АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сидоренко І.П., ЦюраТ.В.
при секретарі Колосової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою Відповідальністю «ГРАНИТ К», третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання права власності на майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру, -
встановила:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ТОВ «ГРАНИТ К», про визнання права власності на майнові права на 1-кімнатну квартиру за будівельним номером 95 на 5 поверсі, 2 секції загальною площею 35,55 кв.м. у 4-х секційному 10-ти поверховому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
В процесі слухання справи, ОСОБА_1 уточнила заявлені позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на майнове право вимоги оформлення права власності на 1-кімнатну квартиру, загальною площею 35,55 кв.м. за будівельним номером 95 на 5 поверсі, 2 секції у 4-х секційному 10-ти поверховому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після введення вказаного будинку в експлуатацію. (а.с.14-15)
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 травня 2010 року до участі у справі у якості третьої особи, яка ее заявляє самостійні вимоги на предмет спору було залучено ПАТ «УкрСиббанк». (а.с.68)
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 травня 2010 року позов ОСОБА_1 був задоволений. Визнано за ОСОБА_1 право власності на майнове право вимоги оформлення права власності на 1-кімнатну квартиру загальною площею 35,55 кв.м. за будівельним номером 95 на 5 поверсі, 2 секції у 4-х секційному 10-ти поверховому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після введення вказаного будинку в експлуатацію. (а.с.78-80)
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ПАТ «УкрСиббанк» подало апеляційну скаргу в якій ставить питання про його скасування з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 В обґрунтування скарги посилається на необхідність залучення до участі у справі Овідіопольське РБТІ та РОН у
_______________
Головуючий по першій інстанції – Кочко В.К. Справа №22ц-14463/10
Доповідач – Погорєлова С.О. Категорія – 5
якості третьої особи. Крім того, зазначає, що судом не було прийнято до уваги, щФо об’єкт будівництва набуває статусу новоствореного нерухомого майна лише після його прийняття до експлуатації та здійснення державної реєстрації права власності на нього, а позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому не підлягають задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «УкрСиббанк» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові
наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26травня 2010 року зазначеним вимогам закону не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані всі обов’язки за договором №95-5-1-2 від 10 грудня 2005 року доручення у будівництві квартири в житловому будинку, у зв’язку з чим у неї виниклі майнові права, а саме - право вимоги оформлення права власності на квартиру, так як воно відмінне від права власності на нерухоме майно, проте безпосередньо пов’язане з нерухомим майном у вигляді квартири.
Проте з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2005 року між ОСОБА_1 (довірителем) та ТОВ «ГРАНИТ К» (повіреним) був укладений договір №95-5-1-2 доручення у будівництві квартири у житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1(а.с.6-9)
Відповідно до п.1.1. договору повірений, за рахунок коштів довірителя , взяв на себе обов’язок здійснити фінансування будівництва 1-кімнатної квартири, за будинковим №95 на 5 поверсі, 2 секції, загальною площею 35,55 кв.м., у 4-х секційному 10-ти поверховому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Плановий строк закінчення будівництва - 2 квартал 2007 року.
Пунктом 3.2. вказаного договору встановлено, що загальна вартість фінансування будівництва складає 145132 гривень, що було еквівалентом 28796 доларів США по комерційному курсу продажу долара США КБ «Промінвестбанк», на дату зарахування грошових коштів.(а.с.7)
ОСОБА_1 здійснила фінансування будівництва квартири шляхом внесення грошових коштів в касу ТОВ «ГРАНИТ К». Указані обставини не оспорюються сторонами та підтверджуються прибутковим касовим ордером №42.(а.с.9)
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 були повністю виконані обов’язки за договором за №95-5-1-2 від 10 грудня 2005 року, а ТОВ «ГРАНИТ К» порушило взяті на себе обов’язки.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, зокрема, ст. ст. 177, 190 ЦК України та положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майнові права визнані самостійним об’єктом цивільних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права визнаються речовими правами (ч. 2 ст. 190 ЦК України).
Виходячи з того, що законодавчо майнові права визнані речовими правами, на них поширюються відповідні норми інституту речового права. Як і будь-які речові права, майнові права є абсолютними, тобто суб’єктивному праву особи кореспондує суб’єктивний обов’язок необмеженого (абсолютного) кола осіб.
Таким чином, судова колегія вважає, що ОСОБА_1, виконавши в повному обсязі умови договору є носієм майнових прав, а носієм пасивних суб’єктивних обов’язків - ТОВ «ГРАНИТ К».
Однак судова колегія, не може погодитись з висновком суду першої інстанції про можливість визнання права власності за ОСОБА_1 на майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру, після введення будинку в експлуатацію.
За приписами ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації – з моменту прийняття його до експлуатації, а коли право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації – з моменту державної реєстрації ( ч. 2,3 ст. 331 ЦК України).
Отже, до завершення будівництва об’єкта нерухомого майна і прийняття його в експлуатацію, інвестору належить не право власності на об’єкт, а майнові права на нього.
На даної стадії будівництва у ОСОБА_1 не виникло право вимоги оформлення права власності на 1-кімнату квартиру, за будинковим №95 на 5 поверсі, 2 секції, загальною площею 35,55 кв.м., у 4-х секційному 10-ти поверховому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна визначений Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Мін. юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. ч.2 ст.16 ЦК України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів. Судова колегія вважає, що матеріально-правовий спосіб захисту цивільного права, який обрала ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону.
Правовою підставою звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом є посилання на ст.ст.317,328,386,655,656,1000,1001 ЦК України, але зазначені норми закону не розповсюджують свою дію на виниклі між сторонами правовідносини.
Таким чином, суд першої інстанції не повністю визначився з характером спірних правовідносин та неправильно застосував норму матеріального права, що призвело до помилкового вирішення справи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.309, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» – задовольнити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 травня 2010 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою Відповідальністю «ГРАНИТ К», третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання права власності на майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру, що перебуває на стадії будівництва, після введення вказаного будинку в експлуатацію - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Погорєлова С.О.
Судді: Сидоренко І.П.
Цюра Т.В.