АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сидоренко І.П., Цюри Т.В.
при секретарі: Колосовій Н.П..
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2010 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,-
встановила:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу. (а.с.3-5)
22 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу на праві власності, а саме: нерухоме майно, яке знаходить за адресою: АДРЕСА_1, а також квартиру АДРЕСА_2. (а.с.11-12)
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2010 року заява ОСОБА_2 була задоволена частково. Накладений арешт на нерухоме майно, яке знаходить за адресою: АДРЕСА_1, (а.с.14-15)
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про його скасування з постановленням нового про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2. В обґрунтування скарги посилається на те, що ухвала була постановлена за його відсутністю, без належного обґрунтування підстав вжитих заходів забезпечення позову.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону-матеріально правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення.
Статтею 152 ЦПК України наведений перелік видів такого забезпечення, а стаття 153 ЦПК України регламентує порядок розгляду заяви про забезпечення позову.
ОСОБА_2 були заявлені вимоги до ОСОБА_1 по стягнення боргу у сумі 4 920 000,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000,00 гривень. (а.с.3-5)
______________________
Головуючий по першій інстанції – Гандзій Н.В. Справа 22ц-12107/10
Доповідач – Погорєлова С.О. Категорія –У-7
Приймаючи рішення про забезпечення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_1 З метою попередження безперешкодного розпорядження зазначеним майном, вважав за необхідним накладення арешту. (а.с.14-15)
Проте, з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.
Застосування заходів забезпечення позову повинно здійснюватись в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ’я сторін.
Забезпечення позову допускається на будь – якій стадії розгляду справи, однак лише після його пред’явлення.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.
Таким чином, суд, відкривши провадження справі, одночасно в окремій ухвалі може забезпечити позов. Питання про забезпечення позову вирішується суддею, у провадженні якого перебуває справа, одноособово без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, лише за участю заявника(ч.2ст.153) та з виконанням вимог ч.ч.5,7 ст.153 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з відповідним позовом. В день надходження позову, 24 лютого 2010 року, провадження у справі було відкрито. В цей же день складом суду, суд постановляє ухвалу про забезпечення позову в якій зазначає, що ОСОБА_2 приймав участь у судовому засіданні, а ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час слухання справи. Журналу судового засідання та носія інформації, на який здійснюється технічний запис судового засідання, матеріали справи не містять. Копія ухвали учасникам цивільного процесу не направлялась.
Указані обставини дають підстави вважати, що судом першої інстанції грубо порушена процедура розгляду заяви про забезпечення позову. Крім того, суд повинен був звернути увагу на всі обставини обґрунтування заявленого позову, здійснити відповідну оцінку, проявити розумність у прийнятті заходів забезпечення позову і постановити мотивовану ухвалу.
З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2010 року підлягає скасуванню з передачею питання про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 на новий розгляд.
Керуючись п.4 ч.2 ст. 307, п.3 ч.1 ст.312, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2010 року про забезпечення позову скасувати. Питання про вжиття заходів забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Погорєлова С.О.
Судді: Сидоренко І.П.
Цюра Т.В.