Справа № 22а-10043/2007р. Головуючий
Категорія-23(1) у 1 інстанції - Бондарчук Г.Д.
Доповідач - Братіщева Л.А.
УХВАЛА
Іменем України
2007р. березня 21 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Неклеси В.І.
суддів: Братіщевої Л.А., Митрофанової Л.В.
при секретарі Бондаренко І.В.
з участю представника відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2006р.у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції про не втручання в майно позивача, скасування податкових повідомлень та відшкодування моральної шкоди, -
Встановила:
Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Криворізької мі міжрайонної державної податкової інспекції про "не втручання в майно позивача, скасування податкових повідомлень та відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній. скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду від 12.10 .'2006р. і ухвалити нову, задовольнивши її позовні вимоги, -.. посилаючись на те, що відхилив її позовні вимоги про зобов'язання відповідача не вчиняти дії щодо втручання в її майно та відкликати свої (відповідача) запити суд порушив норми матеріального права, а саме вимоги п.11ст.10, та п. 11ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України» та ст.3п.п.7.2.1, п.7.2ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ці норми матеріального права доводять, що податківці мають право стягувати податкову заборгованість із неї виключно за рішенням суду. Права втручатися в її майно шляхом розшуку тобто надіслання запитів у МРЕВ, ДАЇ, БТІ до подання позовної заяви про стягнення з неї недоїмки, - податківці не мають.
Вважає, що суд безпідставно відмовив їй в позові про скасування повідомлень відповідача від 31.12.2003р. № 404180006813639 і № 404180006806614 та 31.12.2004р. №
2
404180007013985, які відповідачем були їй несвоєчасно направлені рекомендованим листом, лише 29.09.2005р. і відповідно до норм п.п.6.2.4 п.б.2ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» ці повідомлення вважаються такими, що не були врученими платнику податків.
Вважає, що відповідач після виконання стягнень за рішенням суду, без суду, в порушення ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» перерозподілив суми, сплачені нею в процесі виконавчого провадження, чим штучно створив їй нову недоїмку понад 20тис.грн., але суд в порушення вказаних норм матеріального права, відмовив їй у позові, в порушення також норм ст.ст.3, б, 19, 32, 55 Конституції України суд відмовив їй в стягненні 1 000грн. моральної шкоди.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідачем згідно вимог ст.12, розділу З Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», було додатково донараховано за 1999р. виходячи з сукупного доходу 5036грн.33коп. і пеню в розмірі 14 61грн.
Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не сплатила визначену суму податку, рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 25.01.2002р. з ОСОБА_1 було стягнуто 5036,33грн. прибуткового податку і 1308грн. пені. Таким же чином ОСОБА_1 було донараховано прибуткового податку за 2000р. в сумі 27 608грн. 83коп. , за 2001р. в сумі 10 513грн., за 2002р. в сумі 6 652грн.08коп.
20.11.2003р. ОСОБА_1 сплатила борг в сумі 27 884грн.93коп., а 13.07.2004р. - 10 513грн.
В результаті сплати ОСОБА_1 27 884,93грн. відповідачем було погашено податкового боргу 26.967,26грн. та пеня в результаті розподілу 917,67грн. При сплаті податкового боргу на суму перерахунку податки з доходів найманих працівників: за 1999р. нарахована пеня в сумі 4667,93грн., а на суму перерахунку за 2000р. (на суму 27 608,83грн.) 13 702,93коп.
25.11.2003р. ОСОБА_1 сплачено б 347грн. Із них погашено податкового боргу на суму 3452грн.74коп. та пені за несвоєчасну сплату 2894,26грн. Одночасно нараховувалась пеня на суму податку з доходів найманих працівників за 2000 рік в сумі 2169,27грн. Станом на 01.01.2006р. недоїмка склала
3
193 980грн.24коп., та залишок неоплаченої пені за несвоєчасну сплату в сумі 18 423,2 0грн.
13.07.2004р. сплачено 10 513грн. Із них розподілились в погашення податкового боргу 6 296,45грн. та в погашення пені за рахунок розподілу 4 216,55грн. Одночасно нараховувалась пеня за несвоєчасну сплату на перерахунок податку з доходів найманих працівників за 2000р. (на суму 27 608,83грн.) в сумі 1752,89грн. та на перерахунок за 2001р. (на суму 10513грн.) в сумі 995,85грн. В подальшому розрахункові операції в картках особових рахунків не проводились. Станом на 01.01.2006р. податковий борг склав 21 214грн.39коп. та пеня в картках особових рахунків 16 955,39грн.
Повідомлення ОСОБА_1 про розподіл пені при сплаті податкового боргу були направлені поштою.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 суд обґрунтовано послався на вимоги: Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (п.2ст.8); Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої Наказом ДПА України 21.04.1993р. № 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9.06.1993р. № 64 (ст.12, розділ 3); Інструкції «Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» від 11.06.2003р. № 290 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2003р. за № 522/7843 (п.3.7; 3.8; ст.2.10п.(в),ст.3.2 п.(в).
Суд першої інстанції також обґрунтовано послався на ч.2п.16.33ст.16 Закону України № 2181 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» та п.3.7 «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», вважає безпідставними вимоги ОСОБА_1 щодо скасування повідомлень про наявність заборгованості по податковим платежам.
Як вважає колегія суддів, суд першої інстанції також правильно дійшов висновку про те, що не знайдено доказів спричинення діями відповідача ОСОБА_1 моральних страждань, та обґрунтовано відмовив їй в відшкодуванні моральної шкоди.
Доводи позивача про те, що відмовляючи їй в позові суд порушив норм матеріального права, спростовуються матеріалами справи та висновками суду. Інші доводи позивача викладені в апеляційній скарзі не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
4
За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачає.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову, оцінку, ухвалив постанову яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 200 6р.залишити без змін.
Ухвала в повному обсязі буде складена 27 березня 2007 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.