УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2010 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючого: Стана І.В.
суддів: Марчука О.П.,Машкаринця І.М.
з участю прокурора: Сирохман Л.І.
:
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 5 жовтня 2010 року,яким:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, з середньою освітою, не одруженого, сезонного працівника, гр-на України, судимого, в тому числі:
- за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 29.03.2006 року за ст.307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений від покарання за хворобою на підставі ст.84 КК України;
- за вироком Хустського районного суду від 14.03.2007 року за ст.309 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.03.2008 року за ст.185 ч.1 КК України на 1 рік,-
засуджений за ч.1 ст.263 з застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік позбавлення волі.
Справа №Ў11-698/10 Номер рядка статистичного звіту:29
Головуючий у першії! інстанції: Гримут В. І.
Доповідач: Машкаринець ЇМ.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступлення вироку в законну силу залишено без зміни-підписку про невиїзд.
Речовий доказ-карабін системи «Мосіна» калібру 7,62 мм передано УМВС України в Закарпатській області.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що в період з липня 2006 року, знайшовши на горищі будинку своїх родичів в с.Березово,138 Хустського району карабін системи «Мосіна» калібру 7,62 мм, який є вогнепальною зброєю, незаконно перевіз і зберігав цю зброю в квартирі свого знайомого ОСОБА_3 АДРЕСА_2, а згодом в гуртожитку АДРЕСА_3 і 31 травня з метою незаконного збуту вогнепальної зброї перевіз її до смт.Буштина Тячівського району, з якою біля 12 години цього дня був затриманий працівниками міліції в приміщенні залу очікування місцевого залізничного вокзалу.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 не заперечуючи фактичних обставин вчиненого злочину, доведеності його вини та кваліфікацію дій за ч.1 ст.263 КК України, просить змінити оскаржений вирок шляхом пом»якшення покарання, посилаючись на його щире каяття та наявність у нього тяжких хронічних хвороб: вірусу імунодефіциту людини та ускладненої трофічної виразки гомілок.
В запереченні на апеляцію прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує на безпідставність апеляції засудженого ОСОБА_1 про пом»якшення покарання, оскільки ця особа, будучи 7 разів судима за скоєння умисних злочинів, судимість за які не погашена, має стійку криміногенну поведінку і не бажає встати на шляхи виправлення, а мінімальне покарання в вигляді одного року позбавлення волі ОСОБА_1 призначено з врахування обставин, на які засуджений посилається в апеляції.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який апеляції засудженого вважає необґрунтованою і просить вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляції засудженого не підлягають до задоволення з таких підстав.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом першої інстанції, та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.263 КК України підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.
В цій частині висновок суду в апеляції не оспорюється і апеляційним судом відповідно до вимог ч.1 ст.366 КПК України не перевіряється.
При призначенні покарання ОСОБА_1 судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.
При цьому за наявності кількох обставин, що пом»якшують покарання ( визнання вини, сприяння слідству у розкриттю злочину) та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, який страждає тяжкими хронічними захворюваннями ( вірусом імунодефіциту людини та ускладненою трофічною виразкою гомілок) покарання ОСОБА_1 призначено нижче від найнижчої межі передбаченої законом за цей злочин та в передбаченій законом мінімальній межі покарання у вигляді позбавлення волі.
Підстав для зміни вироку і обрання покарання не зв»язаного з позбавленням волі ОСОБА_1, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності і є судимим, не має.
За таких обставин покарання засудженому ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, є справедливим і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, обставини, на які посилається в апеляції засуджений, при призначенні йому покарання враховані, а тому апеляція до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 5 жовтня 2010 року щодо нього без зміни.
Судді: