Справа № 22-13318/2010 року Головуючий першої інстанції Радченко Л.А.
Категорія: 27 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„12” жовтня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Пономарьової О.М.
Суддів: Осипчук О.В., Шевченко В.Ю.
При секретарі: Валуйському В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Акціонерно – комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Артемівського відділення Донецької області філії АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2010 року позов Акціонерно – комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Артемівського відділення Донецької області філії АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерно – комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Артемівського відділення Донецької області філії АКБ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 45-14/45 від 03.04.2007 року 136013,27 грн. – прострочену заборгованість по кредиту; 22943,72 грн. – заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1455,02 грн. – заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків; 5000 грн. – штраф за несвоєчасне повернення кредиту; 5000 грн. – штраф за несвоєчасне повернення відсотків, а всього: 170412,01 грн. Звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1, посвідченим 03.04.2007 року приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі № 3686, а саме: чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 76,10 кв.м., житловою площею 45,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3 на праві власності, з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 45-14/45 від 03.04.2007 року в сумі 170412,01 грн., шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Зобов*язано відповідачів протягом 10 днів з дня набуття рішенням законної сили звільнити предмет іпотеки, що належить ОСОБА_3 на праві власності. Вирішено питання щодо судових витрат. В решті позову відмовлено.
З вказаним рішенням не погодились відповідачі в частині стягнення неустойки на загальну суму 34 398 грн. 74 коп., подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду в цій частині скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені цих вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідності рішення суду нормам справедливості, розумності, добросовісності.
В обґрунтування доводів скарги відповідачі посилаються на те, що суд не врахував, що саме в період фінансової кризи позивач порушив ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» порушив п. 2.13.1 кредитного договору та змінив процентну ставку по кредиту з 16,5% до 18%. Також суд не врахував, що на час ухвалення рішення заборгованість по процентам за кредитним договором була погашена.
Рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 136013,27 грн., звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зобов*язання звільнити предмет іпотеки, відмови в решті позовних вимог - ніким із сторін не оскаржується, тому апеляційним судом в цій частині не ревізується.
В апеляційному суді відповідач ОСОБА_2 підтвердив про обізнаність членів його родини та відповідачів по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи, підтримав доводи скарги в повному обсязі.
Позивач направив до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких міститься прохання розглядати справу у відсутність представника банку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції при розгляді справи визнано встановленим, що згідно договору кредитної лінії № 45-14/45, між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на суму 161600 грн. зі сплатою 16,5% річних та кінцевим терміном погашення до 02.04.2017 року. Згідно з п.п. 1.1.1, 2.5, 3.3, 7, 3.3.9 кредитного договору ОСОБА_1 зобов*язан щомісяця до 10 числа сплачувати транші основної заборгованості в сумі 1346,67 грн. до 10 числа місяця наступного за звітним, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 свої зобов’язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 01.10.2009 не погашені: транші основної заборгованості з 10.12.2008 року по 10.09.2009 року, проценти за користування кредитними коштами з 10.01.2008 року по 10.09.2009 року. Відповідно до п.4.2 кредитного договору передбачена відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. За невиконання (прострочення) сплати процентів та траншів кредиту п. 4.3 кредитного договору передбачена відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі 10% від суми кредиту, визначеного п.1.1.1 вказаного договору за кожний випадок невиконаного (простроченого) зобов’язання. Згідно наданого акту звірки розрахунків за кредитним договором заборгованість за кредитом станом на 27.05.2010 року складає: прострочена заборгованість по кредиту -136013,27 грн., заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту -22943,72 грн., штраф за несвоєчасне повернення кредиту - 80800 грн., заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків – 1455,02 грн., штраф за несвоєчасне повернення відсотків -64640 грн., а всього: 305852,01 грн.
Задовольняючи частково позов в частині позовних вимог про стягнення неустойки і, зменшуючи суму штрафів з 80800 грн. до 5000 грн., та з 64640 грн. до 5000 грн., суд першої інстанції керувався вимогами ч.3 ст. 551 ЦК України і врахував майновий стан відповідачів, наявність фінансової кризи.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду в цій частині, вважає їх законними та обґрунтованими.
Доводи скарги щодо того, що судом не прийнято до уваги погашення заборгованості по процентам на час ухвалення судового рішення, безпідставні, оскільки судом це враховано і з відповідачів не стягнуто заборгованість по процентам за кредитом. Посилання апелянтів на неврахування судом тяжкого фінансового становища внаслідок кризи також не заслуговують на увагу, оскільки судом з урахуванням саме цих обставин зменшено суму неустойки з 169838 грн. 74 коп. до 34398 грн. 74 коп., тобто на 135440 грн. Також є необґрунтованими посилання відповідачів в скарзі на безпідставне збільшення позивачем процентної ставки за кредитом, оскільки з доповнень до позовної заяви ( а.с.78) вбачається, що позивачем розрахунок заборгованості провадився виходячи з процентної ставки 16,5%, а не 18%.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення суду є законним і обґрунтованим, тому відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд –
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: