Справа №2-441/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    01 жовтня 2010 р.                                     м. Березівка

    Березівський районний суд Одеської області у складі:

    Головуючого судді Лебе5динського С.Й.,

    при секретарях Грибонос І.О., Данилейчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3,

3-тя особа на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Регіональна товарна біржа «Про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна».

В С Т А Н О В И В:

    Позивачі, звернувшись до суду із цим позовом, просили визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1) за

    Доповненням до позовної заяви від 13 серпня 2010 р. позивачі також просили визнати за ними право власності н квартиру АДРЕСА_1 Березівського району Одеської області.

    У судовому засіданні позивачі позов підтримали повністю. Обґрунтовуючи вимоги вказували, що 21 червня 2001 р. між їхньою матір’ю ОСОБА_4, із одного боку, і відповідачем ОСОБА_3, з іншого боку, на Регіональній товарній біржі був укладений договір купівлі продажу житлової квартири АДРЕСА_1 Березівського району Одеської області. У 2006 р. мати померла. Зараз вони бажають розпорядитись вказаною квартирою, проте позбавлені такої можливості через відсутність нотаріального посвідчення договору. В зв’язку з викладеним вони вимушені звернутись до суду за захистом своїх невизнаних прав.

    Відповідач ОСОБА_3 був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з його підписом, та подана ним до суду заява про визнання позовних вимог і розгляд справи у його відсутності.

    Представник 3-ї особи до суду не з’явився. За змістом ст.ст. 11, 27 ЦПК України особа яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами на власний розсуд, тому відповідно до ч.2 ст.169 ЦПК України неявка 3-ї особи не перешкоджає розгляду справи.

    В судовому засіданні встановлено наступне.

    21 червня 2001 р. за №1/2001-049 був укладений договір купівлі – продажу нерухомого  майна між ОСОБА_4, яка діяла від себе та від своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка також була присутня при укладенні договору, з одного боку  і ОСОБА_3 з іншого. Договір був укладений на Регіональній товарній біржі у м. Одесі.

    Продана квартира мала загальну  площу 47,3 м.кв., житлову 31,6 м.кв. і належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області 06 липня 2000 р. реєстр. №1636, зареєстрованого Березівською філією Одеського ГБТІ і РОН 11 червня 2000 р. під №1373 стор.137, кн.14..

    Згідно умов складеного договору на час його укладення дана квартира не була продана, не перебувала у іпотеці, не була здана в оренду у спорі або під арештом не перебувала.

    Інвентаризаційна вартість даної квартири складала 5924 гривні, а продана вона була за 6000 (шість тисяч) гривень, які продавець отримав повністю до підписання даного договору.

    Договір був зареєстрований на Регіональній товарній біржі і по умовам договору подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, так як відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди зареєстровані на біржі подальшому нотаріальному

завіренню не підлягають, а згідно з ч.4 ст.15 зазначеного закону угоди вважаються заключними з моменту їх реєстрації на біржі.

На час укладення договору між сторонами була досягнута згода по всім суттєвим обставинам, що стосуються його умов.

Згідно довідки про належність будинку (домоволодіння) АДРЕСА_1 смт Раухівка, Березівського району Одеської області, що зареєстровано у реєстр. книзі №14, реєстр. №1373, реєстр стор. №137 дана квартира належала ОСОБА_6, згідно свідоцтва про право власності на житло, видане Раухівською селищною радою Березівського району Одеської області на підставі розпорядження від 23 червня 2000 р. за №62, далі ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 06 липня 2000 р., посвідченого Березівською державною нотаріальною конторою під реєстр №1636, та ОСОБА_4, ОСОБА_2Є, ОСОБА_1, згідно договору купівлі-продажу № 1/2001-049 від 21 червня 2001 р. укладеного на Одеській регіональній біржі.

    Після укладення договору купівлі-продажу вказаної квартири ОСОБА_4 продовжила мешкати у  своєї подруги  у Комінтернівському районі Одеської області, хворіла, а 01 лютого 2006 р. як свідчить з повторного свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла, а.з. №25 від 09 березня 2006 р.

    Після смерті матері, документи, у тому числі і договір купівлі продажу №1/2001-049 від 21 червня 2001 р.. були втрачені, у зв’язку з чим позивачка ОСОБА_2 не мала можливість зареєструватись у квартирі, погасити заборгованість по комунальних платежах, та довести своє невизнане право на дану квартиру.

    Позивачка неодноразово приїжджала у смт Раухівку Березівського району Оденської області, дивилась за станом квартири, змінювала замки, але через відсутність грошей вона не мала можливості зробити у квартирі ремонт та переїхати у неї мешкати.

    Позивач ОСОБА_1 після досягнення повноліття, з 13 березня 2009 р. перебуває у Будинку-інтернаті, с. Новосавицьке, Великомихайлівського району Одеської області.

    Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_2, на підставі представлених доказів і доведення перед судом їхньої переконливості, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст.9 Житлового кодексу України громадяни мають право на придбання житлових квартир на біржових торгах.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема з угод.

Вивчивши укладений на біржі договір №1/2001-049 суд вважає, що його  зміст не суперечить цивільному законодавству України, та моральним засадам суспільства.

ОСОБА_4Е, яка діяла від свого імені так і від імені своїх дітей, позивачів по справі, з одного боку і ОСОБА_3, відповідач по справі, з другого, які були сторонами даного договору, на час його укладення мали, необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Укладення даного договору купівлі-продажу не суперечило правам та інтересам неповнолітній ОСОБА_2 і ОСОБА_1.

Волевиявлення сторін було вільним і відповідало на час укладення договору їх внутрішній волі.

Заключний договір був направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ним, а саме позивачка, сплатила відповідачу гроші за придбану квартиру, а відповідач прийняв гроші за квартиру на виїхав з неї і мешкає у іншому місці.

Враховуючи викладене суд вважає, що договір від 21 червня 2001 р. за №1/2001-049 укладений на регіональній товарній біржі з дотриманням загальних вимог дотримання яких необхідно для чинності правочину, за винятком форми встановленої законом.

Суд приймає до уваги, що згідно ст. 227 ЦК України (ред..1963 р.) договори купівлі – продажу нерухомого майна мали укладатись із обов’язковим дотриманням нотаріального посвідчення таких договорів, але вважає що позивачі на час укладення були неповнолітніми, а їхня мати яка підписувала договір не була фахівцем у галузі права і лише дотрималась положень цього договору де зазначено що він подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Згідно ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовились відносно всіх суттєвих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення договору, то суд може признати такий договір дійсним. На підставі встановленого у судовому засіданні суд вважає, що сторони домовилися з усіх істотних умов договору, відбулось його повне виконання, але продавець ОСОБА_3 мешкає у інший місцевості і не бажає приїжджати для його нотаріального посвідчення.

За таких обставин суд вважає, що зазначений договір слід вважати дійсним,  а позивачів слід визнати власниками квартири.

Застосовуючи положення ЦК України від 16 січня 2003 р. суд виходив з того, що згідно ч.2 п.4 заключних та перехідних положень ЦК України, до цивільних правовідносин які виникли до набрання чинності цим Кодексом його положення застосовуються до тих прав та обов’язків які продовжують існувати після вступу його в дію.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Регіональна товарна біржа «Про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна»– задовольнити.

    Визнати дійсним договір купівлі-продажу двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 Березівського району Одеської області, загальною  площею 47,3 м.кв., житловою 31,6 м.кв., за №1/2001-049, укладений на Регіональній товарній біржі у м. Одесі 21 червня 2001 р..

    Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 Березівського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області протягом 10-днів з дня проголошення рішення.

Суддя __________________________________________________