Справа № 2-33232/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 листопада 2010  р.                              Євпаторійській міський суд Ар Крим  в складі:

головуючого судді             -             ЗАХАРОВОЇ І.О.

при секретарі                      -             ЦИВІНСЬКІЙ К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа КП «Житловик-3» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суді із позовом  до ОСОБА_3, третя особа КП «Житловик-3» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1. Нижче за її квартиру, на четвертому поверсі під'їзду проживає відповідач, який у вересні 2008 року на стояку гарячої води в своїй квартирі самовільно встановив кран і перекрив доступ гарячої води в квартири, розташовані вище, у тому числі і в її квартиру. Весь цей час, до травня 2010 р., вона не могла користуватися гарячою водою з вини відповідача. Проте за весь період  вона  оплачувала комунальні послуги за користування гарячою водою, не знаючи, що вона не поступає в її квартиру з вини квартиронаймача 50 квартири, тобто відповідача. Таким чином, за період з вересня 2008 р. по травень 2010 р. з вини відповідача ОСОБА_3 надмірно сплатила за гаряче водопостачання 900 гривень, тобто на цю суму неправомірними діями останнього їй завдана матеріальна шкода. Крім того, неправомірними діями відповідача ,  що виразилися в необґрунтованому відключенні гарячого водопостачання і доступу гарячої води в її квартиру впродовж двох років, їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює  в 5000 гривень. Дану суму моральної шкоди я Просить стягнути з відповідача завдану матеріальну та моральну шкоду у визначеному вище розмірі.

Відповідач подав заперечення проти позову, відповідно до змісту яких  він у грудні 2006 року поміняв стояки гарячого і холодного водопостачання в своїй квартирі, у зв'язку з тим, що металеві стояки, якими був оснащений будинок, пришли в непридатність, стояк гарячого водопостачання «потьок». Сусід з третього поверху погодився міняти труби, а сусіди з п'ятого і вище за поверхи - ні. У зв'язку з тим, що доступ до труб при здійсненні  вказаних робіт був обмежений (із-за відмови проводити заміну стояків мешканцями з п'ятого і вище за поверхи), стояк гарячої води у його квартирі  був замінений частково на пластик: з третього поверху до половини висоти квартири виходить пластикова труба, а вище йде металева. Кран (запірний пристрій) був встановлений в пластиковій трубі у зв'язку з тим, що проживаюча над нами немолода жінка забувала закрити воду і «затоплювала» нас. Якщо вона починала нас «топити», ми перекривали воду до приїзду аварійної служби, у зв'язку з чим неодноразово уникали серйозних пошкоджень квартири і квартири розташованої нижче. Ніякими правилами установка подібного крана не заборонена. У січні 2010 року вище за з'єднання з пластиком металева труба потекла. Його дружина була вимушена перекрити гарячу воду, щоб не затопити сусідів нижніх поверхів і 25.01.2010 роки  дала заявку в КП «Житловик 3» на ремонт. Наступного дня прийшла бригада працівників, яких дружина пустила в квартиру, вони подивилися поточну трубу та  зробили висновок, що на цієї ділянці має  працювати бригада працівників іншого фаху. Також вони пояснили, що ремонт даної ділянки труби з його квартири неможливий зважаючи на обмеженість доступу, і запропонували домовитися з сусідами з п'ятого по дев'ятий поверх. Дружина повідомила сусідів з п'ятий по дев'ятий поверхи, на що мешканці кв. 54 (п'ятий поверх), кв. 62 (позивачка, сьомий поверх) , кв. 66 (восьмий поверх) міняти труби не будуть. Про те, що вказані сусіди не згодні міняти труби, дружина повідомила в КП «Житловик 3». Коли вони  знаходяться удома, вони відкривають стояк гарячої води, а коли йдуть з будинку, вимушені перекривати цей стояк, щоб не затопити сусідів з третього поверху, в квартирі яких зроблений дорогий ремонт і які в своїй квартирі не живуть.   Перекриваючи гарячу воду під час  відсутності вони піклувалися про збереження своєї квартири та виключали можливість залиття  квартири нижнього поверху. Іншим шляхом, окрім як перекривати вказаний кран забезпечити себе від залиття вони не могли. Одночасно з перекриванням краника вони звернулися із вимогами провести відповідні роботи до КП «Житловик-3», який зволікав протягом 4-х місяців, порушуючи у тому числі права позивачки. Просить також звернути увагу на відсутність допустимих і належних доказів  завдання матеріальної шкоди і її розміру, на відсутність обставин що б завдавали моральних страждань, та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі, дала пояснення аналогічні викладеному вище, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та його представники не визнали позовні вимоги, вважали їх необґрунтованими та просили відмовити в їхньому задоволенні, дали пояснення відповідні змісту заперечень, наведених вище.

Представник третьої особи погодився із вимогами позивача , просив їх задовольнити.

        Як виходить із матеріалів справи ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1.

Нижче за її квартиру, на четвертому поверсі під'їзду в квартирі 50 проживає відповідач ОСОБА_3 із родиною.

Зазначені факти підтверджують обидві сторони, а тому вони не потребують додаткового доказування.

Згідно із договором, на замову ОСОБА_3  приватним підприємцем ОСОБА_4 в грудні 2006 року в квартирі відповідача проведені ремонтні сантехнічні роботи, що підтверджується наданою копією договору №91 від 27.12.2006 року на а.с. 29.

При виконанні цих робіт,  крім іншого, на стояку гарячої води в квартирі відповідача був встановлений кран для забезпечення можливості  перекривання доступ гарячої води в квартири.

Дозвіл на облаштування системи гарячого водопостачання краном не надавався, КП «Житловик-3» до відома не поставлений.

Зазначені обставини підтверджені поясненнями відповідача, які ніким не спростовуються, а тому не потребують додаткового доказування.

У січні 2010 року вище за з'єднання з пластиком металева труба в квартирі відповідача протекла, внаслідок цього гаряча вода була перекрита.

 В той самий день 25.01.2010 року до  КП «Житловик 3» було подано заявку  на ремонт. Наступного дня прибувша бригада працівників не виконала необхідні ремонті роботи за відсутності інструменту та  працівників відповідного  фаху (по роботі із пластиком).

Ремонтні роботи проведені КП «Житловик-3» лише 02.06.2010 року, всі несправності  усунуті, ділянка труби гарячого водопостачання – замінена.

Зазначені факти підтверджуються відповідями  начальника УМГ на а.с. 6, 7, 9; заявами ОСОБА_5 до КП «Житлорвик-3» на а.с. 32,33, 34, 50; а також поясненнями сторін.

Таким чином, встановлено, що дійсно, в квартирі ОСОБА_3  на трубі стояку гарячого водопостачання з грудня 2006 року  знаходився кран перекривання постачання гарячої води, встановлений ним самовільно.

З січня 2010 року внаслідок виниклої несправності труби гарячого водопостачання задля попередження залиття квартири гарячою водою, така була перекрита  саме стороною відповідача.

КП «Житловик-3» був поставлений до відома для вжиття заходів усунення несправності та такі несправності усунув 02.06.2010 року.

Отже право позивачки на одержання послуги по гарячому водопостачанню порушувалося внаслідок перекриття  крану та припинення такого водопостачання діями відповідача в період з 25.01.2010 року по 02.06.2010 року.

Доказів на підтвердження зазначених дій  в час, що пер6едує визначеному судом – відсутні.

Порушення права позивачки на належне одержання послуги по гарячому водопостачанню свідчить про завдання їй моральної шкоди.

Стосовно складу правопорушення за яке може наступати цивільна-правова відповідальність, слід зазначити наступне.

Відповідно до змісту вимог ст.. ст.. 22, 1166 Цивільного кодексу України матеріальна шкода, завдана особі має бути відшкодована в повному обсязі особою винною у її завданні.

Також особа, чиє право порушене має право на відшкодування компенсації за моральну шкоду, відповідно до ст.. ст.. 23, 1167 Цивільного кодексу України особою, яка завдала таку шкоду.

Межі здійснення цивільних прав зазначені в ст.. 13 Цивільного кодексу України, відповідно до змісту ч. 1, 2, 3 якої ц ивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.  При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.  Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Виконання обов’язку передбачене ст.. 14 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 зазначеної норми ц ивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначені положення встановлені ст.. 15 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст..  19 Цивільного кодексу України, особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.  Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.  Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.  Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд, що встановлює ст.. 20 Цивільного кодексу України.  

Проаналізував наведені вище обставини та правові норми, суд вважає, що поведінка відповідача ОСОБА_3  охоплюється поняттям самозахисту цивільних прав. Достовірно встановлено та не опорюється ніким, що користування самовільно встановленим запірним краном відбувалося саме з метою запобігання завдання шкоди його майну – квартирі в якій проживає він із сім’єю, та завдання матеріальної шкоди іншим власникам квартир, що розташовані  поверхами нижче, бо у разі бездіяльності та надання можливості гарячій воді потрапити в приміщення могло призвести до більших збитків та завдання матеріальної шкоди.

З огляду на це, суд вважає відсутнім склад цивільного-правового порушення з боку відповідача, яке тягне настання відповідальності.

Крім, того, докази  на підтвердження завдання позивачці матеріальної шкоди внаслідок неодержання послуги по гарячому водопостачанню в розмірі 900 грн – суду також не представлено. Наданий розрахунок не містить чітко визначеного розміру її витрат на оплату послуги, яку вона не одержала саме за час відсутності гарячої води  з січня 2010 року.

Її право  на отримання такої послуги безумовно порушене, однак спосіб поновлення порушеного права  нею обраний помилковий.

Право  на перерахунок за послугу яку вона не одержала нею може бути реалізоване при зверненні дло відповідного підприємства, що такі послуги надає із представленням актів КП «Житловик-3». Роз’яснення з цього приводу  на її адресу направлялися роз’яснення (а.с.8), до Євпаторійської філії орендного підприємства «Теплокомуненерго» - відповідні акти.

Отже існують інші, найбільш ефективні та відповідні характеру порушення права, способи, направлені на його захист.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України  кожна особа має право в порядку, встановлену  цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

У відповідності до ст.64 Конституції України право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню. Дане право гарантоване усім фізичним та юридичним особам, права і свободи чи інтереси яких порушені, невизнані або оспорені.

Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.                

 Судом були надані рівні права  сторонам процесу щодо подання доказів,їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

Судом не встановлено правових обставин для задоволення позову ОСОБА_6 та застосування способу захисту її порушеного права якій зазначений в позовній заяві.

     На підставі ст.. ст.. 3, 11-16, 22,23,1166, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.  10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218Цивільного процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа КП «Житловик-3» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку через Євпаторійській міський суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі відсутності в судовому засіданні, в тому самому порядку та строки – з дня отримання копії судового рішення.

СУДДЯ                             І.О. ЗАХАРОВА