продовжує висловлювати погрози.
Відповідно до ст.157 ЖК України члени сім’ї власника житлового будинку можуть бути виселені у випадках, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України. Виселення проводиться в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.
Із змісту ч.1 ст.116 ЖК України вбачається, що якщо особи створюють неможливі для інших проживання з ними в одному будинку, а заходи попередження виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу зацікавлених осіб проводиться без надання іншого житлового приміщення.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Суд вважає, що оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно створюють для ОСОБА_2 неможливі умови для проживання в одному будинку, що належить позивачці на праві власності, заходи попередження не дали позитивного результату, ОСОБА_2має право вимагати усунення перешкод в користуванні власністю, позовні вимоги ОСОБА_2 про виселення у зв’язку з неможливістю спільного проживання та зняття з реєстрації необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст.10,11,60, 212,213, 215 ЦПК України, ст.ст.116,156,157 ЖК України, ст.ст.386, 391 ЦК України, суд,-
вирішив:
Змінені позовні вимоги ОСОБА_2 до фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, КМУ ГУ МВС України в Полтавській області про виселення у зв’язку з неможливістю спільного проживання та зняття з реєстрації задовольнити.
Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
Зобов’язати КМУ ГУ МВС України в Полтавській області зняти ОСОБА_3, ОСОБА_4 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з часу його проголошення.
Суддя
Повний текст рішення виготовлений 22.11.2010 року