Справа № 11-243/07                                                         Головуючий по І інстанції Бачинський В.Л.

Категорія: ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК України                                                          Доповідач Бешта Г.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                    27 квітня 2007 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді:                                                Хлапук Л.І.

суддів:                                                                     Бешти Г.Б., Силки Г.І.

за участю прокурора:                                            Редька В.П.

засудженого:                                                          ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ^виконуючого обов'язки прокурора м. Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 19 лютого 2007 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець та житель м.АДРЕСА_1, Волинської області, українець, громадянин України, не судимий, -

засуджений за ч. 2 ст. 358 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі, за ч. З ст. 358 КК України штрафу на суму 510 (п'ятсот десять) грн.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1призначено покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1, звільнено від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК на ОСОБА_1 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, праці або навчання..

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1постановлено залишити попередньо обрану.

Вироком вирішено долю речових доказів

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1. визнаний винним в тому, що в вересні 2006 року, вступивши у злочинну змову із невстановленими особами, підробили свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Форд-Сієра", серії ЕІС № НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_1виданого 09.11.2006 року на ім'я ОСОБА_2, який помер у 2001 році.

2

Він же, впродовж вересня 2006 року використовував завідомо підроблений документ, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Форд-Сієра", серії ЕІС № НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_1виданого 09.11.2006 року на ім'я ОСОБА_2.

Не погоджуючись із вироком виконуючий обов'язки прокурора м. Луцька подав апеляцію в якій просить вирок суду щодо ОСОБА_1. скасувати та постановити свій вирок. Посилається на те, що судом неправильно застосовано кримінальний закон. Зазначає, що відповідно до ч. З ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу, при призначенні його за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно, при цьому не може на підставі ст. 70 КК України поглинатись призначеним покаранням у виді позбавлення волі. Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав, засудженого ОСОБА_1., який просить відмовити в задоволенні апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновок суду про винність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів при обставинах, викладених у вироку, обґрунтовані об'єктивними доказами, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням кримінально-процесуального законодавства, який, як і кваліфікація дій засудженого, ніким не оспорюється.

Посилання прокурора в апеляції на невірне застосування судом ст. 70 КК України є безпідставним, оскільки судом при призначенні покарання за сукупністю злочинів, застосовано принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, а не принцип складання призначених покарань.

Так як штраф є менш суворим покаранням ніж позбавлення волі, то з врахуванням особи засудженого, пом'якшуючих покарання обставин, судом правильно застосовано положення ч. 1 ст. 70 КК України при визначенні остаточного покарання засудженому.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію виконуючого обов'язки прокурора м. Луцька Романчука Л.І. залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 19 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 без змін.