АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сидоренко І.П., Сєвєрової Є.С.
при секретарі: Колосовій Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеського міськвиконкому, державного нотаріуса Четвертої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_5 про визнання незаконною відмови у наданні згоди на відчуження частини квартири, визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальної дії, усунення перешкод в розпорядженні майном, зобов`язання вчинити певні дії , -
встановила:
11 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Державного нотаріуса Четвертої одеської нотаріальної контори м.Одеси Андріадіса В.Ю., третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4 та просила суд визнати незаконним відмову ОСОБА_2 в наданні згоди на відчуження ОСОБА_1 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4; визнати незаконним відмову Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в наданні дозволу на відчуження ОСОБА_1 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4; визнати незаконним відмову державного нотаріуса Четвертої одеської нотаріальної контори Андріадіса В.Ю. в посвідченні договору дарування ОСОБА_1 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4; усунути перешкоди в розпорядженні майном ОСОБА_1 шляхом зобов’язання зробити певні дії, а саме: зобов’язати ОСОБА_2 надати згоду на відчуження ОСОБА_1 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4; зобов’язати орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради надати дозвіл на відчуження ОСОБА_1 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4; зобов’язати державного нотаріуса Четвертої одеської нотаріальної контори м.Одеси Андріадіса В.Ю.
_______________________
Головуючий по першій інстанції – Виноградова Н.В. Справа №22ц-17081/10
Доповідач Погорєлова С.О. Категорія: 57
посвідчити договір дарування ОСОБА_1 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов’язані з отриманням витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно у сумі 239,25 гривень, моральну шкоду 5000 гривень та витрати, пов’язані з наданням правової допомоги у розмірі 2000 гривень. (а.с.4,5)
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 20 серпня 2009 року ОСОБА_5 була залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора на стороні відповідача.(а.с.37)
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 19 травня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. (а.с.97)
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій ставить питання про скасування рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19 травня 2010 року. В обґрунтування скарги посилається невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 - з часткою ј, ОСОБА_5 – з часткою ј , ОСОБА_11 – з часткою ј , ОСОБА_4 – з часткою 1/12, ОСОБА_5 – з часткою 1/12 та ОСОБА_1 – з часткою 1/12, зазначені обставини підтверджуються Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, який виданий 29.01.2009 року КП ОГБТІ та РОН.(а.с.12)
Відповідно ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Таким чином, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності. ОСОБА_1 має намір розпорядитись своєю часткою на користь ОСОБА_4.
Відповідно положень ст.361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
З метою посвідчення договору дарування ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори.
Відповідно ч.1 ст.55 Закону України «Про нотаріат» угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється.
Відповідно п.61, п.63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. N 20/5 при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності (довірчої власності) на вказане майно та, у передбачених законодавством випадках, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.
Крім правовстановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає реєстрації, нотаріус вимагає документи, передбачені наказом Міністерства юстиції України "Про надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках" від 20 вересня 2002 року N 84/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 вересня 2002 року N 773/7061 (із змінами і доповненнями, унесеними наказом Міністерства юстиції України від 23 жовтня 2002 року N 92/5).
Відповідно ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.
На період звернення до нотаріуса, в квартирі АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є власником ј частини зазначеної квартири на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово – комунального господарства виконкому Одеської міської ради від 10.05.2005 року, за №12-28842.
За своєю суттю право користування дитиною нерухомим майном можна розглядати як вид обтяження на нерухоме майно, наявність якого унеможливлює посвідчення правочину без попередньої згоди органа опіки та піклування.
Однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії, передбаченої п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат» є не подання відомостей (інформацію) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що державний нотаріус Четвертої одеської державної нотаріальної контори м.Одеси, Андріадіс В.М. правомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії, а саме у посвідченні договору дарування 1/12 частини квартири АДРЕСА_1, у зв’язку з відсутністю Розпорядження голови Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про надання ОСОБА_1 дозволу на вчинення правочину, та належно оформленого Витягу з реєстру прав власників на нерухоме майно на відчужувану нею частину зазначеної квартири.
Звертає на себе той факт, що Орган Опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради фактично не виконав функції, покладені на нього державою, а саме не розглянув, у передбаченому законом порядку, заяву ОСОБА_1 про надання позивачки дозволу на вчинення відповідного правочину. Матеріали справи не містять відомостей про засідання ради опіки та піклування, протоколу засідання з рекомендаціями та загальною думкою більшості членів опікунської ради, як це вимагає п.3.3., розділу 3 Положення Про раду опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, в редакції, яка діяла на момент звернення ОСОБА_1
Лист, на ім’я ОСОБА_1 №10-Г-1166 від 02.04.2009 року, який носить роз’яснювальний характер, не може замінити рішення голови райадміністрації, яке необхідно нотаріусу для посвідчення угоди.(а.с.17)
Проте, рішення органу опіки та піклування, у зв’язку з бездіяльністю щодо його прийняття суб’єктом владних повноважень, є адміністративним актом суб’єкта владних повноважень, прийнятим на реалізацію своєї компетенції, який приймається в публічно – правовій сфері. При указаних обставинах, вимога ОСОБА_1 про визнання незаконною відмови Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в наданні дозволу на відчуження 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 не може розглядаються загальними судами відповідно до їх юрисдикції, визначеної ст. 15 ЦПК України, а належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. ч.2 ст.16 ЦК України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.
Судова колегія вважає, що матеріально-правовий спосіб захисту цивільного права, який обрала ОСОБА_1, заявляючи вимоги про визнання незаконною відмову ОСОБА_2 в наданні згоди на відчуження, зобов’язання Органа опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради надати дозвіл на відчуження , зобов’язання нотаріуса посвідчити договір дарування не відповідає вимогам закону.
Суд першої інстанції, дійшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5000 гривень.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд правильно визначився з правовою сутністю виниклих між сторонами правовідносин, всебічно встановив обставини справи та правильно застосував закон. Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19 травня 2010 року ухвалено з додержанням норм матеріального.
Керуючись стст.ч.п.1 ст.307, 308,310,314,315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19 травня 2010 року в частині визнання незаконною відмови Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в наданні дозволу на відчуження ОСОБА_1 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 – закрити.
В іншій частині - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Погорєлова С.О.
Судді: Сидоренко І.П.
Сєвєрова Є.С..