РІШЕННЯ

 іменем   України

Справа номер 2-190/2007р.

24   квітня   2007   року   Славутицький   міський   суд   Київської  області   у   складі: головуючого : Малишенко Т.О. при секретарі: Журавській Л.Ф.

за участі представника позивача:  Бородіної О.І., відповідача: ОСОБА_1., третьої особи: ОСОБА_2., інша третя особа не з'явилась.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" до ОСОБА_1 треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3-про зобов'язання укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

Позивачі звернулись до суду із позовною заявою про зобов'язання укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Посилаються на те, що на підставі ордеру у житлове приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 заселилась сім'я ІНФОРМАЦІЯ_1 ордер було видано ОСОБА_1 на неї і її членів сім'ї. Згідно рішення Славутицької міської ради позивачам надані повноваження із забезпечення обслуговування та ремонту жилого фонду, жилий фонд міста Славутича, в тому числі і квартира, в якій проживає позивач, передана на баланс КП „ЖКЦ". Позивачу було запропоновано укласти договори на надання житлово-комунальних послуг, шляхом надіслання на її адресу проектів договорів, але в добровільному порядку позивач не уклала наданих договорів. Тому просять зобов'язати ЧОСОБА_1, укласти договори на надання житлово-комунальних послуг. В той же час відповідачу надавались з 01.10.2003 року по 01.02.2007 року житлово-комунальні послуги, і на цей час у позивача утворився борг у сумі 7 480 гривень 42 копійки, який позивачі просять стягнути з відповідача.

Представник позивача як на попередньому розгляді справи так і в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному об'ємі.

Відповідач ОСОБА_1., позовні вимоги визнала частково, суду повідомила, що позовні вимоги визнає частково, дійсно необхідно було укласти договори про забезпечення житлово-комунальними послугами, але у неї не було часу. В той же час комунальні послуги надавались не тільки їй, а і іншим членам сім'ї, на даний час крім неї у квартирі зареєстровані і інші повнолітні члени її сім'ї і бувшої сім'ї, це дочка і бувший чоловік. Тому вона згодна, що необхідно укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, але комунальні послуги, які надавались у період з 01.10.2003 року, надавались не тільки їй, а і бувшому чоловіку і дочці ОСОБА_4, яка на той час була неповнолітня і знаходилась на утриманні батька, оскільки вони розлучились із чоловіком і він пішов з дочкою жити в іншу сім'ю, але залишався із дочкою зареєстрованим за цією адресою і тому комунальні послуги нараховувались на всіх зареєстрованих за цією адресою осіб.

Третя особа ОСОБА_2., суду повідомила, що вона позовні вимоги не підтримує, батько про розгляд справи повідомлений, але на даний час не зміг з'явитись до суду так як виїхав на роботу в іншу місцевість. Оскільки на даний час вона є повнолітньою, то буде платити свою частину у даному житлі, хоча і не живе у цій квартирі.

2

Мати створила неможливі умови для проживання, вона зловживала спиртними напоями, після того, як батько із матір'ю розвелись, вони з батьком пішли жити в іншу сім'ю. У квартирі проживала матір і вона повинна була платити комунальні послуги, з яких причин вона не уклала договори про надання житлово-комунальних послуг їй не відомо, і чому вона не платила комунальні послуги вона також не знає.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений, письмових заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради № 25 від 10.02.1989 року ОСОБА_1 на склад сім'ї три (3) особи, вона, чоловік - ОСОБА_3., дочка - ОСОБА_4., було надане жиле приміщення яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, згідно ордеру № 3621 від 10.02.1989 року.

Відповідно до рішення Славутицької міської ради від 28.02.2003 року за №169-17-IV було створено комунальне підприємство "Житлово-комунальний центр", якому надані повноваження із забезпечення обслуговування та ремонту жилого фонду міста. Рішенням виконавчого комітету від 27.10.2003 року увесь жилий фонд міста, в тому числі і вищевказана квартира, були передані на баланс КП ЖКЦ.

Рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради № 657 від 11.12.2003 року був затверджений типовий договір про забезпечення житлово-комунальними послугами. З 01 січня 2004 року розпочалась договірна кампанія. Шляхом публікацій у місцевій газеті було оголощено про переукладання договорів з новоствореним підприємством на надання житлово-комунальних послуг, але ОСОБА_1., у добровільному порядку договір не уклала. 24.09.2006 року були направлені проекти договорів на надання житлово-комунальних послуг ОСОБА_1., який вона отримала 29.09.2006 року, що підтверджується корінцем повідомлення. Згідно з копії особового рахунку квартири номер АДРЕСА_1, з 01.10.2003 року, даному житлу надавались комунальні послуги, і у період з 01.10.2003 року по 01.02.2007 року за даною квартирою утворився борг у сумі 7 480,42 гривень по оплаті житлово-комунальних послуг.

Вислухавши сторони, вивчивши надані документи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 509 ЦК України (Нова редакція) і ст. 151 ЦК України (Стара редакція) одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії. Кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 61 ЖК України користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається у письмовій формі на підставі ордеру на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно наданих документів вбачається, що ордер на вищевказане житлове приміщення видано на ім'я ОСОБА_1  у 1989 році, на той час дане житлове приміщення було власністю Чорнобильської АЕС, знаходилось у нього на балансі, і договір найму був між відповідачем і власником житла. Після декількох реорганізацій, житловий фонд було передано територіальній громаді м. Славутича, і відповідно до рішення Славутицької міської ради від 28.02.2003 року за №169-17-IV було створено комунальне підприємство "Житлово-комунальний центр", якому надані повноваження із забезпечення обслуговування та ремонту жилого фонду міста. Рішенням виконавчого комітету від 27. 10. 2003 року увесь жилий фонд міста, в тому числі і вищевказана квартира, були передані на баланс КП ЖКЦ.

Відповідно до п. З ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлений обов'язок споживача укласти договори на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року, у редакції Постанови № 45 від 24.01.2006

3

року, а також п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків, у редакції Постанови КМУ від 08.10.1992 року, визначений обов'язок власника (наймача) квартири щодо своєчасної оплати житлово-комунальних послуг. Такий же обов'язок споживачів житлово-комунальних послуг встановлений у статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та у п. 7 Постанови КМУ "Про затвердження Правил користування приміщеннями житлових будинків". І тому суд вважає, що у відповідача виникло зобов'язання по відношенню до позивачів укласти договори на забезпечення житлово-комунальними послугами, оскільки з 01.10.2003 року позивачі надавали відповідачу житлово-комунальні послуги. Існування боргу за даною квартирою за надання житлово-комунальних послуг є підтвердженням невиконання зобов'язання наймача, в даному випадку ОСОБА_1

Обов'язок щодо оплати споживачами житлово-комунальних послуг встановлений статтею 68 ЖК України, відповідно якої наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги вносяться щомісяця. Тому суд вважає, що борг за житлово-комунальні послуги у сумі 7 480 гривень 42 копійки, який утворився з 01.10.2003 року по 01.02.2007 року, підлягає стягненню з відповідача.

Також суд вважає, що вимоги в частині стягнення понесених судових витрат з відповідача на користь позивачів підлягають задоволенню, оскільки в разі прийняття рішення судом на користь позивачів, судові витрати підлягають стягненню на їх користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,212,214,215,218 ЦПК України, ст. 61,66,68,68 ЖК України, ст.509 ЦК України (нова редакція), ст. 151 ЦК України (Стара редакція), суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 укласти договори з Комунальним підприємством "Житлово-комунальний центр" на надання житлово-комунальних послуг.

Стягнути з ОСОБА_1заборгованість за житлово-комунальні послуги на користь Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" у сумі 7 480 гривень 42 копійки, а також понесені судові витрати у сумі 104 гривні 80 копійок.

Копію рішення направити третій особі для ознайомлення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.